про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2020 року м. Рівне№460/4629/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді С.А. Борискін, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018, без обмеження кінцевим строком, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпіла, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 з 17.07.2018 року, без обмеження кінцевим строком, нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність позовної заяви ст.160, 161 КАС України суддя встановив наступне.
Згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем у переліку додатків до позовної заяви вказано: "довідка про доходи".
Проте, в матеріалах адміністративного позову даний документ відсутній, що підтверджується актом Рівненського окружного адміністративного суду про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 25.06.2020
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI).
Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 грн.
За змістом приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн. (з розрахунку: 2102,00 грн. х 0,4).
Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Проте, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, оскільки предметом позову є захист її соціальних прав, середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Позивач не надала до суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього її доходу отриманого за попередній календарний рік.
Суд враховує, що в даній адміністративній справі предмет позову стосується захисту соціальних прав позивача, разом з тим, за вимогами ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони.
Оскільки, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує її тяжкий майновий стан, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення, розстрочення або відстрочення від сплати судового збору.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивачу потрібно надати суду довідку про її річний дохід за попередній календарний рік (з січня 2019 року по грудень 2019 року).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб, який передбачає подання до суду довідка про доходи, зазначеної в додатках до позовної заяви (з примірником для відповідача), документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст.169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін