Справа № 420/6000/19
01 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
розглянув за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Одеська виправна колонія №14» про визнання протиправним та скасування наказів від 27.09.2019 року №870/АГ-19, 30.09.2019 року №121/ОС-19, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Одеська виправна колонія №14», в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати п.4 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 27.09.2019 року №870/АГ-19 в частині накладення дисциплінарного стягнення на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України;
визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 30.09.2019 року №121/ОС-19 в частині звільнення зі служби капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 ;
поновити на посаді начальника відділення соціально-виховної та психологічної роботи відділу соціально-виховної та психологічної роботи капітана внутрішньої служби Ніколіна ОСОБА_2 ;
стягнути з Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами службового розслідування винесено спірний наказ №870/АГ-19 від 27.09.2019р., відповідно до п.4 якого, за неналежне виконання своїх посадових обов'язків на посаді начальника оперативного відділу та за слабку роботу серед підлеглих щодо дотримання ними дисципліни та законності на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-виховної та психологічної роботи відділу соціально-виховної та психологічної роботи, накладено стягнення у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України. В результаті чого, Наказом начальника ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» від 30.09.2019 року №121/ОС-19, звільнено ОСОБА_1 , за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) Закону України «Про національну поліцію». Підстава - Наказ начальника установи від 27.09.2019 року №870/Аг-19 «Про порушення службової дисципліни та покарання винних». З даними наказами позивач не згоден та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, являються протиправними та порушують його права та інтереси і відповідно підлягають скасуванню, а капітан внутрішньої служби ОСОБА_1 поновленню в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та виплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідачем 25.11.2019 року надано відзив (а.с.82-88), в якому представник зазначив, що заперечує проти позову та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог адже накази, що оскаржуються відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають скасуванню. Представник зазначив, що в ході перевірки прокуратурою Одеської області було встановлено порушення вимог Інструкції оперуповноваженими оперативного відділу установи, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 Співробітниками оперативного відділу наданні пояснення щодо недоліків визначених прокуратурою Одеської області, з якими вони погодились та зазначили, що в подальшому будуть дотримуватись вимог чинного законодавства України. Всі зазначені посадові особи були притягнути до дисциплінарної відповідальності та жоден, наразі, не оскаржував наказ про покарання. Враховуючи, що попередньою вказівкою прокуратури Одеської області від 04.02.2019 року №16-95-19 були встановлені порушення законодавства при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення (за результатом проведення службового розслідування за слабку роботу серед підлеглих щодо дотримання ними дисципліни та законності, невиконання вимог посадової інструкції капітана внутрішньої служби Ніколіна О.П., начальника оперативного відділу було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено наказом від 26.02.2019 року №176-АГ-19 стягнення «попередження про неповну посадову відповідність», яке позивач не оскаржував, зокрема наказ. Наказом від 12.09.2019 року №113/ОС-19 капітана внутрішньої служби Ніколіна ОСОБА_9 .П., начальника оперативного відділу звільнено 12 вересня 2019 з посади за підпунктом 5 пункту 3 частини 1 етапі 65 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) Закону України «Про Національну поліцію». Пунктом 2 цього наказу позивача було зараховано у розпорядження відповідно до статті 67 ЗУ «Про Національну поліцію» до відділу соціально-виховної та психологічної роботи з 13.09.2019 року. Наказом від 18.09.2019 року №117/ОС-19 капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально- виховної та психологічної роботи. Режимно-секретним органом установи та Південним міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (територіальний орган управління установи) проводилось службове розслідування за фактом створення передумов до витоку секретної інформації та втрати контролю за виконанням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, в тому числі, за дотриманням встановленого порядку поводження з матеріальними носіями секретної інформації (МИСІ). Але враховуючи, що на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 вже було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади відповідно до наказу від №113/ОС-19, було прийнято рішення обмежитись цим. На час затвердження висновку позивач мав діючі дисциплінарні стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність та звільнення з займаної посади, тому відповідно до Дисциплінарного статуту наступним більш суворим дисциплінарним стягненням, яке було запропоновано накласти на позивача, було звільнення з органів ДКВС України. Отже, перевіркою прокуратури від 06.09.2019 року №16-711-19 виявлені аналогічні порушення співробітниками оперативного відділу установи, що свідчить про те, що позивач відповідних висновків для себе не зробив, не вжив заходів щодо недопущення аналогічних порушень, та не провів належним чином роботу серед підлеглих щодо дотримання ними дисципліни та законності, внаслідок чого причинами та умовами порушень вимог КУпАП та Інструкції є неналежне виконання своїх посадових обов'язків з боку співробітників оперативного відділу.
Ухвалою суду від 04.11.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26.12.2019 року судом здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.03.2020 року клопотання позивача та представника відповідача про зупинення провадження по справі задоволено та зупинено провадження по справі.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 23.06.2020 року поновлено провадження у справі та у зв'язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що наказом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 06.08.2018 року №90/ОС-19 у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.65 Закону України «Про національну поліцію» капітана внутрішньої служби Ніколіна Олександра Петровича призначено начальником оперативного відділу, з 06.08.2018 року та увільнено з посади старшого оперуповноваженого оперативного відділу (а.с.17, том 1).
Пунктом 1 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 30.01.2019 року №86/АГ-19 «Про порушення службової дисципліни» керуючись ст.ст 12, 14, 15 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та висновком службового розслідування за фактом низьких показників в організації роботи оперативного відділу та неналежне перекриття каналів надходження до охороняємої території заборонених предметів за підсумками роботи в 2018 році визначено, що за низьку обізнаність та недостатній рівень перекриття каналів надходження заборонених предметів до зони, що охороняється капітан внутрішньої служби Ніколін ОСОБА_10 начальник оперативного відділу заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, але враховуючи, що має діюче стягнення Наказ №604-АГ-18 від 23.08.2018 року - сувора догана, обмежитись цим, в разі допущення подібних недоліків в майбутньому його буде притягнуто до більш суворого покарання ніж попереднє (а.с.171, том 1).
Прокуратурою Одеської області 06.09.2019 року за №16-711-19 на ім'я виконувача обов'язків начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» прийнято вказівку про усунення порушень вимог законодавства при застосуванні заходів адміністративного впливу за адміністративні порушення, причин та умов, що їм сприяють, якою встановлено вжити заходів щодо усунення виявлених, порушень вимог КУпАП та недопущення їх у подальшому під час застосування до осіб адміністративно-правових заходів примусового характеру, причин та умов, що їм сприяють; за допущені порушення вимог чинного законодавства вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб та про результати розгляду вказівки та вжиті заходи повідомити прокуратуру області у строк до 27.09.2019 року з наданням копії наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб (а.с.146-152, том 1).
На виконання вказівки прокуратури Одеської області від 06.09.2019 року №16-711-19 про усунення порушень вимог законодавства при застосуванні заходів адміністративного впливу за адміністративні порушення, причин та умов, що їм сприяють наказом начальника установи - начальника арештного дому Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» полковника внутрішньої служби Копильчука В.А., від 18.09.2019 року №829/АГ-19 призначено службове розслідування та зазначено склад комісії: перший заступник начальника установи - заступника начальника з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи капітаном внутрішньої служби Бернацький ОСОБА_11 .О., помічник начальника установи (з питань залучення засуджених до праці та трудової адаптації) підполковник внутрішньої служби Коваль А.В., т.в.о, заступника начальника із СВ та ПР підполковник внутрішньої служби Варченко М.М., заступник начальника з І та КПЗ підполковником внутрішньої служби Худотеплий М.М., т.в.о. начальника відділу по роботі з персоналом майором внутрішньої служби Шинкарьова А.В., старший інспектором групи контрольно-аналітичної роботи капітаном внутрішньої служби Купок К.В., (а.с.95, том 1).
На звороті вказаного наказу міститься підпис позивача про ознайомлення датований 18.09.2019 року (з/б а.с. 95, том 1).
У висновку проведеного службового розслідування від 27.09.2019 року, зокрема в п.5 зазначено: «За неналежне виконання своїх посадових обов'язків по посаді начальника оперативного відділу та за слабку роботу серед підлеглих щодо дотримання ним дисципліни та законності накласти на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-виховної та психологічної роботи відділу СВ та ПР, дисциплінарне стягнення «звільнення з органів ДКВС України»» (а.с.101, том 1).
На підтвердження ознайомлення з висновком проведеного службового розслідування присутній підпис позивача та відмітка «не згоден» (а.с.102, том 1).
12.09.2019 року в.о. начальником Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» Коваль А. прийнято наказ №817/АГ-19, п.1 якого, за фактом виявлених недоліків, вкладених в протоколі оперативної наради Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з підведення підсумків роботи оперативних підрозділів установ виконання покарань, за перше півріччя 2019 року від 02.08.2019 року №142, за неналежну організацію оперативно-розшукової діяльності, незадовільного контролю за станом оперативної обстановки та небажанням якісно виконувати свої посадові обов'язки на начальника оперативного відділу капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «звільнення з займаної посади» (а.с.176, том 1).
Наказом т.в.о. начальника установи від 12.09.2019 року №113/ОС-19 «Про особовий склад» капітана внутрішньої служби, начальника оперативного відділу Ніколіна Олександра Петровича, з 12 вересня 2019 року звільнено з посади за підпунктом 5 пункту 3 частини 1 статті 65 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посада відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) Закону України «Про Національну поліцію». Пунктом 2 зазначеного наказу встановлено у розпорядження відповідно до статті 67 Закону України «Про Національну поліцію» капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-006976) зарахувати до відділу соціально-виховної та психологічної роботи, з 13 вересні 2019 року. Тимчасово виконуючому обов'язки заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи - начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи підполковнику внутрішньої служби Варченку ОСОБА_12 визначити коло функціональних обов'язків капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 , на період перебування у розпорядженні. Підстава: розпорядження т.в.о. начальника установи.
Наказом начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 18.09.2019 року №117/ОС-19 капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-006976), з 18 вересня 2019 року призначено на посаду за підпунктом 5 пункту 3 частини 1 статті 65 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) та статті 67 Закону України «Про Національну поліцію» начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи. Встановлено посадовий оклад у відповідності до 22 тарифного розряду. Підстава: розпорядження начальника установи, наказ т.в.о. начальника установи від 12.09.2019 року №817-АГ-19 «Про порушення службової дисципліни та покарання винних осіб», наказ т.в.о. начальника установи від 12.09.2019 року №113/ОС-19 «Про особовий склад».
Як вбачається з рапорту т.в.о начальника ВРП майора внутрішньої служи Шинкарьова ОСОБА_13 .В. на ім'я начальника установи - начальника арештного дому Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» полковника внутрішньої служби Копильчука В.А., Шинкарьова А.В. доповів, що 19.09.2019 року капітан внутрішньої служби ОСОБА_1 , не прибув на службу та телефонним дзвінком повідомив, що знаходиться на лікарняному за місцем мешкання у лікаря-терапевта (а.с.35, том.1).
Наказом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 27.09.2019 року №870/АГ-19, на виконання вказівки прокуратури Одеської області від 06.09.2019 року №16-711-19 про усунення порушень вимог законодавства при застосуванні заходів адміністративного впливу за адміністративні порушення, причин та умов, що їм сприяють, з метою недопущення подібних випадків у майбутньому та покарання винних осіб, на ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-виховної та психологічної роботи відділу СВ та ПР, накласти дисциплінарне стягнення «звільнення з органів ДКВС України»» та в п.4 наказу зазначено, що: «За неналежне виконання своїх посадових обов'язків по посаді начальника оперативного відділу та за слабку роботу серед підлеглих щодо дотримання ними дисципліни та законності, на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-виховної та психологічної роботи відділу СВ та ПР, накласти дисциплінарне стягнення «звільнення з органів ДКВС України»» (а.с.61, том 1).
На підставі наказу начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 27.09.2019 року №870/АГ-19 «Про порушення службової дисципліни та покарання винних», подання, начальником Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» прийнято Наказ «Про особовий склад» від 30.09.2019 року №121/ОС-19, яким за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) Закону України «Про Національну поліцію», капітана внутрішньої служби Ніколіна ОСОБА_2 (Д-006976), начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи, 30 вересня 2019 року звільнено (а.с.63, том 1).
Позивач вважає, що Наказ Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 27.09.2019 року №870/АГ-19, в частині накладення дисциплінарного стягнення на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України та п.1 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 30.09.2019 року №121/ОС-19 в частині звільнення зі служби капітана внутрішньої служби Ніколіна Олександра Петровича прийняті відповідачем протиправно та підлягають скасуванню, адже, по-перше: прокуратурою не встановлено винуватим капітана внутрішньої служби Ніколіна О. ОСОБА_14 та зазначено що, відсутній контроль з боку саме керівництва установи; по-друге: склад комісії не відповідає вимогам зазначеним у Порядку проведення службових розслідувань; по-третє: з боку комісії не зазначено про пропонування позивачу надати пояснення, ані про відмову, чим грубо порушено вимоги Порядку; висновок службового розслідування від 27.09.2019 року не містить інформації щодо мотивів та мети вчинення дисциплінарного проступку, його наслідків, що настали у зв'язку з цим ані наявності причинного зв'язку між діями або бездіяльністю та їх наслідками, умов, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього, не містить конкретних вимог законодавства або пунктів посадової інструкції, які було порушено, не зазначено наявності вини кожного зі службовців індивідуально, стосовно яких проведено службове розслідування, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
З вказаних підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» 23 червня 2005 року №2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», персонал Державної кримінально-виконавчої служби України під час виконання покладених на нього обов'язків керується законами та іншими нормативно-правовими актами, діє на підставі та в межах своїх повноважень. Ніхто, крім випадків, прямо передбачених законом, не має права втручатися в службову діяльність персоналу.
Відповідно до п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.
Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарного статуту ОВС), цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (абз.1 ст.1 Дисциплінарного статуту ОВС).
Статтею 2 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно зі ст.5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС, відповідно до частини 1 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (надалі - Порядок №356/5), який визначає підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - ДКВС України); порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання; компетенцію структурних підрозділів апарату Мін'юсту, його міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів та закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи), під час проведення службових розслідувань; права та обов'язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.
За визначенням, наведеним у п.2 розділу І цього Порядку, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння.
Відповідно до пунктів 1, 3, 6 розділу ІІ Порядку №356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
За рішенням уповноваженого начальника службове розслідування може бути призначене за письмовим рапортом особи рядового чи начальницького складу з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозр.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.
Розділом III Порядку №356/5 визначено порядок призначення службового розслідування, пунктом 3 якого передбачено, що начальники мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу, якщо їм надано право призначати на посади та звільняти з посад, застосовувати заходи заохочення і накладати дисциплінарні стягнення на осіб, дії або бездіяльність яких стали підставою для проведення службового розслідування.
Одним із доводів позивача щодо протиправності прийнятих наказів є те, що склад комісії не відповідає вимогам зазначеним у Порядку проведення службових розслідувань зокрема і тому, що перший заступник начальника установи - заступник начальника з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи капітан внутрішньої служби ОСОБА_15 .О., як керівник який згідно посадової інструкції здійснює нагляд та контроль за роботою оперативного відділу, і в тому числі згідно посадової інструкції несе відповідальність за якість та контроль за складання матеріалів за адміністративними правопорушеннями. А отже, являється співучасником вказаних прокуратурою недоліків і заінтересованою у службовому розслідуванні особою і має нести дисциплінарну відповідальність на рівні з оперативним відділом та наглядом і безпеки.
Відповідно до п.п.8, 11, 12 розділу ІІІ Порядку №356/5 проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування.
Забороняється призначення службових розслідувань за відсутності підстав, визначених цим Порядком.
Відповідно до положення про державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» (затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2018 року №2188/5) (а.с.90, том 1) начальник установи заохочує персонал виправної колонії, а також накладає на нього дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни, у встановленому порядку (а.с.93, том 1). Отже, начальник ДУ «ОВК (№14)» Копильчук В.А. є керівником установи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.89, том 1) та відповідно до вимог порядку №356/5 має відповідне право щодо призначення службових розслідувань.
Щодо посилань позивача на те, що т.в.о. першого заступника капітан внутрішньої служби ОСОБА_16 є співучасником вказаних прокуратурою недоліків і заінтересованою у службовому розслідуванні особою і має нести дисциплінарну відповідальність на рівні з оперативним відділом та наглядом і безпеки, суд зазначає наступне.
Як вбачається з посадової інструкції першого заступника начальника установи - заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи №1/4.1-76, відповідно до п.1.4, 2.14, 2.19, 2.25, 2.27, 2.28, 4.2 основною метою діяльності першого заступника начальника установи є здійснення керівництва з питань нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи в установі.
Завданням та обов'язком першого заступника начальника установи зазначено: Проводить службові розслідування з наданням пропозицій згідно законодавством за всіма випадками вилучення на території установи спиртних напоїв, наркотичних засобів, грошей і предметів, що можуть бути використані для вчинення злочинів.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що зазначена аргументація позивача стосовно заінтересованості у службовому розслідуванні ОСОБА_17 В.О., необхідності притягнення ОСОБА_16 до дисциплінарної відповідальності не спростовує допущених позивачем порушень посадових обов'язків.
Щодо тверджень позивача що прокуратурою не встановлено винуватим капітана внутрішньої служби Ніколіна О.П. та зазначено що, відсутній контроль з боку саме керівництва установи, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимоги вказівки прокуратури Одеської області від 06.09.2019 року №16-711-19 про усунення порушень вимог законодавства при застосуванні заходів адміністративного впливу за адміністративні порушення, причин та умов, що їм сприяють виконуючому обов'язків начальника ДУ «ОВК (№14)» Бернацького В.О., встановлено вжити заходів щодо усунення виявлених, порушень вимог КУпАП та недопущення їх у подальшому під час застосування до осіб адміністративно-правових заходів примусового характеру, причин та умов, що їм сприяють; за допущені порушення вимог чинного законодавства вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб та про результати розгляду вказівки та вжиті заходи повідомити прокуратуру області у строк до 27.09.2019 року з наданням копії наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб 146-152, том 1).
На виконання вказівки прокуратури Одеської області від 06.09.2019 року №16-711-19 наказом начальника установи - начальника арештного дому Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» полковника внутрішньої служби Копильчука В.А., від 18.09.2019 року №829/АГ-19 призначено службове розслідування за результатами якого складено висновок.
Крім того, висновком проведеного службового розслідування встановлено, що причинами та умовами порушень вимог КУпАП та зазначених нормативних документів є неналежне виконання своїх посадових обов'язки з боку старших оперуповноважених ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , ., оперуповноважених оперативного відділу Гаєвця С.О., Мартиненка О.С, Ільницького М ОСОБА_19 , ОСОБА_20 С, чергового помічника начальника установи Бірюкова Р.О. та відсутністю контролю з боку керівництва установи. За фактом виявлених недоліків викладених у вказівці про усунення порушень законодавства при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, причини та умови, що їм сприяють, яка надійшла до установи 08.02.2019 року з прокуратури Одеської області за вих. №16-95-19 від 04.02.2019 року, за слабку роботу серед підлеглих шодо дотримання ними дисципліни та законності, невиконання вимог посадової інструкції капітана внутрішньої служби Ніколіна Олександра Петровича, начальника оперативного відділу було попереджено про неповну посадову відповідність. Але недоліки зазначені у вказівці прокуратури Одеської області від 06.09.2019 року №16-711-19 про усунення порушень вимог законодавства при застосуванні заходів адміністративного впливу за адміністративні порушення, причин та умов, що їм сприяють аналогічні з виявленими у попередній перевірці прокуратурою, що свідчить про те, що капітан внутрішньої служби Ніколін О.П. відповідних висновків для себе не зробив, не вжив заходів щодо недопущення аналогічних порушень, та не провів належним чином роботу серед підлеглих щодо дотримання ними дисципліни та законності, внаслідок чого причинами та умовами порушень вимог КУпАП та зазначених нормативних документів с неналежне виконання своїх посадових обов'язків з боку старших оперуповноважених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оперуповноважених оперативного відділу Гаєвця С.О., Мартиненка О.С., Ільницького М.В., Кравця В.С ОСОБА_21 , та відсутністю контролю з боку капітана внутрішньої служби Ніколіна О.П. Також неналежне ставлення до виконання службових, обов'язків та невиконання вимог посадової інструкції начальника оперативного відділу №1/4.114 капітана внутрішньої служби Ніколіна О.П., (а.с.158-159, том 1).
Як зазначено у висновку, стосовно цього факту не було опитано ОСОБА_1 (а.с.160, том 1).
Суд зазначає, що саме висновок службового розслідування має містити результати проведеного службового розслідування та наявність чи відсутність порушень. А вказівки прокуратури Одеської області від 06.09.2019 року №16-711-19 слугувала підставою для прийняття відповідного наказу про проведення службового розслідування, а тому тверджень позивача що прокуратурою не встановлено винуватим капітана внутрішньої служби Ніколіна О.П. не є належним обґрунтуванням для задоволення позовних вимог за даним позовом.
Крім того, як вбачається з висновку службового розслідування, вказівкою про усунення порушень законодавства при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, причини та умови, що їм сприяють, прокуратури Одеської області за вих. №16-95-19 від 04.02.2019 року, за слабку роботу серед підлеглих щодо дотримання ними дисципліни та законності, невиконання вимог посадової інструкції капітана внутрішньої служби Ніколіна Олександра Петровича, начальника оперативного відділу було попереджено про неповну посадову відповідність (а.с.158, том 1).
До того ж, на підставі вказівки прокуратури Одеської області за вих. №16-95-19 від 04.02.2019 року начальником Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» Копильчуком В.А. 26.02.2018 року за №176-АГ-19 прийнято наказ «Про порушення службової дисципліни та покарання винних», яким, за слабку роботу серед підлеглих щодо дотримання ними дисципліни та законності, невиконання вимог посадової інструкції начальника оперативного відділу №1/4.114 капітана внутрішньої служби Ніколіна О.І., начальника оперативного відділу, попереджено про неповну посадову відповідність (а.с.168, том 1).
Суд зазначає, що наказом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 26.12.2019 року №1168/АГ-19 внесено виправлення в наказ «Про порушення службової дисципліни та покарання винних», яким змінено дату підпису наказу а саме виправлено дату наказу на вірну - 26.02.2018 року (а.с.223, том 1).
Суд звертає увагу, що вказаний наказ від 26.02.2018 року за №176-АГ-19 Про порушення службової дисципліни та покарання винних (а.с.168, том 1) позивачем не оскаржувався, що, в свою чергу, свідчить про розуміння та визнання у вчиненні цього діяння вини позивача, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.
Суд звертає увагу на ч.12 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС, в якій зазначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Щодо не відібрання у позивача пояснень під час проведення службового розслідування.
Відповідно до п. 3 розділу VI. «Права та обов'язки учасників службового розслідування» Порядку №356/5 виконавець (голова, члени комісії) зобов'язаний (ні): у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше трьох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем (головою комісії). Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в підрозділі, на який покладено функції ведення діловодства за місцем проходження служби виконавцем, а в разі неможливості - в органі або установі, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яка допустила порушення, після чого такий акт долучається до матеріалів службового розслідування;
у разі відмови опитуваної особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується шляхом внесення нею відповідного запису і проставляння підпису на поясненні за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, без складання акта;
факт відмови опитуваної особи від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування;
Пунктом 4 розділу VI. «Права та обов'язки учасників службового розслідування» Порядку №356/5 передбачено, що, особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, подавати виконавцю (голові, членам комісії), який (які) проводить(ять) службове розслідування, документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим зверненням ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також із матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
При цьому, п.4 розділу VIII Порядку № 356/5 передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення та надіслати (або надати) йому засвідчений належним чином висновок службового розслідування. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Отже, аналіз вказаних норм дає суду підстави вважати, що обов'язковою умовою під час проведення службового розслідування є обов'язок особи, яка проводить службове розслідування, зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Суд зазначає, що надання письмових пояснень у ході службового розслідування є однією з важливих форм гарантій, наданих особі рядового чи начальницького складу, для захисту своїх законних прав та інтересів, спрямованих проти безпідставного застосування до неї дисциплінарного стягнення, оскільки правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.
Невиконання особою, яка проводить службове розслідування (комісією) обов'язку зажадати письмове пояснення від особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, є грубим порушенням порядку його проведення та прав такої особи, що також є підставою для скасування такого дисциплінарного стягнення.
Як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, в порушення вимог п.4 розділу VIII Порядку №356/5 особою, яка проводила службове розслідування письмові пояснення у позивача не відбирались (а.с.160, том 1).
При цьому суд не вважає обґрунтованою підставою невідібрання у позивача пояснень той факт, що в період з 19.09.2019 року по 27.09.2019 року позивач перебував на лікарняному.
Відповідно до розділу V Порядку №356/5 службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк проведення службового розслідування може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку службового розслідування.
Як вбачається з листка непрацездатності Серії АДЦ №691732, позивач 3 19.09.2019 року по 23.09.2019 року та з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року перебував на лікарняному (загальне захворювання (а.с.108, том 1).
Висновок службового розслідування за результатами якого прийняті оскаржувані позивачем накази датований 27.09.2019 року та містить підпис позивача. При цьому, наказ про призначення службового розслідування датований 18.09.2019 року.
Отже в період проведення службового розслідування позивач перебував на лікарняному, про призначення службового розслідування був повідомлений під підпис 18.09.2019 року.
Як вбачається з положень Порядку №356/5 службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником. При цьому, у разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк проведення службового розслідування може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Наказ про призначення службового розслідування прийнято 18.09.2019 року, а 27.09.2019 року прийнято висновок службового розслідування.
Тобто, відповідачем проведено службове розслідування у строк менше одного місяця, встановленого законодавством.
При цьому, на момент завершення службового розслідування та прийняття висновку позивач не перебував на лікарняному та у відповідача, з урахуванням наявності строку для проведення службового розслідування, який був достатнім для того, щоб відповідати вимогам законодавства, відповідач не відібрав пояснень у позивача та прийняв висновок про завершення службового розслідування за відсутності пояснень позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування стосовно позивача затверджено відповідачем без відібрання письмових пояснень у позивача, що суперечить вищевказаним вимогам Порядку №356/5 та свідчить про порушення прав особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
Водночас, пунктами 1, 3 розділу VIII Порядку № 356/5 передбачено, що зарезультатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку зазначаються, зокрема: наявність причинного зв'язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються, зокрема: підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення, в резолютивній частині висновку службового розслідування подається клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу рядового чи начальницького складу іншого виду дисциплінарного стягнення.
Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.
Як встановлено судом, резолютивна частина висновку службового розслідування від 27.09.2019 року, а саме п.5 викладений наступного змісту: «За неналежне виконання своїх посадових обов'язків по посаді начальника оперативного відділу та за слабку роботу серед підлеглих щодо дотримання ним дисципліни та законності накласти на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-виховної та психологічної роботи відділу СВ та ПР, дисциплінарне стягнення «звільнення з органів ДКВС України»» (а.с.101, том 1).
При цьому, висновок службового розслідування від 27.09.2019 року не містить інформації щодо наявності причинного зв'язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; умов, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Отже, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що при проведенні службового розслідування стосовно позивача відповідачем було допущено порушення процедури його проведення, що, в свою чергу, нівелює наслідки такого службового розслідування та свідчить про незаконність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і тягне за собою поновлення його порушених прав шляхом визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.
Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
В п.6 Постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як вбачається з довідки-розрахунку державної установи «Одеська виправна колонія №14» заробітна плата позивача за серпень 2019 року - 12198,53 грн., вересень 2019 року - 10019,13 грн. (а.с.70, том 1).
При цьому, кількість відпрацьованих позивачем днів за період з 01.08.2019 року по 31.09.2019 року, загалом 42 календарних дні.
Таким чином, при розрахунку середньоденної заробітної плати шляхом ділення заробітної плати за останні два місця роботи на число календарних днів за цей період (42) середньоденне грошове забезпечення позивача становить 528,99 грн. (22217,66 / 42).
Кількість днів вимушеного прогулу станом на 01.07.2020 року становить 276 днів
Отже, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 146001,24 грн.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2, 3 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду щодо проприсудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254, 371 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Одеська виправна колонія №14» про визнання протиправним та скасування наказів від 27.09.2019 року №870/АГ-19, 30.09.2019 року №121/ОС-19, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.4 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 27.09.2019 року №870/АГ-19 в частині накладення дисциплінарного стягнення на капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України.
Визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» від 30.09.2019 року №121/ОС-19 в частині звільнення зі служби капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 .
Поновити на посаді начальника відділення соціально-виховної та психологічної роботи відділу соціально-виховної та психологічної роботи капітана внутрішньої служби Ніколіна ОСОБА_2 .
Стягнути з Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 у розмірі 146001,24 грн. (сто сорок шість тисяч одну ривню двадцять чотири копійки) з вирахуванням розміру обов'язкових платежів.
В частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місць у розмірі 11108,83 грн. - допустити негайне виконання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: державна установа «Одеська виправна колонія №14» (код ЄДРПОУ 08564127, 65059, м.Одеса, вул. Краснова, 2-а).
Суддя П.П. Марин
.