Справа № 420/5475/20
30 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Приватного підприємства «ПАЛІЇВСЬКЕ» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 24.06.2020 року надійшов позов Приватного підприємства «ПАЛІЇВСЬКЕ» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:
-визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації поданих приватним підприємством «ПАЛІЇВ СЬКЕ» податкових накладних № 13 від 16.07.2017 р., № 14 від 20.07.2017 р., № 15 від 21.07.2017 р., № 16 від 24.07.2017 р., № 17 від 27.07.2017 р.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані приватним підприємством «ПАЛІЇВСЬКЕ» податкові накладні № 13 від 16.07.2017 р., № 14 від 20.07.2017 р., № 15 від 21.07.2017 р., № 16 від 24.07.2017 р., № 17 від 27.07.2017 р.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позов не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Спірні правовідносини позивача з контролюючим органом виникли 09.08.2017 року з часу отримання ним квитанції про зупинення податкових накладних.
Спірні правовідносини на той час регламентувались постановою КМУ №190 від 29.03.2017 року, яка втратила чинність з прийняттям постанови КМУ №117 від 21.02.2018 року (в свою чергу вказана постанова втратила чинність з прийняттям постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 року).
Вказаними нормативними актами встановлені порядок реєстрації податкової накладної платника податків. Учасником спірних правовідносин є комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або відмови в такій реєстрації.
Вказані рішення приймаються після зупинення реєстрації за результатами розгляду додаткових документів, які пропонуються надати платнику податків при зупиненні реєстрації податкових накладних.
Проте позивач не зазначає про надання додаткових документів, про прийняття зазначених рішень суб'єктом владних повноважень - Комісією, не визначає процесуальний статус вказаного суб'єктом владних повноважень, не надає копії прийнятих рішень, не визначає позовні вимоги щодо їх правомірності.
Відповідно до ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, а також їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
З урахуванням вищевикладених обставин позивачем позовні вимоги не сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Позивач не надає копій прийнятих рішень, не зазначає причин їх ненадання.
Статтею 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Заява про витребування доказів повинна бути оформлена у відповідності до вимог ст.80 КАС України.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивачем не виконані вимоги ст. 94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову, зокрема ним засвідчені копії документів.
Не є належним виконанням ст.94 КАС України зазначення на прошитих документах кількість їх аркушів та дати засвідчення, оскільки самі документи не засвідчені.
Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003року, якій відповідно до його п.п. 1.1, 1.2 поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності, - встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис); відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи (пп. 5.26, 5.27 ДСТУ 4163-2003).
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач обізнаний про порушення його прав з серпня 2017 року, тобто ним порушений шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав.
1095 днів передбачено для оскарження рішень контролюючих органів, які стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків.
Для категорії справ, яка стосується спірних правовідносин щодо реєстрації податкових накладних, встановлений шестимісячний строк звернення до суду.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та зазначити поважність причин його пропуску з відповідними доказами.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «ПАЛІЇВСЬКЕ» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В.Катаєва