про зупинення провадження у справі
30 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5361/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Карча В.М.,
представника позивача - Водолазського Д.М.,
представника відповідача - Скорженка А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення від 21.10.2019 № 0000224708,
20.12.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - позивач, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот») до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, Офіс великих платників ДПС), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 21.10.2019 № 000224708 про застосування штрафних санкцій у розмірі 16936251,94 грн та нарахування пені в розмірі 8551306,60 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Позовні вимоги мотивовано таким.
24.10.2019 ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» отримало від Офісу великих платників податків ДПС рішення від 21.10.2019 № 000224708 про застосування штрафних санкцій у розмірі 16936251,94 грн та нарахування пені в розмірі 8551306,60 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Спірне рішення прийнято на підставі акта перевірки від 16.09.2019 № 20/28-10-51-06/33270581 про результати камеральної перевірки ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 30.09.2015 по 09.08.2018.
У зазначеному акті відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 30.09.2015 по 09.08.2018, а саме - підприємством своєчасно не сплачено єдиний внесок з 30.09.2015 по 09.08.2018 та, як наслідок, застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464.
Позивач не погоджується з такими висновками та вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Позивач як платник єдиного внеску перебуває на обліку в органі доходів та зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції, та відповідно до пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у спірний період звільнявся від відповідальності за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску.
Крім того, податковий орган уже формував та направляв на адресу позивача рішення про застосування штрафних санкцій, які розраховувалися за період з 21.11.2014 по 22.02.2017, що частково співпадає з періодом нарахування штрафних санкцій у спірному рішенні від 21.10.2019 № 000224708. Попередні рішення було оскаржено в судовому порядку та скасовано в повному обсязі (справа № 812/15/17).
Також позивач посилається, що постановами державного виконавця протягом 2015, 2016, 2017 років було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках позивача. З 25.05.2017 станом на дату подання позову арешт з рахунків не знято. Враховуючи об'єктивну неможливість сплати позивачем єдиного внеску з його банківського рахунку, сплата єдиного внеску здійснювалась від імені та за рахунок ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» його повіреними на підставі договорів доручення, а саме: ДП «Хімік» ПАТ «Азот», ТОВ «Стиролтранс», ТОВ «Украферт», ТОВ «Статус-Трейд», ТОВ «Хім-Трейд». Контролюючим органом зазначені кошти не було перераховано до відповідних бюджетів та було обліковано, як нез'ясований платіж, що призвело до формування в обліковій картці ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» заборгованості з єдиного внеску. Однак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску було визнано протиправними та скасовано судовими рішеннями.
Таким чином, на думку позивача, рішення від 21.10.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 16936251,94 грн та нарахування пені у розмірі 8551306,60 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке було направлено Офісом великих платників податків ДПС, є протиправним та належить до скасування.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/2402/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Дніпропетровське управління) про визнання протиправною та скасування вимоги.
Представник відповідача не заперечував проти зупинення провадження у справі.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року справу № 200/2402/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Дніпропетровське управління) про визнання протиправною та скасування вимоги передано на розгляд палати, до якої входить колегія суддів, що розглядає справу (№ рішення в ЄДРСР 89675299).
В зазначеній ухвалі Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що вважає за потрібне передати вирішення питання щодо відступлення від правового висновку Верховного Суду про застосування пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) у подібних правовідносинах на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу, враховуючи таке.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення на період проведення антитерористичної операції від виконання обов'язків платника Єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 цього закону, у тому числі звільнення від сплати Єдиного внеску, розповсюджується на позивача, який є юридичною особою, що використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
У Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду практика застосування вказаної норми є аналогічною (зокрема, у справах № 805/2856/17-а (постанова від 24 квітня 2018 року), № 805/14/16-а (постанова від 25 вересня 2018 року), № 360/137/19 (постанова від 21 серпня 2019 року), № 805/609/18-а (постанова від 16 грудня 2019 року), № 826/22199/15 (постанова від 29 травня 2020 року).
Водночас, виходячи з системного аналізу правових норм, зокрема, порівняльного аналізу правового регулювання особливостей сплати єдиного внеску на період здійснення антитерористичної операції, передбаченого пунктами 9-2, 9-4, 9-8 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464;
ураховуючи мету прийняття норми права, якою врегульовано спірні правовідносини, а саме: забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення;
з огляду на встановлене статтею 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію найманих працівників лише за умови сплати роботодавцями страхових внесків до Пенсійного фонду України;
використовуючи логічно-змістовне тлумачення вказаної правової норми, зокрема, абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, а саме: «підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання»,
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що вказаною правовою нормою від виконання обов'язків, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати Єдиний внесок на період проведення антитерористичної операції звільняються виключно визначені статтею 4 Закону № 2464 платники єдиного внеску - фізичні особи - підприємці, податковий облік яких здійснюється на території, де проводилася антитерористична операція, які зобов'язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок за себе незалежно від отриманого доходу (прибутку) у звітному періоді, зокрема, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та є застрахованими особами в розумінні Закону № 2464.
Такі особи в силу обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції, могли бути позбавлені можливості здійснювати підприємницьку діяльність, в той час як обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок зберігався.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Оскільки палатою Верховного Суду переглядається судове рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) щодо застосування положень пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд дійшов висновку про можливість зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/2402/19-а.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження у справі № 360/5361/19 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/2402/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Дніпропетровське управління) про визнання протиправною та скасування вимоги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 01 липня 2020 року.
СуддяІ.О. Свергун