Іменем України
30 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1632/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,
17 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу № 130472 від 07.04.2020 ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, ОСОБА_2 К.О. від 07.04.2020 на ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови позивач о 12 год. 10 хв. 27.02.2020 по а/д Р-66, надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: ТТН або інший документ на вантаж згідно чинного законодавства чим порушив абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Постанова винесена на підставі акту № 171766 на водія ОСОБА_3 . Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач по справі оспорив інкриміновані правопорушення та вимагав надати докази такого порушення та пояснив, що ТТН № 27022020-1 від 27.02.2020 на вантаж згідно чинного законодавства водій ОСОБА_3 мав при собі та пред'являв інспектору під час перевірки.
Також позивачем зазначено, що в порушення норм чинного законодавства постановою № 130472 від 07 квітня 2020 року застосований адміністративно-господарський штраф на фізичну особу ОСОБА_1 . Проте адміністративні господарські санкції можливо застосувати виключно до юридичної особи, зокрема до Фізичної особи-підприємця, який має статус юридичної особи в розумінні ст. 51 ЦК України.
На підставі викладеного позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області про застосування адміністративного-господарського штрафу № 130472 від 07.04.2020 на ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20 травня 2020 року відкрито провадження у справі, та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 26-27).
Відповідач позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 32-34), в якому зазначив, що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 171766 складений 27.02.2020 о 12:10 про відсутність під час рейдової перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону, а саме: товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж. Надана при перевірці та додана до позову товарно-транспортна накладна № 27022020-1 від 27.02.2020 не містить відомостей про найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, а отже, не може вважатись належним документом на перевезення вантажів. Відповідно до положень пункту 26 Порядку для розгляду справи про порушення Позивач був запрошений до Управління Укртрансбезпеки у Луганській області рекомендованим листом із повідомленням, при розгляді справи Позивач був присутній особисто. і Оскаржувана Постанова № 130472 винесена відповідно до положень частини другої пункту 27 Порядку на підставі Акта № 171766 з дотриманням вимог чинного законодавства» Поняття «суттєве порушення» Кодексом адміністративного судочинства України і Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не визначені, твердження Позивача з цього приводу вважаємо його оціночним судженням. Твердження Позивача відносно «застосування адміністративних господарських санкцій до неналежної особи» з посиланням на статтю 51 Цивільного кодексу України вважаємо безпідставним. Адміністративно-господарський штраф застосований до автомобільного перевізника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», який відповідно до статті 3 «регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та - фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень».
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є юридичною особою, зареєстрованою 13 липня 2004 року, місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності є 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, 47.64 роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 10-12).
Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на період з 22 лютого 2020 року та 01 березня 2020 року, затвердженого наказом начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 24.02.2020, та направлення на рейдову перевірку від 24 лютого 2020 року № 16/2402-20, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, під час виїзду з підприємств та місць стоянки (а.с. 36-37).
За результатами рейдової перевірки складено акт від 27 лютого 2020 року № 171766, дослідженням якого встановлено, що за результатами перевірки транспортних засобу КАМАЗ 5511 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія: ОСОБА_3 , виявлено порушення - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме товарно-транспортної накладної або інших документів на вантаж (а.с. 38).
Відповідачем було надіслано на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що був призначений на 07 квітня 2020 року. Позивач був присутній при розгляді справи вказаної справи, що підтверджується його підписом у відповідні графі зазначеного повідомлення (а.с. 39).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Луганській області винесено постанову від 07 квітня 2020 року № 130472 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якими до позивача за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної або іншого документу на вантаж згідно чинного законодавства, застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн (а.с. 6).
Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344).
Згідно ст. 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; а водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів.
Вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Відповідно до статті 47 Закону №2344, до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів, перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб, сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу, накопичення, формування або дроблення партій вантажу, зберігання вантажу, транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Правила технологічних перевезень вантажів транспортними засобами затверджуються керівництвом виробничого об'єкта.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 48 Закону №2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).
Відповідно до пункту 1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно з пунктом 11.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Відповідно до пункту 11.3 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Наполягаючи на доведеності факту вчинення позивачем порушення ст. 48 Закону № 2344, відповідач посилається лише на відсутність під час рейдової перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону № 2344, а саме товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавства документа на вантаж.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує факт надання перевізником при перевірці товарно-транспортної накладної № 27022020-1 від 27.02.2020, яку додано позивачем до позову (а.с. 7), проте на думку відповідача вказана товарно-транспортна накладна не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить відомостей про найменування Перевізника та/або експедитора, а тому не може вважатись належним документом на перевезення вантажів.
Суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача, з огляду на наступне.
З вищенаведених норм законодавства вбачається, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, що виписується замовником та форма якої затверджена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
При цьому, абзацом другим пункту 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
З граматичного аналізу наведеного пункту Правил вбачається, що словосполучення «та/або», означає право замовника на власний розсуд зазначати в товарно-транспортній накладній інформацію щодо найменування або Перевізника та експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, або інформацію щодо найменування лише однієї з вище перелічених осіб.
Вимоги щодо обов'язкового зазначення в товарно-транспортній накладній найменування Перевізника та експедитора, пункт 11.1 Правил, на який посилається відповідач, не містить.
При цьому, з огляду наданої позивачем товарно-транспортної накладної вбачається, що накладна оформлена у відповідності до пункту 11.1 Правил, та містить усю необхідну інформацію, що визначена вказаним пунктом, а саме щодо найменування замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики, автомобілю (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пунктів навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальної особи вантажовідправника.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем у справі не доведено факту вчинення позивачем порушення вимог Закону № 2344, а тому постанову Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 07 квітня 2020 року № 130472 про застосування адміністративно-господарського штрафу, прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання даної позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується квитанціями №0.0.1678662054 від 16.04.2020 та №0.0.1702641001.1 від 13.05.2020 (а.с. 4, 24).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130472 від 07 квітня 2020 року у розмірі 1700 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпека) (ідентифікаційний код: 39816845, місцезнаходження: 03135, м.Київ, пр. Перемоги, буд. 14) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Ірметова