про залишення позову без розгляду
30 червня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/571/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи
за позовомДержавного реєстратора Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ - НОМЕР_2)
до третя особаМіністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 0001622) Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно - Кудрявська, 4, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 39787008)
провизнання неправомірними та скасування наказів, -
Державний реєстратор Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень просить визнати неправомірними та скасувати накази Міністерства юстиції України №3416/5 від 06.11.2019 року, №3415/5 від 06.11.2019 року та №589/5 від 18.02.2020 року.
Ухвалою від 27.02.2020 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ухвали суду від 15.05.2020 року розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
15.05.2020 року позивачка в судове засідання не прибула, уповноваженого представника не направила, подавши до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.240).
Суд звертає увагу на те, що в процесі розгляду справи у суду виникла необхідність з'ясувати додаткові обставини та перевірити їх відповідними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно із статтею 148 КАС України, до належно викликаної особи, особисту участь якої визнано судом обов'язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.
Враховуючи викладене, у зв'язку з необхідністю з'ясування усіх обставин справи, перевірки додаткових доказів та отриманням пояснень по суті справи, суд дійшов висновку про визнання обов'язковою явки Державного реєстратора Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 в судові засідання по справі № 340/571/20.
Ухвалою від 16.06.2020 року відкладено підготовче судове засідання на 30 червня 2020 року та визнано обов'язковою особисту участь позивача - Державного реєстратора Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1.
Суд звертає увагу на те, що положеннями статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
30.06.2020 року позивача - Державний реєстратор Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1, явка якої визнана судом обов'язковою в судове засідання не прибула та повторно направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.
Суд враховує те, що неявка в судові засідання позивача перешкоджає розгляду справи, а саме неприбуття в судові засідання позивача, явка якої визнана обов'язковою з поданням заяв про розгляд справи без її участі суд розцінює, як зловживання процесуальними правами.
Частиною 2 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно зі статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, з'явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Умисне ухилення від виконання судового рішення, яким явка позивача визнана обов'язковою та поданням зав про розгляд справи без її участі, суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу та вважає прикладом зловживання особи процесуальними правами, яке полягає у "вчиненні інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи".
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України", no.16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (Рішення ЄСПЛ у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
Частиною 4 статті 45 Кодекс адміністративного судочинства України визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч.3 ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи те що, позивач, явка якого визнана судом обов'язковою рішення суду не виконав, в судове засідання не з'явився та повторно подав заяву про розгляд справи без її участі такі дії відповідно до приписів статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав зловживанням процесуальними правами, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись положеннями ст.ст.45, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Державного реєстратора Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2) - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук