01 липня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/1897/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, (вул. Велика Перспективна, буд. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000933200 від 27.02.2020 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 на підставі акта перевірки №61/11-28-32-01/2111205666 від 12.02.2020 року штрафних санкцій в сумі 17000 грн. за порушення частини 20 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Ухвалою суду від 15.06.2020р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.22).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що твердження посадових осіб відповідача щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) в період з 02.10.2018р. по 05.10.2018р. без наявності ліцензії, не в повній мірі відповідає дійсності. Вказує, що безпосередньо перед вказаним періодом у неї закінчився термін дії ліцензії №003307 від 26.09.2017р., з метою одержання нової ліцензії було сплачено кошти та 25.09.2018р. подано заяву до відповідача. Отримавши нову ліцензію №11010312201800067, як вказує позивач, вона помилково сприйняла дату видачі ліцензії 02.10.2018р. за дату початку її дії, яка в дійсності була 06.10.2018р., а тому в період з 02.10.2018р. по 05.10.2018р. здійснила реалізацію алкогольних напоїв (пива) на загальну суму 153 грн., що на переконання позивача, свідчить про завищену суму штрафу, яка застосована на підставі оскаржуваного рішення.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
01.07.2020р. відповідачем подано відзив на адміністративний позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що прийняття оскаржуваного рішення обумовлено порушенням позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) без ліцензії протягом періоду з 02.10.2018р. по 05.10.2018р., що є підставою для застосування фінансової санкції передбаченої абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а доводи наведені у позовній заяві є безпідставними та спростовуються матеріалами фактичної перевірки (а.с.27-28).
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Згідно п. 75.1., 75.1.3 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пунктів 80.1. та 80.4. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до направлень на перевірку від 07.02.2020р. №№258, 259 посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка господарської одиниці в якій позивачем здійснюється господарська діяльність: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », м. Бобринець, вул. Шевченко, 117-а (а.с.30,31).
Результати фактичної перевірки оформлені актом від 12.02.2020р. №61/11-28-32-01/2111205666. Актом перевірки зафіксовано, що позивачем використовується у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій МІНІ Т-400МЕ (а.с.32-35).
За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме реалізація алкогольних напоїв (пиво) без ліцензії протягом періоду з 02.10.2018р. по 05.10.2018р., що підтверджується витягом з інформаційної бази даних ДПС України (фіскальні чеки в електронному вигляді) (а.с.36).
Вказаний факт не заперечується позивачем про що свідчить власноручний запис в акті фактичної перевірки про відсутність зауважень.
У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00000933200 від 27.02.2020 року про застосування штрафних санкцій в сумі 17000 грн. (а.с.8).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне суд зазначає наступне.
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначення виключного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлення уніфікованого порядку їх ліцензування, нагляду і контролю у сфері ліцензування, відповідальності за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності, врегульовано нормами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015р. № 222-VIII (надалі - Закон 222).
Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 7 вказаного закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що ліцензуванню підлягає виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України., врегульовано Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) (надалі Закон 481/95).
Частина 14 ст. 15 Закону 481/95 передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Як вже встановлено судом в період з 02.10.2018р. по 05.10.2018р. позивачем здійснено реалізацію алкогольних напоїв (пиво) в період відсутності ліцензії на право здійснення діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Вказана обставина позивачем не заперечується, натомість зазначається, що отримавши нову ліцензію №11010312201800067 вона помилково сприйняла дату видачі ліцензії 02.10.2018р. за дату початку її дії, яка в дійсності була 06.10.2018р., а тому в період з 02.10.2018р. по 05.10.2018р. здійснила реалізацію алкогольних напоїв (пива) на загальну суму 153 грн., яка є незначною у порівнянні із застосованою санкцією.
Вказані обставини, на переконання позивача, є достатніми для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що вказані доводи є безпідставними враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, особа, яка здійснює підприємницьку діяльність повинна усвідомлювати наслідки можливих порушень вимог законодавства та об'єм відповідальності за виявлені порушення. Крім того, Закон 481/95 не містить будь-яких виключень із загальних правил та умов, за наявності яких особу винну у порушенні вимог вказаного закону можливо звільнити від відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 26.09.2019р. подала до відповідача власноручно написану заяву про видачу ліцензії, самостійно визначивши термін її дії з 06.10.2019р. по 06.10.2020р. (а.с.38,39).
Копія ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №11010312201800067, яка видана позивачеві містить термін дії ліцензії з 06.10.2019р. по 06.10.2020р., тобто саме той строк про який зазначив позивач у заяві про видачу ліцензії, а тому здійснюючи роздрібну торгівлю алкогольними напоями в період з 02.10.2018р. по 05.10.2018р. позивач діяв всупереч положенням Закону 481/95.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник