01 липня 2020 року справа № 340/1682/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виплатити кошти,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані дні щорічної відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період з 2018 року по 2019 рік.
Водночас просив суд зобов'язати Управління нарахувати та сплатити кошти.
У позові зазначив, що виплата грошової компенсації передбачена вимогами закону, а право на неї підтверджено рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Відповідач не надіслав до суду відзиву на позов, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с.22).
Ухвалою суду від 28 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.17-18).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач проходив військову службу у органах Служби безпеки України з 12 грудня 2007 року по 01 липня 2019 року (а.с.11 ).
Під час проходження військової служби жодного разу не надавалась відпустка, як учаснику бойових дій.
Позивач отримав статус учасника бойових дій 21 травня 2018 року (а.с.8).
01 липня 2019 року наказом Голови Служби безпеки України №770-ОС звільнений з військової служби (а.с.1-5).
Управління при звільненні позивача не виплатила грошової компенсації за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період з 2018 року по 2019 рік (а.с.12-13).
Юридична оцінка встановлених судом обставин і фактів справи.
Перш за все, спір стосується питань проходження військової служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Позивач прагне отримати грошову компенсацію, яку не виплатили при звільненні.
Військовослужбовець отримує грошове забезпечення, яке за своєю суттю є різновидом заробітної плати (плата за роботу).
Приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, грошова компенсація за дні відпустки відноситься до одноразового виду грошового забезпечення.
Закон не встановлює строку звернення до суду щодо виплати компенсації за відпустку, яка відноситься до структури грошового забезпечення.
За таких обставин суд звертається до норм трудового законодавства.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тому, не поширюється строк звернення до суду щодо вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію при звільненні за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій.
Приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
06 червня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про відпустки» (далі - Закон 2).
Закон 2 доповнено статтею 16-2 такого змісту: «Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік».
Отже, у позивача виникло право на отримання такої відпустки під час служби з 21 травня 2018 року (день набуття спеціального статусу).
Приписами абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону встановлено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Отже, компенсація виплачується за щорічні основні та щорічні додаткові відпустки.
Відпустка, компенсацію за яку просить стягнути позивач, відноситься до щорічних додаткових відпусток, оскільки надається кожного року.
Приписами статті 4 Закону 2 визначено види відпусток.
Приписами пункту 1 цієї норми права встановлено, що додаткова відпустка для учасників бойових дій відноситься до щорічної (інші додаткові відпустки, передбачені законодавством).
Закон 2 розділяє щорічні відпустки на основну і додаткові.
Щорічна відпустка - відпустка, яка надається щороку.
Таким чином, звільняючись з військової служби, у позивача виникло право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, яка надається учаснику бойових дій.
Наявність такого права не ставиться в залежність з оголошенням в країні особливого періоду, а лише обумовлено сукупністю підстав: звільнення з військової служби і невикористання додаткової відпустки.
Такий правовий висновок поділяє і Верховний Суд у рішенні від 16 травня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправну бездіяльність Управління щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 21 травня 2018 року по 01 липня 2019 року.
Отже, позов належить задовільнити.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаної щорічної відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період проходження служби з 21 травня 2018 року по 01 липня 2019 року, враховуючи грошове забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20001585, вул.Дворцова,9 м.Кропивницький) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаної щорічної відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період проходження служби з 21 травня 2018 року по 01 липня 2019 року, враховуючи грошове забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей