25 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/221/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Казанчук Г.П.;
за участю секретаря судового засідання - Дигас В.М.;
позивача - ОСОБА_1 ;
представників відповідача - Волошиної Н.Л..; Капиш В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в місті Кропивницькому заяву позивача про зміну позовних вимог та заяву про заміну відповідача його правонаступником у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в які просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України “Про звільнення” №4169/к від 23.12.2019. Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26.12.2019;
- стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ - 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.12.2019.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
02.03.2020 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 34894735).
18.06.2020 року ОСОБА_1 подано заяву про зміну позовних вимог (а.с.72-76 т.4) та просив пункт 4 прохальної частини позовної заяви від 29.01.2020 року викласти в такій редакції: «Стягнути з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ - 43314918) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.12.2019.
В судовому засіданні 24.06.2020 року представником Міністерства юстиції України подано заперечення на заяву про зміну позовних вимог (а.с.107-111 т.4).
Примірник вказаних заперечень ОСОБА_1 отримано 24.06.2020 року в тому ж судовому засіданні, що підтверджується його письмовою розпискою на запереченні.
В судовому засіданні позивач заявив про необхідність надання йому п'яти днів на ознайомлення із зазначеними запереченнями.
З огляду на подані відповідачем-1 заперечень на заяву та необхідності надання позивачу часу для ознайомлення з ними, суд усною ухвалою вирішив оголосити перерву до 25.06.2020 року до 09:30 год. для надання позивачем відповіді на заперечення та підготування уточнень позовних вимог.
25.06.2020 року в судовому засіданні позивачем надано додаткову заяву про уточнення позовних вимог та заяву про заміну відповідача.
Заява (додаткова) про уточнення позовних вимог мотивована тим, що в попередній редакції заяви про уточнення позовних вимог було допущено технічну помилку, а саме невірно зазначено пункт прохальної частини позовної заяви від 29.01.2020 року, тому правильним є посилання на пункт 3, а не на пункт 4.
Водночас заява про заміну відповідача правонаступником обґрунтована тим, що у зв'язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код в ЄДРПОУ - 34894735) всі фінансово-господарські та адміністративні функції передано до Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код в ЄДРПОУ 43314918). Також позивач зазначає, що до кошторису ліквідаційної комісії ГТУЮ в області (код в ЄДРПОУ - 34894735) на 2020 рік включено лише обсяги зареєстрованої станом на 01.01.2020 кредиторської заборгованості установи, яка припиняється, тому просить суду замінити Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області на Південно-Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Відтак, зі змісту вказаної заяви суд убачає, що позивач вважає, що вказані обставини мають суттєве значення для справи, оскільки залучення правонаступника, який фактично користується майном ліквідованої установи дозволить своєчасно та в повному обсязі виконати рішення суду, якщо суд знайде підстави для задоволення позову.
Судом на обговорення осіб, які беруть участь у справі поставлене питання щодо зміни позовних вимог та заміни відповідача правонаступником.
Представники відповідачів проти заміни неналежного відповідача заперечили.
Надаючи правову оцінку заявам позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 52 КАС України, якою унормовано процесуальне правонаступництво та передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Верховий Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 року у справі №812/1408/16 сформулював правову позицію, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Суд установив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1, зокрема Головне територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2, зокрема Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Установлено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
При цьому суд зазначає, що відповідно до абзаців1, 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації територіальних органів центрального органу виконавчої влади на розгляд міністрові вносить керівник центрального органу виконавчої влади.
Згідно абзацу 2 частини 4 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію їх припинення.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідаціє. центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074 від 20.10.2011).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1074 від 20.10.2011 органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
За змістом пунктів 4, 5 Порядку № 1074 від 20.10.2011 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1074 від 20.10.2011 права та обов'язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади.
Відповідно до пунктів 7 Порядку № 1074 від 20.10.2011 майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади, що ліквідується, та визначає суб'єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління такого органу.
За змістом частини 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідно до пунктів 6, 12, 13, 14, 15 частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:
дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено юридичну особу (крім місцевих рад та їхніх виконавчих комітетів);
дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; дані про скасуванні; рішення органу, що прийняв рішення про припинення юридичної особи;
дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа;
дані про юридичних осіб - правонаступників.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осі здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державно?, реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Головне територіальне управління юстиції Кіровоградській області (код в ЄДРПОУ 34894735) з 18.10.2019 перебуває у стані припинення, одночасно з цим відомостей щодо правонаступників даної юридичної особи ЄДР не містить, як і не містить дати державної реєстрації, дати та номеру запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення.
В свою чергу з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа публічного права - Південно-Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Дніпро) є новоутвореною особою публічного права, яка створена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №870, жодних відомостей щодо юридичних осіб правонаступником яких є зареєстрована юридична особа ЄДР не містить.
Системний аналіз наведеного вище у свої сукупності свідчить, що Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області не є припиненим та не має правонаступників в майнових правовідносинах, а отже самостійно відповідає по своїм зобов'язанням перед іншими особами.
Суд звертає увагу, що у пункті 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" наголошено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (проспект Дмитра Яворницького,21А м. Дніпро; код ЄДРПОУ 43314918).
Відповідно до частини 6 статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Також залучення другого відповідача у справі зумовлює необхідність встановлення судом порядку та строків для подання учасниками справи заяв по суті, передбачених чинним КАС України.
Керуючись статтями 12, 44, 48, 52, 248, 256 КАС України, суд,
Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником.
Залучити до участі у справі в якості співвідповідача - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (проспект Дмитра Яворницького,21А м. Дніпро; код ЄДРПОУ 43314918).
Надати позивачу п'ятиденний строк для направлення на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позовної заяви з додатками та заяви про зміну позовних вимог, докази такого направлення подати Кіровоградському окружному адміністративному суду.
Встановити співвідповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному статтею 162 КАС України, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів учасникам справи, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у дводенний термін з дня отримання відповіді на відзив, у разі наявності таких.
Роз'яснити Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, що в силу частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого не виконання.
Роз'яснити позивачу про його право подати відповідь на відзив у п'ятиденний термін з моменту отримання відзиву на позовну заяву.
Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 10:00 год. 13 липня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук