25 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1942/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішення у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту державним виконавцем Крикун О.М. відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05.06.2020 по ВП № 60982676 щодо накладення штрафу в сумі 10 200,00 грн.;
- стягнути з відповідача суму судового збору 2 102,00 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, ним добровільно виконано рішення суду, а тому застосовні штрафні санкції відповідачем є протиправними, а отже оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Згідно відзиву на позовну заяву, представник відповідача вважає, що оскаржувана позивачем постанова про накладення на боржника штрафу винесена у відповідності до чинного законодавства та у спосіб і порядок визначений ним, оскільки позивачем рішення суду не виконано, а доводи зазначені у позові та докази не підтверджують повного фактичного виконання рішення суду згідно виконавчого документу (а.с.24-27).
Ухвалою від 18 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначивши, що підтримує позовні вимоги (а.с.46).
Згідно ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснювалося, та керуючись приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 9 ст. 205 КАС України судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, наступне.
16.01.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикун О.М. відкрито виконавче провадження № 60982676 з виконання виконавчого листа №340/1998/19 від 26.12.2019 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, з урахуванням раніше визначених сум щомісячно без відтермінування виплати. (а.с.31).
На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження Головне УПФ України в Кіровоградській області листом від 29.01.2020 за вих. № 1100-0802-8/464 повідомило відповідача, що перерахунок пенсії позивача, відповідно до зобов'язань, покладених на Головне управління рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 340/1998/19, проведено 27.12.2019 року (після набрання судовим рішенням законної сили та отримання його на адресу головного управління) за період з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року. Виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення по справі № 340/1998/19 в сумі 4 735,28 грн. (за період з 05.03.2019 року (як зазначено безпосередньо в судовому рішенні) по 03.09.2019 року (до дати набрання законної сили Постановою № 804)) здійснюватиметься відповідно до Порядку № 649 (а.с.32-33).
Постановою про накладення штрафу прийняту державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикун О.М. від 14.05.2020 по ВП № 60982676 за невиконання рішення суду без поважних причин на Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області на підставі статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с. 40-41).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року 340/1610/20 відмовлено у задоволені позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 14.05.2020 по ВП № 60982676.
05.06.2020 року Відповідачем винесено постанову від 05.06. 2020 по ВП № 60982676 про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 10200 грн.
Незгода із прийнятою відповідачем постановою стало підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 3, 16 частини другої статті 18 Закону № 1404).
Отже, виконавець зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.
Стаття 26 Закону №1404 визначає початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачена ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Приймаючи рішення по суті спору та надаючи оцінку доводам позивача у вказаній справі суд зазначає наступне.
Так дійсно підставою застосування штрафних санкцій у відповідності до вказаної норми права, є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Тобто передумовою прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання боржником судового рішення в порядку ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" має бути встановлений державним виконавцем факт такого невиконання.
Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 05.06.2020 року державний виконавець, керуючись ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", перевірив виконання рішення боржником та встановив, що рішення суду не виконано повторно без поважних причин.
Твердження позивача про те, що рішення суду по справі № 340/1998/19 підлягає виконанню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі по тексту - Постанова № 804) та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (далі по тексту - Порядок №649), суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Так, станом на час прийняття рішення суду від 10.09.2019 у справі № 340/1998/19 діяли положення Постанови № 804, однак рішенням суду не обмежено перерахунок пенсії позивачу датою набрання чинності постановою №804 - 04.09.2019; постановою №804 на врегульовано порядок виконання рішень суду; рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, що набрало законної сили, визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" протиправною та нечинною повністю.
Також, судом у рішенні від 10.09.2019 у справі № 340/1998/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, з урахуванням раніше визначених сум щомісячно без відтермінування виплати.
Тобто судом, відповідно до положень ч. 1 ст. 372 КАС України визначено у судовому рішенні, яке набрало законної сили, спосіб і порядок виконання (без відтермінування виплати ), а тому посилання позивача на положення Порядку №649 є безпідставним.
При вирішенні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до п.70 у справі “Рисовський проти України” від 20.10.2011р., ЕСПЛ оперує “принципом належного урядування” як багатоаспектним принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов'язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім того, слід зазначити, що рішення у справі від 02 червня 2020 року 340/1610/20 не набрало законної сили, та відповідно до відомостей КП ДСС, подано апеляційну скаргу на вказане рішення. Суд вказує, що виконання спірної постанови про накладення штрафу не зупинялась, а наявність провадження щодо скасування постанови не скасовує та не зупиняє її дії.
Суд вважає, що при винесені оскаржуваної постанови від 05.06.2020 по ВП № 60982676 державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а отже постанова є законною та скасуванню не підлягає.
На думку судді, позивачем не надано суду достатніх документальних доказів та обґрунтувань, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати сторонам відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд.7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Дворцова, буд. 6/7, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43314918) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, строки на апеляційне оскарження, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула