25 червня 2020 року м. Київ №П/320/801/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чубко А.Ю.,
за участю:
представника позивача - Засідатель І.С.,
представника відповідача - Кошової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Київській області до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ясон" про застосування заходів реагування,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Київській області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ясон", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень технічного поверху на покрівлі житлового будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ясон" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, буд. 8 Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірка від 15.11.2019 №611.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході проведення позапланової перевірки зазначеного об'єкту встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Відповідачем письмового відзиву на позов до суду не подано. В ході розгляду справи представник відповідача позовних вимог не визнав.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
ОСББ "Ясон" створено співвласниками квартир та житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, буд. 8 Б.
Посадовими особами Броварського районного управління Головного управління ДСНС України у Київській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ОСББ "Ясон" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якого складено акт від 15.11.2019 №611 (т. 1, а.с. 22-30).
Зі змісту вказаного акта слідує, що в ході перевірки були виявлені порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку з чим начальником Броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області подано до ГУ ДСНС України у Київській області рапорт, в якому зазначено про наявність підстав для звернення до адміністративного суду щодо застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень технічного поверху на покрівлі житлового будинку ОСББ "Ясон" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, буд. 8 Б, до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірка від 15.11.2019 №611 (т. 1, а.с. 31-32).
З метою застосування до відповідача заходів реагування, ГУ ДСНС України у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі-Закон №877).
Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 №2866-ІІІІ (далі - Закон №2866), у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;
- співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з частинами першою-другою статті 4 Закону №2866, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Частиною 4 ст. 4 Закону №2866 визначено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (ч. 6 ст. 4 Закону №2866).
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону №2866, об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону №2866, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі робот (ч. 3 ст. 22 Закону №2866).
Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
При цьому, в силу наведених норм однією з функцій такого об'єднання є забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку, зокрема, нежитлових приміщень.
Отже, створення співвласниками багатоквартирного будинку такого об'єднання зумовлює виникнення у відповідної юридичної особи зобов'язань щодо забезпечення належного утримання будинку, у тому числі, і в частині дотримання вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Як встановлено судом, посадовими особами Броварського РУ ГУ ДСНС Україн у Київській області виявлено загалом 27 порушень відповідачем вимог техногенної та пожежної безпеки, що відображено в акті перевірки від 15.11.2019 №611.
У подальшому, посадовими особами Броварського РУ ГУ ДСНС Україн у Київській області проведено позапланову перевірку ОСББ "Ясон" щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт від 23.06.2020 №202 (т. 1, а.с. 188-198).
Згідно з актом від 26.06.2020 №202, залишились не усуненими відповідачем 19 порушень.
1. Не проведено ремонт систем протипожежного захисту житлового будинку відповідно до дод. А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено пункт 22, розділу ІІ., пункт 1.1, глава 1, розділу V, Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 №1417. Так, несправність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
2. Не проведено ремонт систем видалення диму з коридорів житлового будинку відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено пункт 1.1, глава 1, розділ V, ППБУ. Дане порушення призводить до ускладнення умов для своєчасної евакуації людей з приміщення під час пожежі.
3. Систему оповіщення людей про пожежу та управління евакуацією не приведено в робочий стан відповідно до вимог дод. Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено пункт 1.1, глава 1, розділ V., ППБУ. Дане порушення також призводить до ускладнення умов для своєчасної евакуації людей з приміщення під час пожежі.
4. Не укладено договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту, обслуговування не проводиться з записом у відповідних журналах, чим порушено пункт 1.4, глава 1, розділу V ППБУ. Так, невчасне обслуговування або не обслуговування СПЗ може призвести до невчасного попередження про пожежу та її наслідків.
5. Сигнали від приймально-контрольних приладів систем протипожежної автоматики не виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження, чим порушено пункт 22, розділу ІІ., пункт 1.5, глава 1, розділу V ППБУ. Так, не виведення сигналу автоматичної пожежної сигналізації на пульт цілодобового спостереження призводить до пізнього виявлення пожежі та сповіщення про пожежу.
6. Кожен пожежний кран-комплект не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола виконано однотипними, чим порушено, підпункт 2, пункту 2.2, глава 2, розділу V, ППБУ. Так, у випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей.
7. На дверцятах пожежних шафок не вказано літерний індекс "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів, чим порушено підпункт 8, пункту 2.2, глава 2, розділу V ППБУ. Так, відсутність загальної нумерації на пожежних кранах призводить порушення умов їх експлуатації, що в свою чергу унеможливлює їхню експлуатацію за призначенням та здійснення технічного обслуговування.
8. Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, чим порушено підпункт 9, пункту 2.2, глава 2, розділу V ППБУ. Так, у випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Необхідним є вчасне проведення технічного обслуговування для забезпечення систем у справному стані для їх використання за призначенням.
9. Не забезпечено контроль працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу, чим порушено підпункт 4, пункту 2.1, глава 2, розділу V ППБУ. Так, дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей.
10. Електромережу технічного поверху на покрівлі житлового будинку виконано з порушенням вимог ПУЕ, чим порушено пункт 1.1, глава 1, розділу ІV ППБУ. Так, при виконанні електромереж з порушеннями вимог ПУЕ та їх не відповідність, призведе до аварійної роботи електромережі, в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками внаслідок виникнення пожежі.
11. В технічному поверсі на покрівлі житлового будинку допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, чим порушено пункт 1.8, глава 1, розділу ІV ППБУ. Так, використання тимчасових електромереж може призвести до аварійної роботи електромережі, в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками внаслідок виникнення пожежі.
12. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в розподільчих коробках не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено пункт 1.6, глава 1, розділу ІV ППБУ. Так, здійснення з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
13. Допущено розміщення, улаштування та експлуатацію житлових приміщень (квартир) в технічному поверсі на покрівлі житлового будинку у супереч державним будівельним нормам, чим порушено пункт 22, розділу ІІ ППБУ. Так, самовільна реконструкція та зміна їх функціонального призначення може призвести до перешкоджання евакуації людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
14. Допущено застосування горючих бітумних матеріалів при улаштуванні покрівлі житлового будинку по периметру вентиляційної, чим порушено пункт 22, розділу ІІ ППБУ. Так, застосування горючих бітумних призводить до зменшення межі вогнестійкості, швидкого розповсюдження вогню, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
15. Не представлені матеріали підтвердження класу вогнестійкості протипожежних дверей виходів на покрівлю, та приміщень консьєржів, чим порушено пункт 4, розділу І., пункт 22, розділу ІІ., пункт 2.3, глава 2, розділу ІІІ ППБУ. Так, при виникненні пожежі в одному з приміщень будівлі невідповідність класу вогнестійкості двері призводять до впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) в інші приміщення, а саме на шляхи евакуації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
16. Не представлені матеріали на теплоізоляційний матеріал стін утеплення (облицювання) зовнішніх стін будинку по визначенню їх групи горючості. (п. 5.6 ДБН В.1.1-7:2016), чим порушено пункт 9, розділу ІІ., пункт 4, розділу І ППБУ. Так, застосування горючих теплоізоляційних матеріалів призводить до зменшення межі вогнестійкості, швидкого розповсюдження вогню, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
17. На об'єкті не організовано проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки з посадовими особами та працівниками з отриманням відповідних посвідчень, чим порушено пункт 16, розділу II ППБУ. Так, відсутність навчання з пожежної безпеки може призвести до невірних дій персоналу при виникненні пожежі.
18. Не проведено навчання посадових осіб з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, чим порушено п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України. Так, відсутність навчання з питань цивільного захисту може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
19. Не проведено ідентифікацію об'єкту, як потенційно небезпечного, з врахуванням всіх чинників небезпеки, відповідно до "Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам", чим порушено п. 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 №140. Дане порушення призводить до неможливості урахування чинників небезпеки, відповідно до "Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам".
Суд зазначає, що вказані акти перевірок підписані керівником відповідача без зауважень.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об'єкта, суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єкта господарювання і публічними інтересами.
У позовній заяві позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) приміщень технічного поверху на покрівлі житлового будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ясон" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, буд. 8 Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 15.11.2019 №611.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень технічного поверху на покрівлі житлового будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ясон" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, буд. 8 Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 15.11.2019 №611.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складений 30.06.2020.
Суддя Басай О.В.