01 липня 2020 року № П/320/234/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Глевахівська селищна рада про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А), третя особа Глевахівська селищна рада (08631, Київська область, смт. Глеваха, вул.. Вокзальна, буд. 26) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2019 № 0212318-5706-1007.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства, оскільки податковим органом було зроблено неправильний розрахунок розміру податкового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за базовий період 2018 рік. Зокрема, позивач звертав увагу на те, що відповідачем застосовані більші ставки податку, ніж встановлені рішенням Глевахівської селищної ради. Так відповідачем застосовано ставку податку на нерухоме майно в розмірі 0,3% від мінімальної заробітної плати замість 0,15 % від мінімальної заробітної плати у зв'язку з чим оскаржуване повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 27 січня 2020 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
03 березня 2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесене з урахуванням норм чинного законодавства. Зазначив, що при розрахунку податкових зобов'язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, посадовими особами контролюючого органу були застосовані ставки податку, встановлені рішенням Глевахівською селищною радою для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.
28 лютого 2020 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погодився з думкою відповідача, що викладена у відзиві та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .
Як вбачається з матеріалів справи позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та за ним зареєстрований житловий будинок загальною площею 293,5 кв.м.
19 квітня 2019 року податковим органом згідно з п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.п.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України було сформовано податкове повідомлення - рішення № 0212318-5706-1007 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості" на суму 1937,82 грн.
Зазначене податкове повідомлення - рішення було надіслано податковим органом поштою 25 жовтня 2019 року та отримано позивачем 29 жовтня 2019 року.
Відповідачем до відзиву на адміністративний позов надано розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, по об'єктах оподаткування які належать позивачу, з якого вбачається, що загальна площа об'єкта, яка належить позивачу складає 293,50 кв.м., ставка податку складає 11.17 грн., пільга у вигляді зменшення бази оподаткування 120.00 кв.м., сума податку за місяць складає 161,49 грн., загалом за рік 1937,82 грн.
При цьому відповідач вказує, що ним була застосована ставка податку у розмірі 0,3% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування.
Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням - рішенням та подав 01 листопада 2019 року до Державної податкової служби України скаргу, проте 28 грудня 2019 року рішенням № С/99-00-08-05-04-14 Державна податкова служба України залишала без змін податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19.04.2019 № 0212318-5706-1007, а скаргу без задоволення.
Рішення про результати розгляду скарги було отримано позивачем 04 січня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Статтею 266 Податкового кодексу України врегульовані питання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з пп. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами пп. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 264 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Як вбачається із матеріалів справи, 25 лютого 2016 року Глевахівською селищною радою VII скликання Васильківського району Київської області було прийнято рішення № 108-06-VII яким було затверджено ставку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на рівні: для фізичних осіб 0,3% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування.
Водночас, 27 грудня 2016 року Глевахівською селищною радою VII скликання Васильківського району Київської області було прийнято рішення № 340-16-VII яким було змінено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб та встановлено 0,15% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування.
При цьому пунктом 8 вказаного рішення було визнано таким, що втратило чинність рішення від 28 січня 2016 року № 70-05- VII та рішення від 25 лютого 2016 року № 108-06-VII.
У жовтні 2019 року Глевахівська селищна рада листом від 21.10.2019 № 346/02-22 надіслала до контролюючого органу зазначені рішення та повідомила, що рішення, прийняті Глевахівською селищною радою від 27.12.2016 є чинними та жодних змін і доповнень до них не вносилось.
Тобто з 27.12.2016 ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб становила 0,15% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування, а не 0.3%, яка була застосована податковим органом.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані доводами відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 19.04.2019 № 0212318-5706-1007.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2020 року.
Суддя Панченко Н.Д.