30 червня 2020 рокуСправа № 280/4106/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний союз Запоріжжя» до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний союз Запоріжжя» (далі - позивач, ТОВ «Аграрний союз Запоріжжя») до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області (далі - відповідач, Більмацька селищна рада), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення четвертої (позачергової) сесії сьомого скликання Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 25.10.2019 №65.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, необхідно зазначити, що ч.1 ст.2 КАС України визначає завданням адміністративного судочинства справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
-хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або - хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У п.8 ч.1 ст.4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Наведені вище норми встановлюють, що мета адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів ст.1, 2 речення ч.3 ст.8, ст.55 Конституції України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Згідно з судовою практикою Європейського Суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року).
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до якого Більмацька селищна рада вирішила: - передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна» в оренду земельну ділянку (незатребуваний пай), (кадастровий номер 2322755100:10:002:0076) площею 6,3152 га, розташовану на території Більмацької селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництна на строк до моменту реєстрації права на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв), але не більше ніж 10 років за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля); - встановити, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 2322755100:10:002:0076) становить десять відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнт) збільшення грошової оцінки землі; - доручити селищному голові ОСОБА_1 укласти з директором TOB «Україна» ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки. Зобов'язати TOB «Україна»: - у двомісячний термін, після прийняття цього рішення, укласти з селищною радою договір оренди на землю та провести його державну реєстрацію; - після закінчення терміну дії договору оренди на землю, продовжити його дію та в установленому Законом порядку звільнити земельну ділянку та передати у придатному стані для подальшого використання; - земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням; - виконувати обов'язки землекористувачів земельних ділянок, відповідно вимог статті 96 Земельного кодексу України; - попередити ТОВ «Україна», що згідно статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Із зазначеного рішення вбачається, що Більмацька селищна рада здійснює відповідно до ст.122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельної ділянки у користування. При цьому, зазначене рішення впливає на речові права Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна».
Разом з тим, дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясовано, що в даній справі у спорі між позивачем ТОВ «Аграрний союз Запоріжжя» та відповідачем Більмацькою селищною радою, відсутній публічно-правовий спір та у цих відносинах, відповідач не реалізовує владні управлінські функції стосовно позивача. Прийняте відповідачем спірне рішення жодним чином не порушує прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
Слід зазначити, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується. Якщо позивач не є учасником (суб'єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру, таке рішення, відповідно, не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Таким чином, оскільки ТОВ «Аграрний союз Запоріжжя» не є учасником (суб'єктом) правовідносин з передачі земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ «Україна», то таке рішення не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом в ухвалі від 29.05.2019 у справі №9901/284/19 (залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019), в постанові від 19.12.2019 у справі №497/2148/15-а, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 12.06.2018 у справі №800/587/17, від 16.10.2018 у справі №9901/415/18, від 13.05.2020 у справі №9901/491/19.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 31.01.2019 у справі №9901/56/19, від 27.06.2019 у справі №9901/920/18 зробила правовий висновок про те, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи, при цьому, як з'ясовано, відповідач приймаючи оскаржуване рішення не реалізовував владні управлінські функції стосовно позивача, підстави для відкриття провадження у справі за заявленим позовом відсутні.
Відтак, у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.170, 241, 243, 248, п.3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, суд,-КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний союз Запоріжжя» до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено та підписано 30.06.2020.
Суддя М.О. Семененко