"01" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1554/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е., розглянувши матеріали справи № 916/1554/20
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код - 26472133)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” (вул. Старорізнича, буд. 28, м. Одеса, 65007, код - 36155412)
про стягнення 51172,34 грн.
з підстав заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення
В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
СУТЬ СПОРУ: 01.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” (далі - відповідач) про стягнення 51172,34 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2019р. по 01.05.2020р.
03.06.2020 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
15.06.2020 року суд отримав заяву Відповідача про визнання позову в порядку ч. 1 ст. 191 ГПК України.
26.02.2014р. між позивачем (Водоканал) та відповідачем (Абонент) був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7639/1.
Відповідно до п. 1.1.,1.2. Договору Позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на об'єкт Відповідача, а останній зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за отримані послуги.
Згідно п.п. 2.4.9 Договору на Відповідача покладено обов'язок щомісячно, за встановленою формою, з 19-го по передостанній робочий день місяця у письмовому вигляді надавати Позивачу звіти про водоспоживання своїх об'єктів. При їх ненаданні в зазначений строк (але не більш 2-ох місяців) позивач проводить розрахунок послуг водопостачання-водовідведення за середньодобовою витратою за попередні два розрахункових місяці.
Відповідно до п.п. 2.4.14 Договору Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, а також інші платежі передбачені Правилами водокористування, Правилами приймання стічних вод та умовами Договору.
Згідно п. 3.1., 3.2., 3.3 Договору сторони дійшли згоди, що облік спожитої води здійснюється по даним засобів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача. Оплата послуг з водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Оплата проводиться за тарифами, затвердженими в установленому чинним законодавством порядку.
Позов ґрунтується на тому, що Відповідач не виконував у повному обсязі свій обов'язок щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з 01.12.2019р. по 01.05.2020р. у розмірі 62 080, 03грн. У зв'язку із оплатою 21.05.2020р. послуг на суму 10 907,69грн. за період з 01.12.2019р. по 01.05.2020р. заборгованість складає 51 172,34грн.
Суд встановив, що розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у спірному періоді позивачем здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ч. 1,2,3 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, Відповідач позов визнав, про що зазначено у заяві відповідача про визнання позову від 11.06.2020 року.
Ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
В даному випадку, суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
За приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків, решту слід повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст.129, ч. 1 ст. 130, 233, 238, 240 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-К" (вул. Старорізнична, буд.28, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 36155412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (вул. Шулявська, буд. 5, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (вул. Басейна, буд. 5, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26472133) 51172 гривню 34 коп. боргу та 1051 гривню судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (вул. Шулявська, буд. 5, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (вул. Басейна, буд. 5, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26472133) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код - 38016923): 1051 /тисяча п'ятдесят одну/ гривню 00 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № А27352 від 27.05.2020 року на суму 2102,00 грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 916/1554/20, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” та ч. 1 ст. 130 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.
Суддя Демешин О.А.
Повний текст складено 01 липня 2020 р.
Суддя О.А. Демешин