про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2020 року Справа № 915/867/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Фізичної особи-підприємця Чернишева Михайла Олексійовича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)
про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі
без повідомлення (виклику) учасників
До господарського суду Миколаївської області звернулась Фізична особа-підприємець Чернишев Михайло Олексійович з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі № 4890 від 05.04.2007 року, загальною площею 73 кв.м., за кадастровим номером земельної ділянки 4810136300:06:001:0057 для обслуговування тимчасового розміщеного торговельного павільйону з літнім майданчиком по вулиці Лазурній, поблизу житлового будинку № 14-а, Заводський район у місті Миколаєві, на умовах, викладених в позовній заяві.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо набуття позивачем права на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки Миколаївська міська рада не надала повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди та зволікає з укладанням додаткової угоди, що порушує права позивача. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 179, 187 ГК України, ст. ст. 33 Закону України "Про оренду землі", практикою Верховного Суду, Європейського суду з прав людини та умовами договору.
Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року встановлено в розмірі 2 102 гривня.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як роз'яснено Вищим господарським судом України у п.п. 2.20 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами, згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Пунктом 2.21 вказаної Постанови визначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
У графі «призначення платежу» вказується: «Судовий збір за позовом___________(ПІБ чи назва установи організації позивача), ________________(назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ_____________(суду, де розглядається справа)». Із реквізитами для сплати судового збору можна ознайомитися на офіційному веб - порталі судової влади України (www.court.gov.ua.) (Інформаційний лист ДСА від 10.11.2011 р. N 12-6621/11 зі змінами).
Як доказ сплати судового збору позивачем подано фіскальний чек АТ «УКРПОШТА» № 1015791579 на суму 2 102, 00 грн.
Проте, як вбачається із наданого фіскального чеку платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання позову до Господарського суду Миколаївської області взагалі відсутні. Вказане призначення платежу: "Казначейство України (ел. адм. подат.). Недоговірні платежі".
Судом здійснено перевірку зарахування судового збору до Державного бюджету України шляхом направлення запиту до Реєстру підтверджень оплат із Казначейства України, за результатами якої встановлено, що відомості про зарахування судового збору в сумі 2 102, 00 грн. за фіскальним чеком № 1015791579 відсутні.
Таким чином, позивач не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, оскільки не надав належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215, від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та № 343 від 04.05.2020 року відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061).
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року (набрав чинності 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Чернишева Михайла Олексійовича (вх. № 7662/20 від 25.06.2020 року) до відповідача Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали з урахуванням п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.
3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:
- позивачу подати суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі або надати докази зарахування судового збору до Державного бюджету України в розмірі 2 102, 00 грн., сплаченого за фіскальним чеком № 1015791579.
4. Роз'яснити позивачу наслідки усунення недоліків:
- якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);
- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
5. Направити позивачу Акт відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 року на 1-му арк.
На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Ухвалу підписано 30.06.2020 року
Суддя Е.М. Олейняш