ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2020Справа № 910/17077/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів»
до: Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про: стягнення 820 195,47 грн.
Суддя: Шкурдова Л.М.
секретар с/з Масна А.А.
Представники:
від позивача: Ларченко А.В., за дов.; Пікалов С.В., на підставі наказу
від відповідача: Косик С.І., за дов.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 820 195,47 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 відкрито провадження у справі №910/17077/19 за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.03.2017 між ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» та ПАТ «Українська залізниця» укладено Договір №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч про подачу та забирання вагонів товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на залізничну під'їзну колію при станції Самарівка регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». 05.04.2019р. на ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» сталась пожежа, внаслідок якої згоріла трансформаторна підстанція ТМЗ-1000 6/04 кВт № 214260, що забезпечувала електропостачання гірничо- транспортного цеху підприємства, спричинивши тривале відключення електроенергії та зупинення роботи обладнання гірничо-транспортного цеху, а саме, Портального крана електричного, який безпосередньо завантажує та розвантажує вагони, що прибувають на адресу Позивача Придніпровською залізницею на станцію Самарівка. Без застосування цього крану розвантаження вагонів із сировиною (вапном), що подаються на завод, технічно неможливе. Позивачем невідкладно було вжито усіх можливих заходів для ліквідації наслідків пожежі та відновлення роботи трансформаторної підстанції та 10.04.2019р. наслідки пожежі було ліквідовано, на заміну згорівшого трансформатора був встановлений і введений в експлуатацію новий трансформатор. Не зважаючи на аварійну ситуацію, що сталась на підприємстві, внаслідок не дотримання позивачем термінів виконання технологічних операцій з вагонами на станції Самарівка, і зберігання вантажу /вапна/ у вагонах у період з 05.04.2019 р. по 15.04.2019р., Придніпровською залізницею було списано з особового рахунку ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» суму в розмірі 923 283 грн., з яких за зберігання вантажу - 381 124, 56 грн. та за користування вагонами в розмірі 542 158, 44 грн. Посилаючись на норми ст.121 Статуту залізниць України та умови укладеного сторонами Договору позивач зазначає, що враховуючи наявність форс-мажору списання з рахунку позивача коштів в розмірі 923 283 грн є неправомріним, в зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач щодо задоволення позову заперечував, вказуючи, що на підтвердження наявності форс-мажорних обставин в період дії з 05.04.2019 по 15.04.2019 позивач надає Сертифікат ТПП України, однак інші докази та дії позивача щодо приймання вагонів під навантаження/вивантаження свідчать про можливість виконувати позивачем свої зобов'язання у даний період, в наданому Сертифікаті зазначено інший період форс-мажорних обставин (з 05.04.19 по 10.04.19), ніж вказано в позові, Сертифікат надано за Договором про подачу та забирання вагонів №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч від 30.03.2017, а не за договором, за яким здійснювалось нарахування позивачу плати за користування вагонами та збереження вантажу №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, на який дія форс-мажорних обставин згідно із наданим Сертифікатом не розповсюджувалась. Підписані позивачем документи, Акти загальної форми ГУ 23, відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки свідчать про наявність вини позивача в затримці вантажів. Відповідач зазначає, що пожежа розпочалась 05.04.2019 та у цей же день була локалізована, пам'ятками про подавання та забирання вагонів підтверджується той факт, що у період з 06.04.19 по 15.04.2019 здійснювалось приймання/забирання вагонів та навантажувальнорозвантажувальні операції, а отже посилання позивача на форс-мажорні обставини в цей період є безпідставним.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що з моменту доставки вантажу у вагонах в пункт призначення на станцію Самарівка відносини між позивачем та відповідачем, пов'язані з наданням додаткових послуг, а саме подачею локомотивом залізниці прибулих вагонів та забирання вивантажених та навантажених вагонів регулюються Договором про подачу та забирання вагонів №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч від 30.03.2017, яким передбачені терміни виконання технологічних операцій з вагонами, що не були дотримані позивачем внаслідок пожежі, в зв'язку з чим відповідачем була нарахована додаткова плата за користування вагонами та зберігання вантажу. Навантаження вагонів є іншою технологічною операцією і здійснюється за допомогою автонавантажувача чи баштового крану, а відтак пам'ятки про подачу та забирання вагонів не спростовують доводи позивача. Позивач зазначає, що 8 вагонів в період виникнення форс-мажорних обставин було висипано на фронт розвантаження, після чого фронт розвантаження був заповнений.
Позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог, згідно якої позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за користування вагонами за період з 11.04.2018 по 15.04.2019 в сумі 51 118,92 грн та збору за зберігання вантажу за період з 11.04.2019 по 15.04.2019 в сумі 51 968,62 грн. Заяву позивача про відмову від частини позовних вимог прийнято судом до розгляду, в зв'язку з чим предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача 820 195,47 грн.
В судовому засіданні 14.04.2020 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 23.06.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
30.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» укладено Договір №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч про подачу та забирання вагонів Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на залізничну під'їзну колію при станції Самарівка регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 30.03.2017р. (далі - Договір).
У відповідності до пункту 1 Договору, згідно із Статутом залізниць та Правилами користування вагонами та контейнерами на умовах цього Договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження та забирання вагонів користувачу з під'їзної колії, яка належить Залізниці та примикає стрілкою № 5 до ходової колії № 38/1 станції Самарівка регіональної філії «Придніпровська залізниця» і обслуговується локомотивом залізниці.
Термін виконання технологічних операцій з вагонами (навантаження, вивантаження) передбачено пунктами 9 та 11 даного Договору.
Відповідно до п.п. б), г) пункту 14 з Договору, ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» згідно ставок Тарифного керівництва № 1 (розділ III та розділ V) сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання.
Збори і плати вносяться користувачем на підставі статті 62 Статуту залізниць України попередньою оплатою через розрахунковий підрозділ Залізниці.
Проведення розрахунків і облік сплачених сум між позивачем та відповідачем здійснюється на умовах Договору №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018р., укладеного між ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» та ПАТ «Українська залізниця» в особі «ЦТЛ» ПАТ «Укрзалізниця», згідно пункту 2.3.2 якого, ТОВ «ДЗБМ» відкрито особовий рахунок з наданням коду платника №8215611 та присвоєно код вантажовідправника/вантажоодержувача 5395.
У відповідності до пункту 2.7 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому самому порядку через розрахунковий підрозділ незалежно від терміну видачі вантажу станцією.
Підпунктами 2.1.6, 2.1.6.1 пункту 2.1 Договору №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018р. передбачено, що Замовник (ТОВ «ДЗБМ») зобов'язаний оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника. Замовник самостійно визначає розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього Договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Згідно з п. 4.2, 4.3 Договору №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018р., оплата послуг відповідно до цього Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в п. 14.2 розділу 14 договору. Одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника.
Відповідно до п. 4.7. Договору визначено обов'язок перевізника по закінченню звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, надавати замовнику в електронному вигляді на електронну адресу, зазначену в пункті 4.6. цього договору, виписки з його особового рахунку та зведену відомість для її підписання, в тому числі з накладенням ЕЦП.
Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих замовником на виконання цього договору, та коштів, витрачених замовником на послуги з організації перевезень вантажів, наданих перевізником. При цьому у виписці відображаються дати утворення та розміри заборгованості, пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Переліків відомостей плати за користування вагонами за період з 05.04.2019 по 15.04.2019 включно складеними Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця», з рахунку ТОВ «ДЗБМ» списано 381 124, 56 грн. плати за користування вагонами та 542 158, 44 грн. плати за зберігання вантажу за період з 05.04.2019 по 15.04.2019 включно.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що не дотримання позивачем термінів виконання технологічних операцій з вагонами на станції Самарівка сталося внаслідок форс-мажорних обставин, а саме пожежі, внаслідок чого вийшов з ладу Портальний кран, який безпосередньо завантажує та розвантажує вагони, що прибувають, а тому враховуючи норми чинного законодавства України та умови укладеного сторонами Договору, списання коштів є безпідставним.
Пунктом 19 Договору ПР/ДН-1-17-165/НЮдч про подачу і забирання вагонів передбачено, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дія нездоланної сили), а саме: пожеж або іншого стихійного лиха, війни, блокад, ембарго, санкції або інші дії державних органів, що роблять неможливими виконання сторонами своїх обов'язків, сторони звільняються від виконання своїх обов'язків на термін дії Форс-мажорних обставин. Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то будь-яка з Сторін може перервати дію цього Договору. Належним доказом настання форс-мажорних обставин і терміну їх дії є відповідний документ Торгово-промислової палати.
Як підтверджується матеріалами справи, 05.04.2019р. о 18 год. 06 хв. на ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» сталась пожежа, внаслідок якої згоріла трансформаторна підстанція ТМЗ-1000 6/04 кВт № 214260, що забезпечувала електропостачання гірничо-транспортного цеху підприємства, спричинивши тривале відключення електроенергії та зупинення роботи обладнання гірничо-транспортного цеху, а саме, Портального крана електричного, який згідно технічної характеристики крана безпосередньо завантажує та розвантажує вагони, що прибувають на адресу позивача Придніпровською залізницею на станцію Самарівка.
Про факт пожежі ДСНС України в Дніпропетровській області 05.04.2019р. складено Акт про пожежу.
Про виникнення аварійної ситуації на підприємстві позивачем було повідомлено станцію Самарівка з проханням не подавати на територію підприємства прибулі вагони для розвантаження.
Починаючи з 05.04.2019р., вагони з сировиною (вапном) на адресу ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» надходили на станцію Самарівка в звичайному режимі у відповідності до поданих раніше планів і ставали там на зберігання до ліквідації наслідків пожежі (монтажа та введення в експлуатацію нового трансформатора) та відновлення електропостачання гірничо-транспортного цеху. В свою чергу, це спричинило нагромадження вагонів ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на станції Самарівка, що прибули з 05.04.2019 р. по 15.04.2019р., у зв'язку з аварією на підприємстві і технічною неможливістю своєчасного прийняття підприємством вагонів для розвантаження вантажу.
10.04.2019р. наслідки пожежі було ліквідовано, на заміну сгорівшого трансформатора був встановлений і введений в експлуатацію новий трансформатор ТМЗ-1000/6/04 кВт №256158, роботу трансформаторної підстанції та електропостачання гірничо-транспортного цеху було відновлено.
Як вбачається з матеріалів справи за період з 05.04.2019 р. по 15.04.2019р., Придніпровською залізницею згідно Переліків відомостей плати користування вагонами було списано з особового рахунку ТОВ «Дніпровський зав будівельних матеріалів» № 8215611, суму 923 283 грн., з яких за зберігання вантажу 381 124, 56грн. та за користування вагонами 542 158, 44 грн. за понаднормативний термін їх користування.
Списання плати за зберігання вантажу та плати за користування вагонами особового рахунку Позивача №8215611 підтверджується Переліками відомостей користування вагонами з 05.04.2019 по 15.04.2019, в яких відображено списання грошових коштів за відповідні послуги в колонці "всього" - суму з урахуванням ПДВ 20%. Нарахування плати за зберігання вантажу та плати за користування вагонами підтверджується: за зберігання в сумі 381 124, 56 грн. з ПДВ: Накопичувальними картками зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) за період з 05.04.2019р. по 15.04.2019р. включно, в яких відображено нарахування збору за зберігання вантажів та за користування вагонами в сумі 542 158, 44 грн. з ПДВ: Відомостями плати за користування вагонами за період з 05.04.2019р. по 15.04.2019р. включно, в яких відображено нарахування плати за користування вагонами.
Пунктом 19 Договору передбачено, що належним доказом настання форс-мажорних обставин і терміну їх дії є відповідний документ Торгово-промислової палати України.
У вересні 2019р. Позивач звернувся до Торгово-промислової палати України із заявою щодо підтвердження факту форс-мажорних обставин.
Факт форс-мажора підтверджено Сертифікатом про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №3100-19-0303 від 17.09.2019р., яким Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), пожежу в трансформаторній підстанції ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів», в результаті чого був пошкоджений силовий трансформатор ТМЗ-1000 6/04 кВт № 214260 ТОВ «ДЗБМ», що спричинило тривале припинення електропостачання вапно-випилювального та гірничо- транспортного цехів щодо обов'язку (зобов'язання) належним чином прийняття, розвантаження від вантажу і повернення вагонів залізниці на станції Самарівка Придніпровської залізниці у термін з « 05» квітня 2019р. по « 10» квітня 2019р.
Відповідно до статті З Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р (далі - Статут) його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 121 Статуту, який кореспондується з пунктом 16 Правил користування вагонами, передбачено, що вантажоодержувач звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи: б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача.
Згідно пункту 134 Статуту залізниць та статті 315 Господарського кодексу України, до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.
Пунктом 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, передбачено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо зі станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
30.09.2019р. ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» звернулось із Претензією до АТ «Українська залізниця» про (відновлення, збільшення) на особовому рахунку ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» № 8215611, (код вантажоодержувача 5395), відкритого на підставі Договору про надання послуг від 16.02.2018 № 11087/ЦТЛ-2018 грошових коштів у сумі 923 522,28 грн. Відповідачем у відповідь на претензію від 21.11.2019р. № ЦТЛ-19/2198 в її задоволенні відмовив.
Згідно з ч.1,2,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті б цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 22 Статуту залізниць України передбачено, що виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.
У відповідності до пункту 2.7 Правил розрахунків за перевезення вантажів сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому самому порядку через розрахунковий підрозділ незалежно від терміну видачі вантажу станцією.
Пунктом 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, передбачено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, враховуючи наведені норми, положення укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку про доведеність позивачем настання форс-мажору, а списання з рахунку позивача плати за зберігання вантажу у вагонах та плати за користування вагонами за період з 05.04.19 по 10.04.19 є неправомірним і таким, що суперечить умовам укладеного між позивачем та відповідачем Договору, яким зумовлено звільнення від виконання сторонами своїх обов'язків на час дії форс- мажорних обставин.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що наданий позивачем Сертифікат ТПП України не може бути належним доказом на підтвердження форс-мажорних обставин, оскільки в наданому Сертифікаті зазначено інший період форс-мажорних обставин (з 05.04.19 по 10.04.19), ніж вказано в позові, Сертифікат надано за Договором про подачу та забирання вагонів №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч від 30.03.2017, а не за договором, за яким здійснювалось нарахування позивачу плати за користування вагонами та збереження вантажу №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, на який дія форс-мажорних обставин згідно із наданим Сертифікатом не розповсюджувалась.
Щодо заперечень відповідача з приводу того, що в наданому Сертифікаті зазначено інший період форс-мажорних обставин (з 05.04.19 по 10.04.19), ніж вказано в позові, суд зауважує, що позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог, згідно якої позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за користування вагонами за період з 11.04.2018 по 15.04.2019 в сумі 51 118,92 грн та збору за зберігання вантажу за період з 11.04.2019 по 15.04.2019 в сумі 51 968,62 грн., в зв'язку з чим предмет розгляду даної справи охоплює період дії форс-мажорних обставин, визначених Сертифікатом з 05.04.19 по 10.04.19.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем були укладені Договір №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах перевізника, а також Договір №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч про подачу та забирання вагонів товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на залізничну під'їзну колію при станції Самарівка регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 30.03.2017, у відповідності до якого згідно із Статутом залізниць та Правилами користування вагонами та контейнерами на умовах цього Договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження та забирання вагонів користувачу з під'їзної колії, яка належить Залізниці та примикає стрілкою № 5 до ходової колії № 38/1 станції Самарівка регіональної філії «Придніпровська залізниця» і обслуговується локомотивом залізниці. Здійснивши перевезення вантажу у вагонах та доставивши його в пункт призначення на станцію Самарівка відповідачем виконані свої зобов'язання за Договором №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 про надання послуг щодо виконання перевезення вантажу. З моменту доставки вантажу у вагонах в пункт призначення відносини між позивачем та відповідачем, пов'язані з наданням додаткових послуг, а саме подачею локомотивом залізниці прибулих вагонів та забирання вивантажених та навантажених вагонів регулюються Договором про подачу та забирання вагонів №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч від 30.03.2017, яким передбачені терміни виконання технологічних операцій з вагонами, що не були дотримані позивачем внаслідок пожежі, в зв'язку з чим відповідачем була нарахована додаткова плата за користування вагонами та зберігання вантажу. Отже, Договором про подачу та забирання вагонів №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч від 30.03.2017 передбачений розмір плати та визначені тарифи за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах у разі їх затримки, вказаним договором регулюються права та обов'язки сторін у випадку виникнення форс-мажору після доставки вантажу залізницею на станцію призначення, пункт 19 вказаного договору визначає належним доказом форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України. Договір №11087/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 про надання послуг регулює відносини сторін, що пов'язані із перевезенням вантажу до під'їзних колій, після того, як вагон прибув на під'їдні колії відносини сторін регулюються іншим Договором, а саме - Договором про подачу та забирання вагонів №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч від 30.03.2017. Пожежа, яка сталася на підприємстві позивача унеможливила здійснити розвантаження вагонів з естакади після її наповнення, що призвело до затримки розвантаження вагонів, що прибули на під'їзні колії. Таким чином, Торгово-промислова палата України обґрунтовано здійснила посилання в Сертифікаті про форс-мажорні обставини саме на Договір про подачу та забирання вагонів №ПР/ДН-1-17-165/НЮдч від 30.03.2017. Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо неналежності доказу настання форс-мажорних обставин Сертифікату про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України № 3100-19-0303 від 17.09.2019р., яким Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), пожежу в трансформаторній підстанції ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів».
Сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини визначено факт настання форс-мажорних обставин, а саме пожежу в трансформаторній підстанції ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів», в результаті чого був пошкоджений силовий трансформатор ТМЗ-1000 6/04 кВт № 214260 ТОВ «ДЗБМ», що спричинило тривале припинення обов'язку (зобов'язання) належним чином прийняття, розвантаження від вантажу і повернення вагонів залізниці на станції Самарівка Придніпровської залізниці у термін з « 05» квітня 2019р. по « 10» квітня 2019р. Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачем періоду, з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, для усунення наслідків форс-мажорних обставин, що був необхідним для розвантаження прибулих вагонів.
Посилання відповідача на те, що позивачем підписані Акти загальної форми ГУ 23, відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки суд вважає необґрунтованим, оскільки підписання вказаних документів не спростовує настання форс-мажорних обставин, порушення позивачем термінів виконання технологічних операцій з вагонами.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пам'ятки про подавання та забирання вагонів, якими підтверджується той факт, що у період з 06.04.19 по 15.04.2019 здійснювалось приймання/забирання вагонів та навантажувальнорозвантажувальні операції, оскільки навантаження вагонів є іншою технологічною операцією і здійснюється за допомогою автонавантажувача чи баштового крану, а відтак пам'ятки про подачу та забирання вагонів не спростовують доводи позивача. В період виникнення форс-мажорних обставин вагони було висипано на фронт розвантаження, після чого фронт розвантаження був заповнений. У зв'язку із пожежею сгорів трансформатор, а тому Портальний кран, який живиться від електроенергії та безпосередньо завантажує та розвантажує вагони, не був спроможний звільнити фронт розвантаження.
Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено настання форс-мажорних обставин внаслідок виникнення пожежі на трансформаторній станції, що спричинило тимчасову непрацездатність Портального крану, та матеріалами справи підтверджується відсутність підстав для списання залізницею з особового рахунку ТОВ «Дніпровський зав будівельних матеріалів» плати за зберігання вантажу та за користування вагонами за понаднормативний термін їх користування за період з 05.04.2019 по 10.04.2019.
Суд встановивши неправомірність списання залізницею з особового рахунку ТОВ «Дніпровський зав будівельних матеріалів» плати за зберігання вантажу та за користування вагонами за понаднормативний термін їх користування за період з 05.04.2019 по 10.04.2019 приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних бо оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом ст.16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.2 Статуту залізниць України він визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно зі ст.17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.
Пунктом 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (із змінами та доповненнями) остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.
Виходячи з п.2.1. Правил розрахунків розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.
Пунктом 2.3. Правил розрахунків встановлено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору, згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
У відповідності до п.2.5. Правил розрахунків платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Таким чином, особові рахунки відправників, одержувачів, експедиторів, не є рахунками, тотожними рахункам, які відкриваються установами банків чи інших фінансових установ, оскільки залізниця, її розрахунковий підрозділ не є банківською установою; кошти у вигляді попередньої оплати надходять на спеціальний рахунок розрахункового підрозділу відповідної залізниці, відкритому у банківській установі, який є одним з рахунків залізниці, а не її клієнта.
Відтак, зазначені кошти попередньої оплати, після надходження та зарахування установою банку на спеціальний рахунок розрахункового підрозділу залізниці, стають власністю саме цієї залізниці.
Відповідно до п.п.2.6, 2.10 Правил розрахунків, розрахунковий підрозділ залізниць веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
У відповідності до п.4.10. Договору у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми.
Отже, наслідки неправильного нарахування платежів відповідачем та порядок повернення надлишково стягнутої суми визначено пунктом 4.10 Договору від 16.02.2018 №11087/ЦТЛ-2018, а саме шляхом внесення відповідних змін до особового рахунку замовника.
В договорі відсутній обов'язок відповідача у разі неправильного (помилкового) відображення даних у особовому рахунку позивача повертати йому кошти.
Враховуючи наведене, виявивши необґрунтоване відображення у своєму особовому рахунку спірної суми, як використаної, позивач мав звернутися до відповідача з відповідною вимогою про відновлення цієї суми на особовому рахунку.
Відповідно до змісту ст.1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р. № 3-11гс15 по справі № 910/1913/14.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду обрано неналежний спосіб захисту, а відтак суд не має правової можливості задовольнити заявлені позовні вимоги, в зв'язку з чим в позові слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Шкурдова Л.М.
Дата складення тексту рішення:01.07.2020