ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2020Справа № 910/5051/20
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу
за позовомАкціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія"
простягнення грошових коштів 5 314,70 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова компанія" про стягнення грошових коштів в порядку суброгації в розмірі 11 751, 18 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/5051/20, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
06.05.2020 через загальний відділ діловодства суду відМоторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) на виконання ухвали від 22.04.2020 надіслано Інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Крім того, 25.05.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача 5 314, 70 грн.
Положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду, а спір у справі буде вирішений з урахуванням нової ціни позову - 5 314, 70 грн.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, відповідач відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.04.2020 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалу про відкриття від 22.04.2020 отримано представником відповідача 27.04.2020.
Господарський суд зазначає, що відповідач також не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.04.2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
16 серпня 2019 року між ПАТ «Страхова компанія «Країна» (яке, за рішенням загальних зборів, в листопаді 2019 року, змінило найменування на Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №УА 0211642 (далі - Договір страхування), згідно з яким Позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати Страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «SKODA FABIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).
20 вересня 2019 року в м. Києві по вул. Добровольчих Батальонів - вул. Лаврська, відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), де ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «FORD TRANSIT CONNECT», державний номер НОМЕР_2 , порушуючи ПДРУ, скоїв зіткнення із застрахованим транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, було визнано гр. ОСОБА_2 .
23 вересня 2019 року до позивача звернувся Страхувальник із заявою про настання 20 вересня 2019 року страхового випадку із застрахованим ТЗ та 28 жовтня 2019 із заявою на виплату страхового відшкодування.
У відповідності до умов Договору страхування вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля було визначено на підставі Ремонтної Калькуляції № 55724 від 25.09.2019 року, відповідно до якої Страхувальнику було виплачено страхове відшкодування в сумі 13 751,18 грн.
Згідно з Постановою Печерського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року ДТП сталася з вини водія автомобіля «FORD TRANSIT CONNECT», державний номер НОМЕР_2 .
На підставі Повідомлення про настання страхового випадку, заяви на виплату страхового відшкодування, Ремонтної Калькуляції Позивач на виконання умов Договору страхування виплатив страхувальнику страхове відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Страхувальника в розмірі 13 751,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18214 від 11.11.2019 року.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , водія автомобіля «FORD TRANSIT CONNECT», державний номер НОМЕР_2 , який є винною особою у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі полісу № АО/3437333 зі строком дії з 30.03.2019 по 29.03.2020, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн. франшизу в розмірі 2 000,00 грн.
Отже, в даному випадку відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності водія автомобіля «FORD TRANSIT CONNECT», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.
Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 7.38 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
При цьому згідно п. 7.39. Методики, винятками стосовно використання зазначених вимог є:
а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);
б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини));
в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;
г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики;
ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
Як вбачається з ремонтної калькуляції № 55724 від 25.09.2019 вартість відновлювального ремонту ТЗ становить 18 688, 98 грн.
Крім того, відповідно до страхового акта № 30/55724/2.1.5.1 розмір страхового відшкодування дорівнює 13 751, 18 грн.
Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, у зв'язку із настанням страхового випадку, у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом у розмірі фактичних витрат на суму 13 751, 18 грн.
У той же час, судом встановлено, що відповідно до Полісу АО/3437333 встановлено франшизу в розмірі 2 000, 00 грн.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем було здійснено часткову виплату відшкодування у розмірі 6 436, 48 грн та не було відшкодовано збитки у розмірі 5 314, 70 грн.
Доказів сплати залишку страхового відшкодування в сумі 5 314, 70 грн відповідачем суду не надано.
Між тим, суд враховує положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Закріплене зазначеним положенням право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 (провадження № 12-104гс18).
Так, в матеріалах справи міститься копія заяви позивача про виплату страхового відшкодування № 15664/19 від 28.11.2019 на суму 13 751, 00 грн., яка 04.12.2019 була отримана відповідачем, а тому суд приходить до висновку, що звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування виплаченого ним у зв'язку із настанням описаної вище дорожньо-транспортної пригоди здійснено протягом однорічного терміну, тобто з дотриманням терміну, що визначений приписами статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а отже - вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків в сумі 5 314, 70 грн є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ч. 18 ст. 9 та ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 28, 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40; код ЄДРПОУ 20602681) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А код ЄДРПОУ 20842474) суму страхового відшкодування в розмірі 5 314, 70 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Зазначені строки обчислюються з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення буде складено та підписано 01.07.2020 року.
Суддя Ю.О.Підченко