ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2020Справа № 910/9096/20
Суддя Спичак О.М., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет застави
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", номінальна вартість якої складає 88 119,60 грн., що у співвідношенні її номінальної вартості до загального розміру статутного капіталу становить 30%.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов'язків за договором позики від 24.10.2018р. в частині своєчасного повернення позики, виконання яких було забезпечено заставою корпоративних прав.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом п. 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
В якості доказів надсилання відповідачам екземпляру позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано чек, накладну та опис вкладення у цінний лист поштової установи від 24.06.2020.
Дослідивши вищезазначені документи, суд встановив, що вони не є належними доказами направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки зі змісту опису вкладення у цінний лист вбачається, що відповідачу надіслано позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з додатками, проте, не зазначено, які саме додатки надіслані відповідачу, що не дає суду можливості пересвідчитись в тому, що стороні були надіслані саме додані до позовної заяви документи, що в свою чергу, є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суд зауважує, що відповідно до п.4 розділу Х прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня отримання ували. Проте, вказаний строк не вважається таким, що сплив до закінчення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який визначено Постановою №211 від 11.03.2020р. Кабінету міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних доказів відправки відповідачу усіх додатків доданих до позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави від 24.06.2020.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спичак О.М.