ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.06.2020Справа № 910/8952/20
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» про видачу судового наказу про стягнення з O-Turs d.o.o. 5748,85 дол. США,
Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з O-Turs d.o.o. 5748,85 дол. США.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ст. 148 ГПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Як передбачено зокрема п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку, що вказана заява не підсудна судам України, в тому числі, Господарському суду міста Києва.
Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Судом встановлено, що вимоги за наказом заявлені з підстав з невиконанням відповідачем умов договору про надання інформаційних послуг №09-19/1 від 03.09.2019 щодо оплати.
При цьому, суд зазначає що заявником вказано, що адресою місцезнаходження O-Turs d.o.o. є наступна: Cesta na Brdo 85, SI-1000 Ljubljana, Slovenia, тобто, виходячи з відомостей, зазначених стягувачем, боржник - юридична особа, зареєстрована за законодавством Словенії.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положеннями ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до п. 7.2. договору №09-19/1 від 03.09.2019, спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку у відповідності до підсудності та підвідомчості спору, встановленої чинним законодавством України.
Так, суд зазначає, що вказаними умовами договору сторони не визначили підсудність спору, що виникає у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору, судам України, а саме Господарському суду міста Києва, оскільки у договорі немає чіткого зазначення про це.
Так, відповідно до ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Крім того, суд зазначає, що в силу п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадках, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.
З матеріалів заяви не вбачається, що боржник має на території України рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - боржника.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про те, що відповідні вимоги до боржника повинні пред'являтись за місцезнаходженням останнього, відтак, оскільки місцезнаходження боржника на території Словенії, така заява не підсудна судам України, в тому числі, Господарському суду міста Києва, та підсудна суду за місцезнаходженням боржника.
З огляду на викладене, суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України відмовляє у видачі судового наказу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 152, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Державному підприємству «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» у видачі судового наказу про стягнення з O-Turs d.o.o. 5748,85 дол. США.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева