ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2020Справа № 910/15630/19
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль"
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології"
2)Акціонерного товариства "Галичфарм"
про визнання векселя таким, що не має вексельної сили
Представники учасників справи:
від позивача: Самелюк Т.А. (дов. № 28.14/04 від 12.11.2019);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Зима І.П. (дов. б/н від 03.12.2019).
Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" (надалі по тексту - відповідач-1) та Акціонерного товариства "Галичфарм" (надалі по тексту - відповідач-2) про визнання векселя таким, що не має вексельної сили.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що простий вексель серії АА № 1834160 зі строком платежу за пред'явленням, не раніше 09.06.2015, складений в м. Києві 19.12.2008, з місцем платежу - м. Київ, на суму 44 000 000,00 грн. має дефект форми векселя, тому підлягає визнанню таким, що не має вексельної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі № 910/15630/19 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
18.11.2019 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15630/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.12.2020.
11.12.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов. У відзиві на позовну заяву відповідач-2 проти позову заперечив, посилаючись на відсутність будь-яких дефектів його форми, які б позбавляли його вексельної сили. На думку відповідача, використання при написанні назви векселедавця ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", а не ЗАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не свідчить про те, що векселедавець інша особа, так як наявні інші реквізити, які дають можливість ідентифікувати особу (код, адреса, печатка). Ця обставина не є підставою, яка позбавляла б вексель вексельної сили та не свідчить про дефект форми векселя, оскільки п. 7 ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі назва векселедавця не є обов'язковим реквізитом простого векселя, а згідно ст. 76 цього ж закону лише документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя. Саме по собі незазначення в оспорюваному веселі повного найменування не свідчить про незазначення найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж, оскільки вбачається можливим чітко визначити та ідентифікувати юридичну особу.
12.12.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.
Представник позивача та відповідача-1 в судове засідання 12.12.2019 року не з'явились.
12.12.2019 підготовче засідання по справі відкладено на 23.01.2020.
14.01.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача та відповідача-1 в судове засідання 23.01.2020 року не з'явились.
У судовому засіданні 23.01.2020 представники відповідача-2 не заперечили проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи та підтримали подане клопотання про призначення експертизи.
Суд, розглянувши подані позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та про призначення експертизи, дійшов висновку про відмову в їх задоволенні зважаючи на необґрунтованість доводів позивача.
23.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 20.02.2020.
20.02.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.
Представник відповідача-1 в судове засідання 20.02.2020 року не з'явився.
Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про призначення експертизи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні зважаючи на необґрунтованість доводів позивача.
У судовому засіданні 20.02.2020 представники сторін не заперечили проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2020.
17.03.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання, призначене на 19.03.2020 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 призначено справу до розгляду справи по суті на 28.05.2020.
28.05.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання 28.05.2020 не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 28.05.2020 розгляд справи відкладено на 16.06.2020.
Представник відповідача-1 у судове засідання 28.05.2020 не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2020 підтримав заявлені позовні вимоги.
У судовому засіданні 16.06.2020 представник відповідача-2 проти позову заперечив.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
На підставі Договору купівлі - продажу векселів № Б-10-367/1 від 24.06.2010 відповідач-2 придбав, серед іншого, простий вексель серії АА № 1834160.
Відповідно до п. 1.1. цього Договору вказаний вексель має наступні характеристики:
-векселедавець - ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (ЄДРПОУ - 30664834);
-дата складання векселя - 19.12.2008;
-дата погашення векселя - за пред'явленням не раніше 09.06.2015;
-номінальна вартість векселя - 44 000 000,00 грн.;
-вартість векселя - 42 501 000,00 грн.
За актом приймання-передачі векселів від 24.06.2010 відповідачу-2 було передано вказаний вексель
16.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. вчинено виконавчий напис № 7208 про стягнення на користь векселедержателя - Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" 44 000 000,00 грн. з векселедавця - Закритого акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль") за простим векселем серії АА 1834160, виданого 19.12.2008 у м. Києві.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для визнання векселя серії АА №1834160 від 19.12.2008 таким, що не має вексельної сили.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" вексель - це папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Закон України "Про обіг векселів в Україні" визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).
Простий вексель - це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після збігу встановленого терміну певну суму грошей векселедержателю (кредиторові). Таке зобов'язання надає векселедержателю (власнику чи пред'явникові) безумовне право вимагати з особи, яка видала вексель, сплати зазначеної у тексті векселя грошової суми.
Згідно з п. 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного банку України від 16.12.2002 №508, векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель; векселедержатель - юридична або фізична особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред'явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав.
Статтею 77 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).
До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.
Відповідно до ст. 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.
Статтею 34 Уніфікованого закону встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.
Відповідно до ст. 2, 76 Уніфікованого закону, вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.
Пред'явлення векселя до платежу відбувається у місці, яке зазначене в ньому. Якщо воно не зазначене, то вексель презентується у місці перебування платника.
Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.
Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.
Таким чином особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть, якщо останній із них є бланковим.
Частиною 1 ст. 11, ст. 13 Уніфікованого закону встановлено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.
Індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.
Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.
Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
У разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону.
Із залученої до матеріалів справи копії оспорюваного векселя серії АА №1834160 вбачається, що цей вексель був переданий відповідачу-2 шляхом індосаменту. Таким чином, відповідач є законним векселедержателем, що сторонами не заперечується.
Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон):
Простий вексель містить:
1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;
2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;
3) зазначення строку платежу;
4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;
5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;
6) зазначення дати і місця складання простого векселя;
7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Відповідно до статті 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов'язаними виключно з дефектом форми.
Судом встановлено, що оспорюваний у даній справі вексель має такі характеристики: тип векселя - простий; серія АА, номер - № 1834160; валюта платежу - гривна; сума -44 000 000, 00 грн.; строк платежу - за пред'явленням, не раніше 09.06.2015; дата складання - 19.12.2008; місце складання - м. Київ; підлягає сплаті - в м. Києві; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж - ТОВ "Нові промислові технології" (код ЄДРПОУ 32312599); підпис особи, яка видає документ (векселедавець) - ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 361, код ЄДРПОУ 30664834 - директор В.В. Кривенко, головний бухгалтер - О.М. Макаркіна, підписи скріплені печаткою підприємства, яка містить повне найменування - Закрите акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний вексель містить всі необхідні реквізити векселедавця (зокрема, його найменування, ідентифікаційний код та адресу), за допомогою яких можна ідентифікувати особу. При цьому використання при написанні назви векселедавця ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", а не ЗАТ "Білоцерківська ТЕЦ" як скороченої назви за Статутом, не свідчить про те, що векселедавцем за оспорюваним простим векселем є інша особа, а не особа позивача у даній справі.
Згідно з приписами ст. 75 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі назва векселедавця не є обов'язковим реквізитом простого векселя, оскільки відповідно до вказаної норми обов'язковим реквізитом є підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Отже, використання в оспорюваному векселі назви векселедавця: "ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" не є підставою, з якою вимоги чинного законодавства пов'язують можливість визнання їх такими, що не мають вексельної сили.
Крім того, не може бути підставою для визнання оспорюваного векселя таким, що не має вексельної сили, відсутність повного найменування особи, кому або за наказом якої платіж повинен бути здійснений, оскільки вимогами Уніфікованого закону не встановлено обов'язку зазначення саме повного найменування.
Наведені висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/12179/17.
Отже, виходячи із фактичних обставин справи та з огляду на те, що інші, перелічені у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, реквізити наявні в оспорюваному веселі серії АА № 1834160 та відсутні дефекти форми векселя, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання векселя таким, що не має вексельної сили.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" задоволенню не підлягають.
Судовий збір за розгляд справи покладається на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У позові Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" та Акціонерного товариства "Галичфарм" про визнання векселя таким, що не має вексельної сили відмовити повністю.
2.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.06.2020
Суддя С. В. Стасюк