ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2020Справа № 910/4711/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.»
про стягнення 17 788,06 грн
без виклику представників сторін
У квітні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «СК «АРКС», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (далі - ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17 788,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач - ПрАТ «СК «АРКС», на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 59а9д від 14.05.2019, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, з вини якої трапилась ДТП, була застрахована відповідачем - ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», позивач звернувся до останнього з вимогою відшкодувати сплачену позивачем страхову виплату. Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 17 788,06 грн у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/4711/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Так, ухвала суду від 06.04.2020 згідно з повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0105471235926 отримана позивачем 10.04.2020; згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 71235918 відповідач отримав ухвалу суду 14.04.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
21.05.2020 до суду надійшла подана відповідачем заява, в якій останній повідомив про оплату заборгованості перед позивачем. До вказаної заяви відповідач долучив платіжне доручення № 6287 від 28.04.2020 на суму 17 788,05 грн.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
14.05.2019 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є позивач - ПрАТ «СК «АРКС» (страховик), та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 59а9д (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Тойота Ленд Крузер, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску.
Вигодонабувачем за вищевказаним договором добровільного страхування визначене Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк».
11.11.2019 у м. Підгородне Дніпропетровського району по вул. Нова АЗС «Амік» трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Тойота Ленд Крузер, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановами Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2019 обох водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на вказаних осіб адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 13.11.2019, в якій просила виплатити страхове відшкодування на користь СТО - ТОВ «Алмаз Мотор. ЛТД».
13.11.2019 був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу - автомобіля марки Тойота Ленд Крузер, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що складений відповідний акт.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, страхове відшкодування не обов'язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Матеріали справи свідчать, що позивачем був складений страховий акт № АRХ 2522189 від 20.11.2019, згідно з яким виплаті підлягала грошова сума в розмірі 39 576,11 грн. Зазначена сума у повному обсязі була сплачена позивачем на користь СТО на підставі платіжного доручення № 617132 від 25.11.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи водія ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача - ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0334944 з лімітом відповідальності по майну 100 000,00 грн. та франшизою 2 000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу № АО/0334944 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Судом встановлено, що за умовами полісу № АО/0334944 розмір франшизи становить 2 000,00 грн,
Враховуючи наведені норми ст. 1188 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також те, що у скоєнні ДТП 11.11.2019 було визнано винним обох водіїв, позивач визначив суму страхового відшкодування, яка повинна була бути сплачена на його користь відповідачем, шляхом ділення здійсненої ним страхової виплати на два та вирахуванням з отриманої суми франшиза в розмірі 2 000,00 грн, передбаченої страховим полісом (39 576,11 / 2 = 19 788,06 - 2 000,00 = 17 788,06 грн).
Матеріали справи свідчать, що позивач направив на адресу відповідача заяву про страхове відшкодування № ЕЛ_00010329 від 11.01.2020, в якій просив відшкодувати сплачену позивачем страхову виплату.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
З огляду на наведені приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк виконання відповідачем грошового обв'язку перед позивачем на момент розгляду та вирішення даного спору по суті настав.
Судом встановлено, що відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 17 788,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6287 від 28.04.2020, що є меншим від заявлених позивачем позовних вимог на 0,01 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі щодо стягнення частини заборгованості в розмірі 17 788,05 грн підлягає закриттю.
В іншій частині суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 0,01 грн з огляду на відсутність доказів, на підтвердження виконання відповідачем його зобов'язань перед позивачем у цій частині.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 0,01 грн. Провадження у справі щодо вимог про стягнення частини заборгованості в розмірі 17 788,05 грн підлягає закриттю.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача. При цьому судом враховані положення ч. 9 вказаної статті, згідно з якими у тому випадку,якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Судом враховано, що позовна заява була зареєстрована в суді 06.04.2020, провадження у справі відкрито 06.04.2020, а 17 788,05 грн сплачено відповідачем 28.04.2020 (під час розгляду справи в суді).
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 17 788,05 грн (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім грн 05 коп.).
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 0,01 грн (одна копійка), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.).
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.07.2020.
Суддя О.Г. Удалова