проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
30.06.2020 Справа № 922/1141/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Геза Т.Д. , суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,
та за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися;
від відповідача - Калашник А.Б., довіреність №16 від 16.06.2020, наказ №70/21-ОД від 16.06.2020; наказ №70/51-КП від 16.06.2020;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Кондратенко Ігоря Володимировича, (вх. №1392 Х/1)
про перегляд за нововиявленими обставинами постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19, ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення, ухвалене 15.07.2019 Господарським судом Харківської області у складі судді Буракової А.М.
у справі № 922/1141/19
за позовом Фізичної особи-підприємця Кондратенко Ігоря Володимировича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473
про визнання недійсним рішення,
Фізична особа - підприємець Кондратенко Ігор Володимирович (позивач, заявник) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийнятого стосовно ФОП Кондратенка І.В. Також, позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі №922/1141/19 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийняте стосовно ФОП Кондратенка І.В. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь ФОП Кондратенка І.В. 1921,00 грн судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1141/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ФОП Кондратенка І.В. на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2881,50 грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що інформація про рішення № 97-р/к опублікована 22.11.2018 в газеті "Слобідський край" (яка є офіційним виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації), отже відповідно до статті 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" вважається такою, що отримана ФОП Кондратенком І.В. 03.12.2018. Тобто строк на оскарження рішення № 97-р/к спливає 04.02.2019. В силу прямої норми Закону такий строк є присічним та не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску. Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовною заявою після закінчення строку на оскарження рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі №922/1141/19 постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 залишено без змін, а касаційну скаргу ФОП Кондратенко І.В. залишено без задоволення.
До Східного апеляційного господарського суду від ФОП Кондратенка І.В. надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 та ухвалити нову, яким залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі №922/1141/19, яким визнано недійсним Рішення №97-р/к Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.
В обґрунтування заяви позивач посилається на той факт, що з листа Харківської обласної ради від 03.04.2020 №01-43/892 йому стало відомо, що з 01.11.2018 організаційно-правовою формою газети "Слобідський край" є Товариство з обмеженою відповідальністю. Зазначене товариство не є офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради, а надає послуги з висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування друкованими засовами масової інформації на підставі договору.
Заявник вважає, що зазначена обставина є нововиявленою, оскільки вона існувала на час розгляду справи та на момент звернення до суду, така обставина не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, така обставина є істотною, оскільки вона обов'язково вплинула би на остаточні висновки суду.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2020 відкрито провадження за заявою ФОП Кондратенка І.В. про перегляд постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 за нововиявленими обставинами; встановлено відповідачу в строк до 16.06.2020 надати до Східного апеляційного господарського суду відзив на заяву про перегляд постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 за нововиявленими обставинами, з доказами його надсилання позивачу; призначено справу до розгляду на 23.06.2020 об 11:00 годині.
16.06.2020 до апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на заяву ФОП Кондратенка І.В. про перегляд постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 за нововиявленими обставинами, в якому відповідач заперечує проти задоволення зазначеної заяви, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
Крім того, 16.06.2020 від відповідача надійшло клопотання, в якому просить зміни найменування відповідача - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
До апеляційного суду 23.06.2020 від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з запровадженням карантинних заходів, а також через те, що представник заявника адвокат Самойлов Є.В. буде в цей час перебувати в прокуратурі на невідкладній слідчій дії.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 клопотання ФОП Кондратенка І.В. про відкладення розгляду справи задоволено; розгляд справи відкладено на 30.06.2020 об 11:00 годині.
30.06.2020 у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник відповідача, яка заперечувала проти задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 та просила залишити постанову апеляційного суду в силі.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, підстави неявки суду невідомі. Про дату, час та місце розгляду учасники справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що розгляд справи апеляційним судом уже відкладався за клопотанням позивача з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні, а також прав надати свої пояснення, вимоги та заперечення щодо розгляду справи, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення позивача про дату та час розгляду справи, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Розглянувши клопотання відповідача про зміну найменування, колегія суддів встановила, що найменування Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України змінено на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Зазначена обставина підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з пунктом 6 Положення "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 N118 ідентифікаційний код, зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.
Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до пунктів 1-3 частини 2 ст. 9 наведеного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма.
Згідно з частиною 1 ст. 10 Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код юридичної особи Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - 22630473, тобто є тотожнім коду Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов'язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв'язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов'язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.
За таких підстав, колегія суддів вважає за необхідне змінити найменування відповідача у даній справі - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Під час розгляду заяви ФОП Кондратенка І.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Відповідно до ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлена обставина - юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені доказами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17).
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
У постанові від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14 Верховний Суд зазначив, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 позивач зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, позивачем було пропущено строк на оскарження рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийнятого стосовно ФОП Кондратенка І.В., оскільки рішення АМК № 97-р/к опубліковано 22.11.2018 в газеті "Слобідський край" (яка є офіційним виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації), отже відповідно до статті 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" вважається таким, що отримане ФОП Кондратенком І.В. 03.12.2018.
Заявник вважає, що судом під час розгляду справи не встановлювалась та не була предметом дослідження обставина про те, чи є газета "Слобідський край" офіційним друкованим виданням, а лише зазначено це у висновку рішення, за наслідком встановлених судом обставин.
Позивач вказує, що 25.03.2020 представник заявника - адвокат Самойлов Є.Ю., на підставі ст. 3, 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", звернувся до Харківської обласної ради з адвокатським запитом, в якому просив повідомити інформацію про те, чи є газета "Слобідський край" офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради.
За результатами розгляду запиту, від Харківської обласної ради надійшов лист №01-43/892 від 03.04.2020, із змісту якого вбачається, що офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради відповідно до Статуту Комунального підприємства - редакція газети "Слобідський край" з 19 листопада 1996 року до 01 листопада 2018 року була газета "Слобідський край" (газета здійснювала свою діяльність у рамках Комунального підприємства - редакція газети "Слобідський край", співзасновником якого була Харківська обласна рада). Організаційно-правовою формою газети "Слобідський край" з 01.11.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю. Станом на дату звернення із адвокатським запитом газета "Слобідський край" надає Харківській обласній раді послуги з висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування друкованими засобами масової інформації на підставі договору та не є офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі було оскарження ФОП Кондратенком І.В. рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18.
Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про захист від економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист від економічної конкуренції" Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);
відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -
рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Так судом встановлено, що копія рішення № 97-р/к направлялась Відділенням відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 до ФОП Кондратенко І.В. для виконання рекомендованим листом №6102222645459 за його місцем проживання. Лист протягом місяця не був отриманий ФОП Кондратенком І.В., тому його повернуто за закінченням терміну зберігання відправнику.
Враховуючи викладене, рішення № 97-р/к опубліковано 22.11.2018 в газеті "Слобідський край".
При цьому, під час первісного розгляду справи апеляційним судом було зазначено, що газета "Слобідський край" є офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації.
Однак в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували той факт, що газета "Слобідський край" на момент здійснення публікації рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18 була офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" офіційні друковані видання - видання Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів із спеціальним статусом, що видаються з метою опублікування нормативно-правових актів, рішень цих органів та інформації, обов'язковість опублікування якої передбачена законодавством, під час підготовки яких не використовується творча праця журналістів.
Статтею 7 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачено, що засновниками офіційних друкованих видань можуть бути центральні органи державної влади. Офіційні друковані видання вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації, до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єкти інформаційної діяльності.
Згідно зі ст. 22 зазначеного Закону, закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України, рішення та висновки Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних друкованих виданнях. У друкованих засобах масової інформації можуть публікуватися офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інша публічна інформація відповідно до законодавства і на засадах, передбачених укладеним між такими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації договором.
Тобто офіційним друкованим виданням є те, засновником якого виступають органи державної влади.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, газета "Слобідський край", ЄДРПОРУ 21188137 - має організаційно правову форму Товариство з обмеженою відповідальністю, та серед засновників даного товариства відсутні органи державної влади або місцевого самоврядування. При цьому, в графі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" зазначено КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО - РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ "СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ".
Відповідно до листа Харківської обласної ради №01-43/892 від 03.04.2020, облрадою повідомлено, що офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради відповідно до Статуту Комунального підприємства - редакція газети "Слобідський край" з 19 листопада 1996 року до 01 листопада 2018 року була газета "Слобідський край" (газета здійснювала свою діяльність у рамках Комунального підприємства - редакція газети "Слобідський край", співзасновником якого була Харківська обласна рада).
14.04.2016 на виконання вимог Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" Харківською обласною радою було прийнято рішення №145-VII "Про реформування Комунального підприємства - редакції газети "Слобідський край". Зазначеним рішенням було визначено спосіб її реформування шляхом виходу Харківської обласної ради складу її співзасновників із перетворенням редакції членами її трудового колективу в суб'єкт господарювання. Згідно з відкрити даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правовою формою газети "Слобідський край" з 01.11.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю. Станом на дату звернення із адвокатським запитом газета "Слобідський край" надає Харківській обласній раді послуги з висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування друкованими засобами масової інформації на підставі договору та не є офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради.
Тобто, починаючи з 01.11.2018 газета "Слобідський край" не має статусу офіційного друкованого видання Харківської обласної ради.
Отже, нововиявленою обставиною є саме той факт, що видання, в якому органом антимонопольного комітету було опубліковано рішення №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийнятого стосовно ФОП Кондратенка І.В., не є офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації. Зазначені обставини підтверджуються листом Харківської обласної ради №01-43/892 від 03.04.2020.
Враховуючи викладене, Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не виконано вимоги ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Таким чином, рішення №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18 не може вважатися таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, оскільки публікація такого рішення здійснена у виданні, що не має статусу офіційного.
Однак зазначені обставини не були відомі ні позивачу, ні апеляційному суду, апеляційним судом не досліджувалися та їм не надавалася правова оцінка.
Оскільки, з урахуванням нововиявлених обставин, судом встановлено, що рішення №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18 не може вважатися таким, що вручено відповідачу, то судом апеляційної інстанції під час первісного розгляду справи було передчасно зазначено про пропуск позивачем строку на оскарження рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18.
Як було встановлено судом першої інстанції, у березні 2019 року ФОП Кондратенко І.В. звернувся до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із запитом про надання інформації. На вказаний запит відповідач відповів листом №70-02/3-2065 від 13.03.2019, згідно з яким повідомив, що "за результатами збирання та аналізу доказів у справі №3/20-26-18 адміністративною колегією відділення прийнято рішення від 04.09.2018 №97-р/к про порушення ФОП Кондратенком І.В. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Також, відповідач повідомив про можливість ознайомлення з матеріалами відповідної справи №3/20-26-18. 21.03.2019 позивач через свого представника ознайомився з матеріалами справи №3/20-26-18, зробив відповідні фотокопії, в тому числі і копію рішення №97-р/к від 04.09.2018.
Враховуючи викладене строк на оскарження рішення спливає 21.05.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Кондратенко І.В. звернувся з позовом 16.04.2019, тобто в межах встановленого законом строку на оскарження рішення органу антимонопольного комітету.
Однак, оскільки апеляційним судом не було встановлено, що газета "Слобідський край", в якій було здійснено опублікування інформації про прийняте рішення АМК, не є офіційним друкованим виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації, колегія суддів дійшла передчасного висновку, що позивачем пропущено строк на оскарження рішення органу АМК.
Як встановлено апеляційним судом, зазначені обставини існували на момент первісного розгляду справи, вони не були та не могли бути відомі ні позивачу, ні господарському суду. Крім того, зазначені обставини мають істотне значення, оскільки вони безпосередньо впливають на правильність вирішення спору.
Частиною 1 статті 3 ГПК України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Колегія суддів зазначає, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України").
Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 1 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Проте, передчасний висновок суду апеляційної інстанції призвів до обмеження права суб'єкта господарювання на оскарження рішень органу АМК.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність правових підстав для перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 за нововиявленими обставинами.
Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується представниками сторін 04.09.2018 за результатами розгляду справи № 3/20-26-18 Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було постановлено рішення № 97-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого:
- визнано, що ФОП Кондратенко І.В. вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ФОП Кондратенком І.В. невизначному колу осіб неправдивих відомостей про стандарти, характеристики послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з тимчасового розміщення у ФОП Кондратенка І. В. ;
- зобов'язано ФОП Кондратенка І.В. припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, про що повідомити Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в 2-х місячний строк з дня отримання цього рішення;
- за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на підставі статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" накладено на ФОП Кондратенка І.В. штраф у розмірі 49315 (сорок дев'ять тисяч триста п'ятнадцять) гривень.
В обґрунтування рішення відповідачем було зазначено, що протоколом від 28.11.2017 №95 працівниками третього відділу досліджень та розслідувань, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на фасаді засобу тимчасового розміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2 зафіксовано інформацію, що засіб тимчасового розміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1" має категорію "****" (чотири зірки).
Також протоколом від 12.10.2017 №76 на веб-сайті з доменним ім'ям https://www.booking.com працівниками третього відділу досліджень та розслідувань, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зафіксовано інформацію про наявність у засобу тимчасового розміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1" категорію "****" (чотири зірки).
Не погодившись із вищевказаним рішенням АМК України, ФОП Кондратенко І.В. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків, в якому просить суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийнятого стосовно ФОП Кондратенко І.В.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1141/19 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийняте стосовно Фізичної особи - підприємця Кондратенко Ігоря Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про те, що дії позивача не є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ФОП Кондратенком І.В. невизначному колу осіб неправдивих відомостей про стандарти, характеристики послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з тимчасового розміщення у ФОП Кондратенка І.В., у зв'язку з чим рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийняте стосовно ФОП Кондратенка І.В., є протиправним та підлягає визнанню недійсним.
Харківське обласне територіальне відділення АМК України не погодилось з ухваленим у справі рішенням та звернулось з апеляційною скаргою. У скарзі посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", статті 41, 56, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та порушив норми процесуального права - частину третю статті 13, статті 74, 86, 236 ГПК України.
Апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1141/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Оскільки колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо наявності правових підстав для перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та що позивачем не пропущено строк на оскарження рішення АМК, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення АМК України та виходить з наступного.
Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Пунктами 1, 4, 15 частини 1 статті 7 Закону "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.
Згідно ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження); визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання.
Стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
У рішенні №97-р/к відповідач зазначав, що неправомірні дії ФОП Кондратенка І.В. полягають у розміщенні на фасаді засобу тимчасового розміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2 та на веб-сайті за адресою: "https://www.booking.com" в мережі Інтернет інформації про встановлення засобу тимчасового розміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1" категорії "****" (чотири зірки), що не відповідає дійсності. За результатами розгляду справи №3/20-26-18, такі дії ФОП Кондратенка І.В. визнано недобросовісною конкуренцією у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, що є порушенням, передбаченим статтею 15-1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Відповідно до Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) (у редакції на 2011 рік), обов'язкову сертифікацію та оцінювання готелю здійснюють органи із сертифікації, що призначаються Держспоживстандартом для виконання у державній системі сертифікації УкрСЕПРО робіт із сертифікації (далі - органи із сертифікації). Власник або уповноважена ним особа (далі - заявник) надсилає заяву про встановлення відповідної категорії готелю органові із сертифікації, на території якого розміщений готель. Орган із сертифікації розглядає заяву та організовує проведення робіт із встановлення відповідної категорії готелю.
На виконання зазначених норм позивач у 2011 році звернувся до спеціалізованого органу для встановлення відповідності власного номерного фонду державним стандартам.
За результатами проведених дій, ДП "Полтавастандартметрологія" було видано позивачу Сертифікат відповідності з терміном дії з 04.02.2011 до 04.02.2014, в якому було зазначено, що продукція "готельні послуги з присвоєнням категорії чотири зірки (****), що надаються готелем "ІНФОРМАЦІЯ_1", відповідають вимогам ДСТУ 4268:2003, ДСТУ 4269:2003 (т. 1 а.с. 27).
Тобто, позивач у період з 04.02.2011 до 04.02.2014 мав право розміщувати на фасаді засобу тимчасового розміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1" категорію "****" (чотири зірки).
Про можливість проходження добровільної сертифікації послуг тимчасового розміщення (проживання) стосовно безпеки для життя і здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля відповідно до договору між органом сертифікації та власником також зазначено у листі ДП "Хрківстандартметрологія" за №303/11 від 19.02.2018, що наданий органом АМК.
Згідно позову позивач вказує, що зважаючи на проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу "Євро 2012", позивачем впродовж 2011-2012 років у власних маркетингових заходах дійсно використовувалась інформація з Сертифікату відповідності ДП "Полтавастандартметрологія" щодо якісного рівня номерного фонду по АДРЕСА_2. Після проведення зазначеного чемпіонату влітку 2012 року, враховуючи відсутність економічної доцільності, позивачем було припинено використання інформації щодо позначення категорії готелю. Жодні позначення у вигляді "****" позивачем з цього часу не здійснювалось (не наносились на вивісках, не використовувались на інтернет-ресурсах тощо). Ресурси "www.gogle.com", "www.78.com.ua", "www.hotels.ru", "hotels.24.ua" містять найрізноманітнішу інформацію та зображення щодо "готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1", як із зазначенням "****" так і без такого позначення. Проте, позивач не має жодного відношення до такого інформаційного об'єму.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано роздруківки із веб-сайтів та пояснювальні записки.
Як вбачається з рішення № 97-р/к, відповідач в підтвердження порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції посилається на протокол № 76 від 12.10.2017 та протокол № 95 від 28.11.2017.
Судом встановлено, що у протоколі № 76 від 12.10.2017 зазначено, що працівники відповідача у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 склали цей протокол про те, що ними на веб-сайті "www.booking.com" зафіксовано інформацію про наявність у готелі "ІНФОРМАЦІЯ_1" категорії "чотири зірки" шляхом створення скріншотів відповідної веб-сторінки.
У протоколі №95 від 28.11.2017 зазначено, що працівники відповідача у складі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 склали цей протокол про те, що ними на фасаді готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, зафіксовано вивіску з розміщенням зірок готелю шляхом створення відповідного фотознімку.
Згідно ч.1 ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб га громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Відповідно до розділу VII Тимчасових правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення. Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін. Зокрема у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час вчинення зазначених процесуальних дій (зокрема фотофіксації) органом антимонопольного комітету не залучалися представники ФОП Кондратенка І.В. чи працівники готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" або інші треті особи, які б були незацікавлені та неупереджені під час проведення відповідної процесуальної дії.
При цьому, скріншоти, зроблені з веб-сайту "www.booking.com" не містять технічної інформації про дату їх створення.
Зазначені обставини ставлять під сумнів об'єктивність зафіксованої працівниками органу АМК інформації.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що працівників відповідача у складі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було уповноважені на проведення такої процесуальної дії як фотофіксація, створення скріншоту.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що такі докази, як фотофіксація та скріншоти з веб-сайту, які оформлені шляхом складення відповідних протоколів не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які підтверджують факт порушення позивачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у справі № 3/20-26-18.
Надані відповідачем копії анкет - опитувань з матеріалів справи № 3/20-26-18 також не можуть вважатися належними доказами, які свідчать про вчинення позивачем порушення передбаченого ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", оскільки із зазначених анкет-опитувань та наявних в матеріалах справи документів не вбачається того хто, де та коли здійснював таке опитування, та чи направлялись певні особи на проведення відповідних опитувань у встановленому порядку. Крім того, зазначені анкети не містять відомостей, які б фіксували факт вчинення відповідачем порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до частин третьої та п'ятої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) країни Союзу зобов'язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1141/19 відсутні.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Частиною 4 ст. 325 ГПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи, що заява ФОП Кондратенка І.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду від 16.10.2019 підлягає скасуванню, витрати зі сплати судового збору за подання відповідної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 270, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Заяву Фізичної особи-підприємця Кондратенка Ігоря Володимировича, (вх. №1392 Х/1) про перегляд за нововиявленими обставинами постави Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 задовольнити.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19 скасувати.
Рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі №922/1141/19 залишити без змін.
Стягнути зі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473) на користь Фізичної особи-підприємця Кондратенка Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 4322,25 грн за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №922/1141/19.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.В. Плахов
Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2020.