ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 червня 2020 року Справа № 924/1331/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 16.04.2020 року суддею Яроцьким А.М. у м. Хмельницький (повний текст рішення складено 21.04.2020 року) у справі № 924/1331/19
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Військової частини НОМЕР_1
за участю третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 76537, 86 грн. шкоди в порядку регресу
20.12.2019 Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 про стягнення 76537,86 грн. шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.08.2018 року о 09 год. 30 хв. в м. Хмельницькому відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ВМW", реєстраційний № НОМЕР_3 та транспортного засобу "ГАЗ", реєстраційний № НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. В свою чергу, ОСОБА_1 керував автомобілем без чинного на території України полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2018 по справі №686/18223/18 винним у настанні ДТП визнано водія транспортного засобу "ГАЗ", реєстраційний № НОМЕР_4 - ОСОБА_1 . Загальний розмір витрат по страховому відшкодуванню, з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди, складає 76537,86 грн. Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р. у зв'язку зі сплатою позивачем страхового відшкодування власнику транспортного засобу "ВМW", реєстраційний № НОМЕР_3 , останній на праві зворотної вимоги до винної особи - відповідача, який на праві оперативного управління володіє об'єктом, використання якого створює підвищену небезпеку, звернувся з відповідним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2020 у справі № 924/1331/19 позов задоволено. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України 76537,86 грн. шкоди в порядку регресу, 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою від 07.05.2020 року до Північно - західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 квітня 2020 року в справі № 924/1331/19 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що у полісі № АМ/7184630 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зазначено, що страхувальником є ОСОБА_2 , а забезпеченим транспортним засобом є автомобіль "BMW", реєстраційний номер НОМЕР_3 . Посилаючись на п.п. "а" п. 41.1 ст. 41, п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначає, що оскільки учасник дорожньо-транспортної пригоди із забезпеченим автомобілем ОСОБА_3 не є страхувальником, то виплата їй коштів у сумі 76537,86 грн. Моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ) за заподіяну забезпеченому автомобілю шкоду є неправомірною, а тому відсутні підстави й для стягнення з військової частини в порядку регресу на користь МТСБУ виплачених коштів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 року, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2020 у справі №924/1331/19; вирішено розглянути апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Учасники справи правом подання письмових відзивів на апеляційну скаргу не скористались. Клопотань про розгляд справи з викликом сторін не подавали.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Міністерства Оборони України від 28.12.2019 №291 умовне найменування військової частини НОМЕР_2 змінено на НОМЕР_1 без проведення реорганізації останньої, отже належним відповідачем у справі №924/1331/19 слід вважати військову частину НОМЕР_1 .
За змістом довідки Управління патрульної поліції в Хмельницькій області від 01.08.2018 про дорожньо-транспортну пригоду №3018214364038631 о 09 год. 30 хв. в м. Хмельницькому по вул. Прибузькій, 44 відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення лобове) за участю транспортного засобу "ВМW" 520D, реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , поліс АМ 7184630 терміном дії до 24.04.2019р. виданий АТ СГ «ТАС» та транспортного засобу "ГАЗ", реєстраційний № НОМЕР_4 , що належить НОМЕР_5 м. Хмельницький, під керуванням ОСОБА_1 , поліс відсутній. У довідці зазначено, до ДТП сталось внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР, за фактом порушення, яке призвело до скоєння ДТП складено адміністративний протокол БД232980 за статтею 124 КУпАП. Копію зазначеного протоколу додано до матеріалів справи.
03.08.2018 ОСОБА_3 звернулась до Моторно (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, у якому вказано, що остання є власником транспортного засобу "ВМW" 520D, реєстраційний № НОМЕР_3 та взаєморозрахунки не проводились. До повідомлення додано схему ДТП.
Згідно зі змістом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу легковий седан "ВМW" 520D, реєстраційний № НОМЕР_3 , рік випуску - 2013 , дата першої реєстрації - 21.02.2017, власником автомобіля визначено ОСОБА_3 .
У Реєстраційних даних транспортного засобу (серія НОМЕР_6 від 16.05.2018р.) транспортний засіб "ГАЗ", реєстраційний номер № НОМЕР_4 , зазначено, що останній належить НОМЕР_5 м. Хмельницький.
З наявного в матеріалах справи витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2018р. №125, за змістом якого ОСОБА_1 є старшим солдатом на посаді водія-електрика апаратної мобільної групи зв'язку центру мобільних вузлів зв'язку, а отже на момент скоєння ДТП був військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) Міністерства оборони України.
До матеріалів справи додано інформацію від 18.12.2019, за змістом якої поліс на ТС № 6266Е9 не знайдено.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів (на території України) АМ 7184630 від 25.04.2018р. терміном дії до 24.04.2019р. виданий АТ СГ «ТАС», страхувальником транспортного засобу "ВМW" 520, номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску 2013, є ОСОБА_2 .
Згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2018р. у справі №686/18223/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. ОСОБА_1 в судовому засіданні 17.08.2018р. вину визнав.
Суб'єктом оціночної діяльності ДП "Експерт-Сервіс Авто" в м.Хмельницькому на підставі договору №2015/008 від 10.12.2015 року з МТСБУ, доручення № 51931 від 21.08.2018 року про проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля ВМW 520D GT, реєстраційний номер - НОМЕР_3 , складено висновок експертного дослідження за результатом проведення авто товарознавчого дослідження від 19.09.2018р. №339/18. Згідно зі змістом вказаного висновку середня ринкова вартість автомобіля ВМW 520D GT на момент ДТП 01.08.2018 року становить 907 339,10 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 88697,04 грн. з ПДВ (77995,09 грн. без ПДВ).
З наявного в матеріалах справи протоколу огляду транспортного засобу від 27.08.2018 вбачається, що проведений експертом за замовленням МТСБУ, та ремонтну калькуляцію від 10.09.2018 №339-18 на суму 88697,04 грн. з ПДВ, аркуш перевірки даних від 10.09.2018 №339-18, Додаток №3 до висновку автотоварознавчого дослідження автомобіля від 19.09.2018 №339/18 (фототаблиці), акт виконаних робіт. При цьому, за змістом рахунку-фактури №243/18 від 20.09.2018 ДП «Експерт-Сервіс Авто» у м. Хмельницькому визначило МТСБУ вартість виконаних робіт щодо складання протоколу огляду автомобіля, визначення розміру шкоди та виїзд по місту у сумі 840,00 грн.
31.08.2018 представник ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування ОСОБА_3 оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 01.08.2018 об 09:30 год. в м. Хмельницькому в районі будинку №44 по вулиці Прибузькій за участю транспортного засобу НОМЕР_7 , номерним знаком НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , поліс АМ 7184630 терміном дії до 24.04.2019 виданий АТ СГ «ТАС», та транспортного засобу ГАЗ 66 з номерним знаком НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Заявником повідомлено, що автомобіль не був застрахованих добровільно КАСКО та будь-які взаєморозрахунки з особою відповідальною за шкоду здійснено не було.
Моторно (транспортне) страхове бюро України надало довідку №1 від 24.10.2018 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, за змістом якої сума до сплати склала 75697,86 грн.
З урахуванням вищевказаної довідки, МТСБУ видало наказ від 01.11.2018 №10041 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 », відповідно до якого визначено тип винуватця - незастрахований та вирішено фінансовому управлінню сплатити на рахунок ОСОБА_3 75697,86 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди; Департаменту внутрішнього страхування здійснити заходи для компенсації витрат МТСБУ в добровільному порядку особою, відповідального за шкоду; Юридичному департаменту у випадку неможливості компенсації витрат МТСБУ в добровільному порядку, вчинити заходи відповідно до чинного законодавства.
На підтвердження проведеного позивачем відшкодування шкоди на рахунок ОСОБА_3 надано платіжне доручення №1013538 від 02.11.2018 на суму 75697,86 грн. з призначенням платежу: «Виплата по справі №51931, згідно наказу №10041 від 01.11.20018р., ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_8 , КР5363-5426-0267-3155, т.з. НОМЕР_3 », а також платіжне доручення №994268 від 29.10.2018р. про сплату ДП «Експерт-Сервіс Авто» у м. Хмельницькому 840,00 грн. з призначенням платежу «Оплата послуг Аваркома (експерта) по справі №51931, згідно рах. №243/18 від 20.09.2018р., т.з. НОМЕР_3 ».
Оскільки позивачем здійснено страхове відшкодування відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", він звернувся з позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу, сплаченого страхового відшкодування та понесених витрат в розмірі 76537,86 грн.
Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, що є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2018 в м. Хмельницькому по вул. Прибузькій, 44 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ВМW" 520D, реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , (поліс АМ 7184630 терміном дії до 24.04.2019р. виданий АТ СГ «ТАС») та транспортного засобу "ГАЗ", реєстраційний № НОМЕР_4 , що належить НОМЕР_5 м. Хмельницький, під керуванням ОСОБА_1 (поліс відсутній).
Предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача виплаченої потерпілій особі шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки завданої внаслідок ДТП.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів слідчих органів. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові у справі № 905/2970/16 від 10.07.2018р.
За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2018р. у справі №686/18223/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Таким чином, вина ОСОБА_1 як водія транспортного засобу у момент скоєння ДТП 01.08.2018р., підтверджується вищезазначеною постановою підтверджується, матеріалами справи та не заперечується відповідачем у судових засіданнях.
Положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом враховується вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні визначено суб'єктом оціночної діяльності ДП "Експерт-Сервіс Авто" в м.Хмельницькому у висновку експертного дослідження за результатом проведення авто товарознавчого дослідження від 19.09.2018р. №339/18, яка становить 77995,09 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 39.1 ст.39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (п. 39.2.1 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Приписами пп. а) ч.1 п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з пп. 38.2.1 п. 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ, після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
За приписами ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Враховуючи норми чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що МТСБУ, в контексті правовідносин, які склались в даній справі, наділений правом подати регресний позов до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст.1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Матеріалами справи стверджується, що на підставі заяви про відшкодування від 06.10.2018 та наказу від 01.11.2018 №10041 Моторно (транспортне) страхове бюро України відшкодувало ОСОБА_3 в сумі 75697,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1013538 від 02.11.2018 на суму 75697,86 грн. та ДП «Експерт-Сервіс Авто» у м. Хмельницькому 840,00 грн. згідно платіжного доручення №994268 від 29.10.2018.
У зв'язку з виплатою відшкодування до МТСБУ перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до військової частини НОМЕР_2 (особи, відповідальної за заподіяння шкоди) як власника транспортного засобу у межах фактичних витрат (76537,86 грн.). Будь-яких доказів, які б спростовували факт сплати такого відшкодування чи підтверджували б повернення даних коштів МТСБУ в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів звертає увагу, що якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відповідальність покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, тобто першочерговим у визначені особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду є власник такого джерела.
Відповідно до п. 1.6 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
У ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" визначено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.
При цьому, матеріали справи містять докази (Реєстраційних даних транспортного засобу (серія 037707 від 16.05.2018р.), що транспортний засіб "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_9 , за участю якого сталось ДТП 01.08.2018 належить А0533 м. Хмельницький.
З огляду на вищевказане, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що саме на відповідача покладається обов'язок відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_1 , з огляду на що позивач правомірно визначив військову частину НОМЕР_2 відповідачем у даній справі.
Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В матеріалах справи наявний витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2018р. №125, за змістом якого ОСОБА_1 є старшим солдатом на посаді водія-електрика апаратної мобільної групи зв'язку центру мобільних вузлів зв'язку, а отже на момент скоєння ДТП був військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) Міністерства оборони України.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог, встановлення судом правильності здійснення позивачем розрахунку шкоди та правомірність відшкодування останньої особі, транспортному засобу якої завдано пошкодження, місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку,про задоволення позовних вимог про стягнення шкоди в порядку регресу.
При цьому апелянт зазначає, що суд першої інстанції суд не з'ясував повно і всебічно обставини, на які він посилався щодо того, що оскільки учасник дорожньо-транспортної пригоди із забезпеченим автомобілем ОСОБА_3 не є страхувальником, то виплата їй коштів у сумі 76537,86 грн. Моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ) за заподіяну забезпеченому автомобілю шкоду є неправомірною.
Обґрунтовуючи вищезазначене, апелянт вказує, що положення ст. 20-1 Закону України "Про обов'язкове стархування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії; в разі відчудження забезпеченого транспортного засобу права та обов'язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність. Однак позивачем не надано будь-яких доказів зміни власника чи відчудження забезпеченого транспортного засобу, що на думку апелянта вказує на безпідставність стягнення коштів на користь ОСОБА_3 .
Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями апелянта з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 вищевказаного Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до пункту 1.4. особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Отже, для вирішення питання, чи є особа, яка керувала під час скоєння ДТП транспортним засобом, особою, відповідальність якої застрахована відповідно до норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, дослідженню підлягають обставини правомірності володіння такою особою зазначеним транспортним засобом.
Положеннями частини 3 статті 397 Цивільного кодексу України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Отже, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.
Згідно зі змістом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу легковий седан "ВМW" 520D, реєстраційний № НОМЕР_3 , рік випуску - 2013, дата першої реєстрації - 21.02.2017, власником автомобіля визначено ОСОБА_3 .
Таким чином право власності ОСОБА_3 на забезпечений транспортний засіб підтверджується реєстраційним свідоцтвом. Також матеріалами справи стверджується перебування останньої за кермом забезпеченого транспортного засобу в момент вчинення ДТП.
Отже, оскільки ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди експлуатувала автомобіль марки "ВМW" 520D, реєстраційний № НОМЕР_3 на законних підставах, а дія полісу обов'язкового страхування не була припинена, обставини переходу права власності на застрахований автомобіль жодного правового значення для вирішення спору не мають.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2020 у справі № 924/1331/19 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Згідно ст. 129 ГПК України, понесені апелянтом судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на останнього.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 квітня 2020 року у справі №924/1331/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу №924/1331/19 повернути господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.