справа № 752/2581/20
провадження №: 6/752/318/20
Іменем України
10.04.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ,-
У лютому 2020 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка Вадима Валерійовича, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменко Вадима Валерійовича знаходиться виконавче провадження АСВП № 60273217 з примусового виконання виконавчого листа № 757/75448/17-ц від 27.09.2019 року, що видав Печерський районний суд м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 1324471,12 грн, суму завданої моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн, судовий збір у розмірі 8640,00 грн.
Боржник з ухиляється від належного виконання судового рішення. Будь-яких дій боржником на їх виконання не здійснено, судове рішення до теперішнього часу боржником не виконане, він ухиляється від явки до приватного виконавця та від сплати боргу, а тому приватний виконавець вважає, що потрібно вжити заходів та обмежити боржника у праві виїзду за кордон до належного виконання ним відповідних зобов'язань.
Приватний виконавець Хоменко Вадим Валерійович в судове засідання не з'явився, подав заяву до суду про розгляд подання за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка Вадима Валерійовича знаходиться виконавче провадження АСВП № 60273217 з примусового виконання виконавчого листа № 757/75448/17-ц від 27.09.2019 року, що видав Печерський районний суд м. Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 1324471,12 грн, суму завданої моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн, судовий збір у розмірі 8640,00 грн.
09.10.2019 року ОСОБА_2 звернулась до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка В.В. з заявою про відкриття виконавчого провадження.
09.10.2019 року приватним виконавцем Хоменко В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60273217, копії якої направлено стягувачу - до відома за адресою: АДРЕСА_1 .
09.10.2019 року приватним виконавцем Хоменко В.В. було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
09.10.2019 року приватним виконавцем Хоменко В.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлено стягувачу - до відома за адресою: АДРЕСА_1 .
09.10.2019 року, направлено виклик приватного виконавця, яким зобов'язано ОСОБА_3 з'явитися до виконавця 16.10.2019. Боржник не з'явився, про причину неявки не повідомив.
09.10.2019 року приватним виконавцем Хоменко В.В. було винесено постанову про арешт майна боржника, а саме все рухоме та нерухоме майно.
09.10.2019 року приватним виконавцем Хоменко В.В. було направлено запити до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді Держпродспоживслужби за боржником трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми не зареєстровані.
З відповідей Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України боржник не працює, пенсію не отримує, а також не має відкритих рахунків в банківських установах.
Як вбачається з відповіді Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві за боржником, транспортні засоби, серед зареєстрованих не значаться.
Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві боржник не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» кв. АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована за боржником.
Згідно відповідей головних обласних управлінь та Держгеокадастру у м. Києві земельних ділянок у власності та користуванні боржника на праві власності не зареєстровано.
Як вбачається з відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_1 виданим 05.02.2018 (орган, що видав 6391).
Визначена до стягнення виконавчим документом сума заборгованості боржника складає 1493922,23 грн.
В листі Державної прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформації № 280 від 09.10.2019 року зазначено, що інформацію щодо боржника ОСОБА_3 в базі даних щодо перетинання державного кордону не виявлено.
Як вбачається з листа Державної прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформації № 280 від 09.10.2019 року станом на 14:30 21.10.2019 року на виконанні не перебувають судові рішення (постанови державного виконавця) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, а саме - подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити: найменування суду, до якого направляється подання; реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Також, у поданні, мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби). У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю. Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.
В той же час, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Хоменком В.В. у поданні, не визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), також надані заявником матеріали не містять доказів направлення на адресу боржника повідомлення про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника (реєстру кореспонденції, зворотних повідомлень), не містять доказів щодо отримання боржником жодних документів виконавчого провадження.
Також, згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України, «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно узагальнень, наданих Верховним судом України (Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013), наголошується на тому, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку Верховного Суду України, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Таким чином, законодавством не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку будь-яка особа при зверненні до суду із заявою, скаргою чи поданням повинна дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду. Подання не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи не вбачається, що приватним виконавцем надано будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, оскільки згідно відповіді Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 інформації щодо перетинання державного кордону не виявлено.
За таких обставин, приватний виконавець передчасно звернувся з поданням до суду про вжиття крайнього заходу забезпечення здійснення виконавчого рішення суду - обмеження боржника у його конституційному праві - праві виїзду за кордон.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому, згідно ч. 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
З урахуванням викладено та того, що обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними/приватними виконавцями всіх інших можливих заходів, а також тієї обставини, що виконавцем не обґрунтовано наявність фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов'язань, суд приходить до висновку, що подання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця у зв'язку із його передчасністю.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур