Справа № 724/849/20
Провадження № 2/724/289/20
22 червня 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
при секретарі: Ватамана І.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на майно, -
04.06.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на майно, в якому просить визнати за ним ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю - склад будівельних матеріалів, зазначений в плані під літ. А-1, загальною площею 1178,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 , жительці АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 лютого 2019 року між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено усний договір позики у вигляді розписки, згідно якої ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 930000 тисяч гривень та прийняла на себе зобов'язання повернути вказані кошти до 25.02.2020 року. Також вказує, що вказані кошти були надані ОСОБА_2 під заставу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Ринкова вартість даної будівлі згідно звіту про незалежну оцінку майна № 7/20 від 14.01.2020 року, яка становить 819523 гривень. Вказані обставини підтверджуються розпискою, яка власноручно написана ОСОБА_2 .
При цьому, вказує, що незважаючи на досягнуту між ними домовленість ОСОБА_2 по сьогоднішній день взяті на себе зобов'язання не виконала належним чином та борг не повернула, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, також просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати в справі.
Позивач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, також надав до суду оригінал розписки від 25.02.2019 року.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, але в матеріалах справи від неї наявна заява про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, ознайомившись із заявами сторін, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом становлено, що 25 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 930000 тисяч гривень, з терміном повернення до 25 лютого 2020 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом, згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 отримала грошові кошти від позивача, що підтверджується наданою до матеріалів справи розпискою, та як вбачається з матеріалів справи, а саме із заяви відповідача ОСОБА_2 , остання позовні вимоги визнала, надавши до суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень відповідача ОСОБА_2 з приводу того факту, що грошові кошти в сумі 930000 гривень остання позивачу не повернула позивачу у визначений договором позики строк.
Як встановлено судом, грошові кошти у розмірі 930000 гривень ОСОБА_1 були надані ОСОБА_2 під заставу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .
При цьому, зі змісту вищевказаної розписки вбачається, що у випадку невиконання взятого на себе зобов'язання з метою погашення суми боргу, право власності на вищевказану нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу в справі ОСОБА_2 - перейде до ОСОБА_1 .
Згідно статей 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК України).
Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, як встановлено судом, заставодержатель може задовольнити забезпечену заставою вимогу шляхом набуття права власності на предмет застави.
Згідно матеріалів справи, ринкова вартість вищевказаної нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 відповідно до звіту про незалежну оцінку майна № 7/20 від 14.01.2020 року складає 819523 гривень.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно приписів ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд, оцінивши надані суду докази у їх сукупності, встановивши дійсний характер спірних правовідносин між сторонами, з врахуванням тієї обставини, що позичальник належним чином не виконав своїх зобов'язань за договором позики, існують підстави для визнання права власності за позивачем ОСОБА_1 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 4650,00 гривень.
Згідно ст. 41 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4650,00 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 335, 376, 526, 572, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 142, 200, 206, 223, 258-259, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю - склад будівельних матеріалів, зазначений в плані під літ. А-1, загальною площею 1178,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 820000 (вісімсот двадцять тисяч) гривень, яке належне ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 4650,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 4650,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30.06.2020 року.
Суддя: О.Г. Єфтеньєв