Справа № 723/2110/19
Провадження № 2/723/756/20
16 червня 2020 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Дедик Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту посилаючись на те, що 03.04.2012 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого останній отримав 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Вказують, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Зазначають, що при укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вказують, що банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку" з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.
При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 Договору на суму від 100 грн. Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайтів.
Згідно п.2.1.1.7.6 Договору при порушення позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5%від суми позову.
Зазначають, що відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором перед банком, у зв'язку з чим станом на 26.03.2019 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 45116,45 грн., яка складається із: тіла кредиту - 20366,89 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 9980,22, нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 11725,15 грн., нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 419,60; а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та штрафу (процентна складова) - 2124,59 грн.
Просять стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.
У відзиві на позов, що надійшов до суду 10.02.2020 р., відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів про те, що саме той вид тарифу, на який посилається позивач, був обраний відповідачем, додана до позову роздруківка витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача саме із цими за змістом Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, в тому числі і щодо вказаних положень про зміну кредитного ліміту. Підписана заява позичальника не містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно відсутні підстави для висновку, що відповідач ознайомлений саме із такими Умовами та Правилами, які додані до позовної заяви. Щодо стягнення з відповідача штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, то ця вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті в анкеті-заяві від 03.04.2012 р., так як Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Розрахунки заборгованості за договором б/н від 03.04.2012 р. не є доказом наявності або відсутності договірних зобов'язань між сторонами, а є доповненням до позовної заяви із зазначенням обрахунку позивачем позовних вимог майнового характеру та має інформаційний характер у контексті ціни позову. Крім того, із наданих розрахунків не вбачається за можливе перевірити правильність нарахувань відповідних сум, ніяких доказів та роз'яснень щодо принципу складення даних розрахунків справа не містить, вони не підписані відповідальними особами та не скріплені печаткою банку, а відтак не можуть бути належним та допустимим доказом у справі. Також вказує, що заява-анкета не містить строку повернення кредиту, відсутні докази згоди відповідача на встановлення кредитного ліміту саме в сумі 13000 грн.. Посилається на те, що згідно розрахунку заборгованості, долученого до позову, станом на 26.03.2019 р. ОСОБА_1 було витрачено кредитних коштів 258498,30 грн., разом з тим на погашення заборгованості ним було внесено кошти на суму 266117,40 грн., отже борг перед банком відсутній. Також зазначає, що не надано доказів на підтвердження укладення кредитного договору, а саме видачі банком коштів, так як за кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. За таких обставин вважає, що позивачем не доведено факту укладення із відповідачем договору №б/н від 03.04.2012 р. на умовах, зазначених позивачем, не доведено факт надання кредитних коштів, не доведено суми боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача та не доведено порушення прав позивача, за захистом яких має місце звернення до суду, тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
В додаткових поясненнях відповідач також вказує, що надав згоду на встановлення кредитного ліміту в сумі 2000 грн., що підтверджується підписаною ним анкетою-заявою, в якій відсутні положення про те, що банк має право змінювати кредитний ліміт. Також зазначає, що з наданої банком виписки по карткових рахунках вбачається, що ОСОБА_1 було фактично використано за картками коштів на загальну суму 1181124,74 грн., в той же час внесено на вказані картки 1197895,38 грн., тобто більшу суму, отже заборгованість перед банком відсутня.
19.03.2020 р. судом отримано відповідь на відзив, в якому позивач вказує на те, що відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що підписавши заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднання. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Відповідачу було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 . Вказують, що виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує його волю на настання відповідних правових наслідків, передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 8 років, позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписання договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Посилаються також на те, що відповідач висловив згоду на укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна». Відповідно до Довідки про умови користування з використанням кредитки «Універсальна» відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,3% (27,60% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто сторонами при укладенні договору були оговорені всі істотні умови. З виписки з карткового рахунку прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну карту «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Вважають, що виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі, які не спростовані відповідачем, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи не призначались. Вважають, що ними надано докази про те, що відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ банку, яким були затверджені зазначені Умови та Правила надання банківських послуг, більш того, згідно заяви відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку. Крім того, зазначають, що в заяві-анкеті клієнта зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак умовами договору (п.2.1.1.2.3) визначено, що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписання чека (розрахунок через POS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. Також вказують на те, що відповідач скористався послугою «Миттєва розстрочка», після чого були оформлені переноси заборгованості з картки Універсальної за допомогою вищевказаного сервісу. Скориставшись даною послугою відповідач «обнулив» свою заборгованість за використаний кредитний ліміт, а саме встановлений кредитний ліміт став доступний до використання відповідачем, однак, скориставшись даною послугою, у відповідача виникло зобов'язання в рамках сервісу «Миттєва розстрочка», зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. Послуга «Миттєва розстрочка» не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт, підписання окремого кредитного договору не вимагається. ОСОБА_1 надав згоду на підключення сервісу «Миттєва розстрочка» після надання консультації співробітниками банку в телефонному режимі. Крім того, посилаються, що чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання підтверджують надані до позову наказ про затвердження редакції Умов та правил надання батьківських послуг, що діяли на момент підписання заяви позичальником, довідка щодо виданих кредитних карток, строків їх дії, цільового призначення, виписка по рахунку про використання кредитних коштів та погашення кредиту. Щодо правомірності односторонньої зміни тарифів та інших умов обслуговування вказують, що підпис позичальника свідчить, що йому були відомі і цілком зрозумілі всі умови договору. Згідно Умов та Правил надання банківських послу банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків (п.1.1.3.2.3). У разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів клієнт зобов'язаний звернутися до банку для розірвання цього договору і погасити заборгованість (п.1.1.2.1.6). Звертають увагу, що під час підписання договору відповідача влаштовували умови, що підтверджується підписом останнього, і в подальшому він не звертався до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, а активно користувався карткою. Просять задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
У відповіді на додаткові пояснення позивач повторно посилається на вищенаведені підстави позовних вимог.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просив цивільну справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, представник відповідача адвокат Карпюк Ю.М. подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в задоволенні позову просила відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.04.2012 року відповідачем ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, з якої вбачається, що ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку, ОСОБА_1 виявив бажання оформити на своє ім"я платіжну картку "Універсальна", та вказав бажаний кредитний ліміт 2000 грн. Анкета-заява містить текст від імені клієнта про те, що він згоден з тим, що дана заява разом з пам"яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між клієнтом і банком договір про надання банківських послуг. Клієнт ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Також з анкети-заяви вбачається, що пам"ятку клієнта, що містить в тому числі тарифи і основні умови обслуговування та кредитування ОСОБА_1 отримав і ознайомився з її змістом під підпис.
З долученого до позову витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" вбачається, що в ньому зазначені наступні різновиди: "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold", процентні ставки, обов"язкові щомісячні платежі, пені та штрафи за якими різняться.
Умови та Правила надання банківських послуг для Приватбанку і всіх дочірніх банків затверджені відповідним наказом №906 від 06.03.2010 р., копія якого долучена позивачем.
До позову долучено витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/
Згідно довідки АК КБ "ПРИВАТБАНК" від 03.01.2020 р. №30.1.0.0/2-20190509Р/352 ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 03.04.2012 р. отримав картки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 10.2019 року.
Здійснення банківських операцій за вказаними картками вбачається із виписки по рахунку. Так, згідно кредитного договору №б/н від 03.04.2012 р. була видана картка НОМЕР_8, операції за допомогою якої здійснювалися в період з 07.05.2012 р. по 01.06.2012 р. В період з 01.06.2012 р. по 04.09.2013 р. операції здійснювалися по картці НОМЕР_9. Також за цією ж карткою здійснювалися операції в період з 14.09.2013 р. по 10.11.2015 р. В період з 04.09.2013 р. по 01.01.2020 р. здійснювалися операції по картці НОМЕР_10. В період з 01.04.2015 р. по 24.10.2015 р. здійснювалися операції по картці НОМЕР_7. В період з 27.10.2015 р. по 11.02.2019 р. операції здійснювалися по картці НОМЕР_11.
Відповідно до довідки АК КБ "ПРИВАТБАНК" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 03.04.2012 р. відкрито картковий рахунок з оформленням картки НОМЕР_8. Кредитний ліміт змінювався: 04.09.2013 р. - на 13000 грн., 06.10.2014 р. - на 8260 грн. 24.02.2015 р. - 13000 грн., 05.09.2018 р. - 0,00 грн.
Наказами від 28.01.2013 р. та 19.09.2013 р. внесено зміни в тарифи по картам "Універсальна" та "Універсальна GOLD" щодо нарахування пені (штрафу) при наявності прострочки по кредиту або процентах.
Відповідно до Статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК", затвердженого наказом Мінфіну України від 21.05.2018 р. №519 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Згідно таблиці розрахунку простроченої заборгованості позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору від 03.04.2012 року станом на 26.03.2019 року загальна заборгованість боржника складає 45116,45 грн., яка складається з наступного:
?20366,89 грн. - тіло кредиту;
?9980,22 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;
?11725,15 грн. -пеня за прострочене зобов'язання;
?419,60 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.,
а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
?500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 2124,59 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 сатті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов"язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послу кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв"язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У заяві позичальника ОСОБА_1 від 03.04.2012 р. відсутні умови договору про порядок нарахування, розміру та сплати простроченого тіла кредиту, а також відсотків за користування кредитом та їх визначеного розміру, встановлення відповідальності за невиконання зобов"язання у виді пені та штрафу.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в сумі 20366,89 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредита в сумі 9980,22 грн., тобто двох складових тіла кредиту.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку платіж за умовами договору включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу, сума кредиту вважається простроченою.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
З огляду на те, що позивачем не надано суду доказів ознайомлення ОСОБА_1 під підпис зі змістом пам"ятки клієнта, що містить в тому числі тарифи і основні умови обслуговування та кредитування, як про це зазначено в анкеті-заяві, а також зважаючи на те, що долучені до позову Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку не підписані відповідачем і не надано підтверджень, що саме вони були запропоновані відповідачу для ознайомлення, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 9980,22 грн., оскільки до такого платежу включені відсотки, нараховані банком, однак не доведено, що відповідач погодився з розміром та порядком їх сплати, підтвердивши це своїм підписом.
З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочене зобов'язання в сумі 11725,15 грн., ; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в сумі 419,60 грн., штрафів в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2124,59 грн. (процентна складова).
Стосовно вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 20366,89 грн., суд вважає, що підстави для її задоволення відсутні.
Так, з розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що в період користування відповідачем коштами по карткових рахунках станом на 05.12.2016 р. заборгованості за наданим кредитом не було. В період з 06.12.2016 р. по 26.03.2019 р. ОСОБА_1 використав кредитні кошти на суму 27788,17 грн., а внесено на погашення заборгованості 20054,97 грн.
Також з вказаних документів вбачається, що за період з 04.09.2013 р. по 26.03.2019 р. відповідачем було внесено в рахунок повернення кредиту кошти на загальну суму 266167,07 грн., які банком зараховувалися на погашення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, пені, нарахованих вимог, прострочених вимог.
З огляду на відсутність підстав для нарахування процентів за користування кредитом, пені, не надання позивачем підтверджень, що умовами кредитного договору передбачено нарахування мінімальної щомісячної суми внеску на погашення заборгованості (нараховані вимоги) і відповідач погодився з такими умовами, кошти, сплачені відповідачем, слід зарахувати на погашення тіла кредиту.
Таким чином, оскільки відповідач сплатив банку в рахунок погашення кредиту більшу суму, ніж отримав, вимога про стягнення тіла кредиту є безпідставною.
Виходячи з вищевикладеного, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому не можуть бути стягнені з відповідача понесені позивачем судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,5,12,13,76,81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.04.2012 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26.06.2020 року.