Єдиний унікальний номер 725/2870/20
Номер провадження 2-а/725/109/20
26.06.2020 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі:
головуючогосудді О.І. Галичанського ,
при секретарі Пентелюк П.І. ,
за участю :
представника позивача - Кадемятової В.М.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
перекладача - Купчишиної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду адміністративну справу за позовом Чернівецького прикордонного загону Західно регіонального управління Державної прикордонної служби України (м. Чернівці , вул.. Герцена, 2А) до громадянина Індії, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про примусове видворення та затримання, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-
Представник Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 23.06.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий представниками прикордонної поліції Румунії на напрямку 882-883 прикордонного знаку на відстані 200 метрів від лінії державного кордону на території Румунії за незаконне перетинання державного кордону з України в Румунію, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Герца» на території Герцаївської об'єднаної територіальної громади, Герцаївського району Чернівецької області та 23 червня 2020 року о 16 годину 00 хвилин переданий Українській стороні в міжнародному пункті пропуску «Порубне» за прискореною процедурою реадмісії. У зв'язку із вчиненням незаконного перетинання державного кордону з Україною в Румунію у складі групи осіб відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням правопорушення законодавства України із прикордонних питань, на підставі ст. 263 КУпАП був затриманий на термін до трьох діб, з метою з'ясування обставин вчинення правопорушення, про що письмово повідомлено Посольство Республіки Індія в Україні.
Вказує, що реалізуючи свої права та свободи, ОСОБА_1 встановленим законодавством порядком прибув в Україну з метою навчання та отримав відповідні документи для тичасового або постійного проживання на території України.
Стверджує, що відповідач не скористовся наданими Україною правами та за порушення міграційного законодавства рішенням УДМС в Полтавській області від 4 червня 2020 року відповідачу було скасовано дію посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Враховуючи вищевказане, просив прийняти рішення про примусове видворення громадянина Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України та затримати його з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вказав, що у нього наявні всі необхідні документи і він добровільно може виконати рішення про примусове повернення та виїзд за межі території України.
За правилами ч.7 ст.5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Згідно протоколу про адміністративне затримання від 23.06.2020 року, відповідач затриманий на термін до трьох діб, з метою з"ясування обставин вчиненого правопорушення, про що письмово повідомлено Республіку Індія.
Згідно даного протоколу , у відповідача наявний документ, що посвідчує особу: національний паспорт громадянина Індії НОМЕР_2, виданий 10.05.2019 року та посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_1 видана органом 5301.
Відповідно до рішення в.о. начальника Чернівецького прикордонного загону, вирішено примусово повернути в країну походження, до Республіки Індія громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у термін до 22.07.2020 року.
У поясненнях від 23.06.2020 року ОСОБА_1 вказує, що виконати рішення про примусове повернення та залишити територію України не має можливості, у зв"язку із відсутністю коштів для придбання авіаційного квитка, документів, що дають право на перетин державного кордону та відсутністю авіарейсів з території України.
Частиною 1 статті 289 КАС України передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Частиною 11 статті 289 КАС України, яка набула чинності з 15.12.2017 року , встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більше як на вісімнадцять місяців.
Підставами звернення до суду з даним позовом позивачем визначено відсутність фінансового забезпечення відповідача та не виконання рішення щодо виїзду за межі України. При цьому, позивачем не заперечується факт того, що відповідач у визначеному законом порядку з одержанням візи прибув на територію України та має відповідно паспортний документ, що ідентифіковує його особу.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закону № 3773-VI).
Стаття 9 цього Закону визначає, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
При цьому, положеннями п. 14 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 15 Закону визначено, що в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст.26 Закону №3773-VI).
Згідно вимог ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Тобто, із аналізу наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.
Крім того, частиною 4 статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Судом встановлено, що відповідач в"їхав на територію України в законному порядку, про що свідчить паспорт відповідача, в якому наявні дані про отримання ним візи на в'їзд на територію України. Таким чином, особа відповідача встановлена та відсутня необхідність для його ідентифікації й відповідно перебуваючи на території України статусу нелегала він не має.
Також у матеріалах справи наявна посвідка на тимчасове проживання на території України на термін до 20.09.2020 року, видана на ім"я громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 .
При цьому, доводи позивача про те, що відповідачу у зв'язку із порушенням міграційного законодавства рішенням УДМСУ в Полтавській області від 4 червня 2020 року було скасовано дію посвідки на тимчасове проживання в Україні належними доказами не підтверджено й відповідно будь-яких офіційних даних на підтвердження вказаного суду не надано.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та встановлені судом обставини справи, зокрема те, що на даний час відповідач має паспортний документ, що дозволяє йому легально виїхати з території України, а також відсутні дані про перевищення ним строків перебування на території України , суд приходить до висновку про відсутність підстав для затримання іноземця з метою його ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, а також відсутні й підстави для його видворення, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 77, 79, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289 КАС України у десятиденний строк із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський