Єдиний унікальний номер 725/2025/20
Номер провадження 3/725/2236/20
26.06.2020 Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Скуляк І. А., розглянувши справу, яка надійшла від ЧВП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 26.03.2020 року біля 12 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно матері його дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою в її сторону, погрожував фізичною розправою, принижував людську гідність, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнав.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного:
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КпАП України передбачає «вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо) внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення».
Проте, п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначено, що «домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь».
Однак у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 відсутні докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, були родичами, або між особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 252 КпАП України, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підсвідомістю.
Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КпАП України, працівниками поліції не надано.
Також, до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №419484 від 28.03.2020 року про адміністративне правопорушення додані документи не в оригіналі, а в копіях, які не засвідчені належним чином.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КпАП України, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 173-2, 221, 247 ч.1 п.1, 251, 284, 294 КпАП України,-
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. А. Скуляк