Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2960/20
Номер провадження2-а/711/63/20
26 червня 2020 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Казидуб О.Г.
секретаря судового засідання Зайцевої О.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Велика Набережна, 72) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи його тим, що 19.04.2020 року він на автомобілі Сканія номерний знак НОМЕР_1 , рухався в нічний час по м. Кременчук Полтавської області до м. Дніпро. Він рухався по напрямку визначеному знаком 6.15.1 «Напрямок руху вантажного транспорту». Виїхавши за м. Кременчук він зрозумів, що рухається не в тому напрямку, так як інформаційні знаки закінчилися, на перехресті він розвернувся та поїхав в зворотному напрямку. Доїхавши до примикаючої дороги зліва здійснив поворот на ліво. Забороняю чого знаку 3.4 не було. Попереду нього їхав екіпаж поліції, який зупинився, він зупинився за ним щоб дізнатися напрямок руху на м. Дніпро. До нього підійшов інспектор поліції лейтенант Метельський В.С. , з його слів він нібито порушив вимоги знаку 4.1., хоча цей знак відсутній на дорозі. Інспектор виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою було накладено штраф в розмірі 255 грн. На його пояснення та пропозицію розглянути справу з допомогою правозахисників, які можуть спростувати обставини, не відреагував в законний спосіб, та не надав відеодоказів його порушення.
З оскаржуваною постановою він не згідний, оскільки ПДР не порушував. Вважає дії співробітника поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протиправними.
Позивач вважає, що постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушення вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Зокрема відповідачем не було враховано його пояснень, не надано доказів правопорушення, не опитано свідків, факт порушення ґрунтується на припущеннях.
На підставі викладеного, просить суд скасувати повністю постанову серії ЕАК №241246 по справі про адміністративне правопорушення від 19.04.2020р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 суду пояснив ,що на даному відрізку дороги знаку про забороння вантажному транспорту повертатити ліворуч чи праворуч відсутній. Є лише рекомендуючий знак, щодо руху вантажному траспорту прямо. Він зупинився та запитав у працівників поліції , щоб уточнити куди їхати. А працівники поліції склали на нього постанову, оскільки стоїть знак що обмежую вїзд грузовому транспорту, хоча знаку на цьому участку дороги не було. Коли до нього підійшли не представились ,хто вони такі, лише після вимоги представились і показали значок, не попередили про здійснення відео фіксації. Також позивач зазначив ,що їхав він на автомобілі-холодильник Сканія з рефежератором , даний автомобіль громісткий та дані автомобілі можуть рухатись під знак заборони, оскільки автомобіль везе товари у холодильнику та які швидко псуються. Але даного знаку на даній ділянці дороги не було.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надали суду відзив,просили справу проводити за відсутності відповідача.
В письмовому відзиві на позов від 18.05,2020 року інспектор роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчуг управління патрульної поліції в Полтавсткій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Метельський В.С. просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі ,оскільки позивачем по справі не надано належних та допустимих доказів,які свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог та незгода позивача з його притягненням до адмінвідповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, не є підставою для скасування постанови(арк.спр.15-20).
Суд, заслухавши пояснення позивача ,проглянувши диск - відеозапису адміністративного правопорушення, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2412346 від 19.04.2020 ОСОБА_1 19.04.2020 о 21:22:32 год., керуючи вантажним транспортним засобом СКАНІЯ ,номерний знак НОМЕР_1 в м.Кременчук не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1, «Рух прямо» розділу 33 п.4 «Наказові знаки» ПДР,а саме здійснив рух праворуч, де дозволено тільки прямо в 101016, чим порушив п. 33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Знак 4.1 «Рух прямо» пункту 4 розділу 33 ПДР України дозволяє рух лише прямо.Дія знака не поширюється на транспортні засоби,що рухаються за встановленими маршрутоми.Дія знака поширюється на перехрещення проїздних частин,перед яким він встановлений,а також установлений на початку дороги або за перехрестя,поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя.Знак не забороняє поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території.
Пунктом 8.2.1. ПДР України передбачено ,що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином,щоб їх не було добре видно учасникам дорожнього як у світлу ,так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Проглянувши диск,який був приєднаний відповідачем до відзиву ,судом не встановлено ,що ОСОБА_1 порушив ПДР та не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» ПДР України з табличкою 7.5.1»Вид транспортного засобу» ПДР,який показує вид транспортного засобу,на який поширюється дія знака,без порушень «Національного стандарту України,Безпека дорожнього руху.Знаки дорожні«. Як вбачається з фотозйомки (арк.спр. 27 ,28) є дорожній знак 4.1 «Рух прямо» ,але на якому відрізку дороги він стоїть, суду не відомо. Проглянувши диск, даних знаків судом не встановлено .
Частиною 4 ст. 258 КУпАП зазначено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням з додержання законів.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, вважає, що забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, права на її участь у процесі прийняття рішення є одним із складових елементів забезпечення права на захист та права на справедливий суд, що передбачені ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Суд вважає ,що відповідач під час розгляду справи допустив порушення вимог ст. 245 КУпАП про необхідність всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, що потягло постановлення рішення, яке не можна визнати законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання прокурора без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно ч. 2 ст.9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядуванню, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися принципів адміністративних правовідносин, які, зокрема, закріплені у ч.3 ст.2 КАС України.
А тому суд вважає, що відповідачем під час розгляду справи не спростовані пояснення позивача та доказів того, що позивач порушив вимоги знаку 4.1 ПДР, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав. Також даний факт не зафіксовано на диску,який судом був переглянутий в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню .
Керуючись п.33 ПДР України, ч.1 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 271, 286, 287, п. 3 Перехідних положень КАС України, суд -,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК №2412346 від 19.04.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження у справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2020 року.
Головуючий: О. Г. Казидуб