79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.11.09 Справа № 14/157
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Мурської Х.В.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача (скаржник) - ОСОБА_2, ОСОБА_3
від відповідача - не з'явився
Розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4, вих.№199-М від 09.10.2009 року
на рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2009 року, суддя Кітаєва С.
у справі №14/157
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал», м.Новояворівськ
про стягнення 63277,85 грн.
рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2009 року по справі №14/157 відмовлено в задоволенні позову СПД-фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення з ТзОВ «Універсал»- 63277,85 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду первинних документів, які б підтверджували факт надання відповідачу послуг, згідно угоди від 01.01.2005 року за період з 01.07.2006 року по 31.10.2007 року. Поряд з цим, судом відзначено, що надані позивачем до матеріалів справи акти про прийняття виконаних робіт не підтверджують виконання ним зобов'язань за угодою від 01.01.2005 року, а акт звірки розрахунків, який, на думку позивача, підтверджує суму боргу, не є тим первинним документом, що підтверджує факт надання послуг чи виконання робіт. Враховуючи те, що позивачем не підтверджено наявності суми основного боргу, суд першої інстанції вважає безпідставними заявлені позивачем до стягнення інфляційні та 3% річних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СПД-фізична особа ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2009 року по справі №14/157 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що підписання сторонами акту звірки є свідченням визнання суми боргу боржником, в даному випадку відповідачем. Поряд з цим, звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи міститься акт виконаних робіт від 27.07.2006 року за договором від 01.01.2005 року за липень 2006 року на суму 2887,50 грн., який включено у розрахунок позовних вимог та який є частковим підтвердженням суми боргу відповідача.
Представники скаржника (позивача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, з підстав наведених у апеляційній скарзі, просили оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідачу ухвали суду надсилались на юридичну адресу, проте, кореспонденція поверталась із довідкою, в якій причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання».
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:
01.01.2005 року між СПД-фізичною особою ОСОБА_4 (в тексті угоди -виконавець) та ТзОВ «Універсал»(в тексті угоди -замовник) укладено угоду про надання послуг по забезпеченню економічної безпеки та охорони, відповідно до умов якої, відповідач доручив, а позивач прийняв на себе виконання обов'язків з надання послуг по охороні майнових прав відповідача (замовника), а також забезпечення питань економічної безпеки відповідача (замовника) (п.1.1 угоди).
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 угоди, за надані послуги замовник (відповідач) щомісячно перераховує виконавцю оплату в розмірі 2887 грн.50 коп. без ПДВ. Конкретний щомісячний обсяг платежу визначається з врахуванням рівня інфляції на день розрахунку, який щомісячно визначається Держкомстатом України. Розрахунки між сторонами здійснюються згідно з умовами, визначеними п.3.1 цієї угоди не пізніше 15-го числа кожного наступного місяця. У випадку прострочки платежів замовник сплачує штраф за кожний день прострочки в обсягах, передбачених чинним законодавством України. У випадку одноразового замовлення оплата здійснюється не пізніше 10 діб після виконання замовлення, що фіксується актом виконаних робіт.
Пунктом 6.4 угоди передбачено, що у випадку, якщо замовник без попереднього погодження з виконавцем не буде здійснювати оплату на протязі двох календарних місяців, виконавець має право в односторонньому порядку припинити виконання обов'язків, передбачених цією угодою.
Згідно із п.7.5 угоди, при укладенні актів виконаних робіт факт їх підписання повноважними представниками обох сторін свідчить про виконання в необхідних обсягах комплексу послуг, обумовлених в п.2.1.1 та п.7.4 цієї угоди, спрямованих на забезпечення стабільної виробничо-господарської діяльності замовника, в зв'язку з чим деталізація послуг щомісячно в кожному акті виконаних робіт є недоцільною.
Зазначена угода, згідно із п.8.1 набуває чинності з 01 січня 2005 року і укладається на термін дії до 31 грудня 2005 року, а у випадку, якщо протягом одного календарного місяця до дати закінчення дії цього договору, визначеного п.8.1, жодна із сторін не заявить в письмовому вигляді іншій стороні про розірвання подальших договірних відносин, ця угода вважається пролонгованою на наступний річний термін на тих самих умовах без укладення додаткових умов ( п.8.2 угоди).
Як зазначає позивач, ним, на підставі п.6.4 угоди з листопада 2007 року виконання обов'язків, передбачених угодою від 01.01.2005 року припинено, в зв'язку з непроведенням відповідачем оплати за надані послуги.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Із матеріалів справи, а саме із розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу (арк. справи 28) вбачається, що позивачем заявлено до стягнення суму боргу за надані послуги, згідно угоди від 01.01.2005 року за період з липня 2006 року по жовтень 2007 року включно.
Слід зазначити, що судом першої інстанції правомірно не взято до уваги подані позивачем акти про прийняття виконаних робіт за договором №20”М”/02 від 01.10.2002 року, а саме акти від: 24.07.2003 року за липень 2003 року, 27.10.2003 року за жовтень 2003 року, 16.12.2003 року за грудень 2003 року, а також акти від : 27.01.2004 року, 25.02.2004 року, 24.03.2004 року, 26.04.2004 року, 26.05.2004 року за період січень -травень 2004 року, оскільки такі не можуть підтверджувати надані послуги за угодою від 01.01.2005 року.
Крім того, не приймаються також до уваги суду, акти, надані позивачем за договором від 01.01.2005 року, а саме акти: від 27.01.2005 року за січень 2005 року , від 25.02.2005 року за лютий 2005 року, від 25.03.2005 року за березень 2005 року, від 23.12.2005 року за грудень 2005 року, від 25.01.2006 року за січень 2006 року, від 24.02.2006 року за лютий 2006 року, від 07.04.2006 року за квітень 2006 року , оскільки, як уже зазначалось вище, позивачем заявлено до стягнення суму боргу за надані послуги, згідно угоди від 01.01.2005 року за період з липня 2006 року по жовтень 2007 року включно. Отже, по вказаних вище актах оплата відповідачем проведена.
Таким чином, вказані вище акти про приймання виконаних робіт не можуть підтверджувати суму заборгованості, заявлену позивачем до стягнення.
Поряд з цим, колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду відзначено, що господарським судом не взято до уваги наявного в матеріалах справи підписано представниками позивача та відповідача, а також скріпленого відтисками печаток сторін акту про приймання виконаних робіт від 27.07.2006 року , за договором від 01.01.2005 року за липень 2006 року на суму 2887,50 грн. (арк. справи 44).
Слід також зазначити, що позивачем на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2009 року не подано суду доказів надання відповідачу послуг з охорони за період з серпня 2006 року по 31.10.2007 року.
Стосовно акту звірки розрахунків, який підписаний представниками позивача і відповідача та скріплений відтисками печаток сторін, що на думку позивача, підтверджує суму заборгованості заявлену до стягнення, слід зазначити, що із вказаного акту звірки розрахунків (арк. справи 7) за послуги охорони станом на 01.11.2007 року неможливо встановити, за який період заборгованість та по якій угоді. Крім того, відповідач в акті звірки не підтвердив кредиторську заборгованість перед позивачем, оскільки таку взагалі не вказав.
Таким чином, підставними є позовні вимоги в частині стягнення із відповідача - 2887,50 грн. основного боргу за липень 2006 року.
Слід зазначити, що позивач (скаржник) у апеляційній скарзі також зазначає про наявність акту про приймання виконаних робіт лише за липень 2007 року на суму 2887,50 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із проведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних (арк. справи 8), такі заявлені позивачем за період з 01.11.2007 року по 30.06.2009 року.
Таким чином, підлягають до стягнення 3% річних в сумі 144,30 грн. та інфляційні в сумі 1114,57 грн., нараховані за період з 01.11.2007 року по 30.06.2009 року, на суму боргу - 2887,50 грн.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати частково, в частині відмови у задоволення позову про стягнення 2887,50 грн. - основного боргу, 3% річних в сумі 144,30 грн. та інфляційні в сумі 1114,57 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу СПД-фізичної особи ОСОБА_4 задоволити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2009 року по справі №14/157 скасувати в частині відмови у задоволення позову про стягнення 2887,50 грн. - основного боргу, 144,30 грн. - 3% річних та 1114,57 грн. інфляційних, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.
Стягнути з ТзОВ «Універсал»(Львівська область, м.Новояворівськ, вул.Привокзальна,8, код ЄДРПОУ 19324194) на користь СПД-фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) -2887,50 грн. - основного боргу, 144,30 грн. - 3% річних, 1114,57 грн. -інфляційних, 41,46 грн. -державного мита та 20,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ТзОВ «Універсал»(Львівська область, м.Новояворівськ, вул.Привокзальна,8, код ЄДРПОУ 19324194) на користь СПД-фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) - 20,73 грн. - витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Мурська Х.В.