Справа № _2-1251_
2010р.
«_30_» березня 2010р . Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Іващенко В.М.,
при секретарі Жирової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» про визнання трудового договору розірваним, стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги при звільненні, суми втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, -
Позивач звернулася до Свердловського міського суду з позовною заявою до відповідача про визнання трудового договору розірваним, стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги при звільненні, суми втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, в обґрунтування вимог указавши, що з 10 грудня 2007 року вона перебувала у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія», де згідно із наказом від 10.12.2007 року № 106-ОК «Про прийняття на роботу», позивач була прийнята на роботу бухгалтером.
Так як останнім часом ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» допускалася заборгованість із здійснення оплати праці позивача, а саме остання виплата заробітної плати за грудень місяць 2009 рік була здійснена 20.01.2010 року у розмірі 659,92 грн, позивач була вимушена написати заяву від 12.02.2010 року про звільнення її за власним бажанням з 26.02.2010 року, з вимогою виплатити їй вихідну допомогу, оскільки відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати. Також заявою від 12.02.2010 року, позивач вимагала здійснити компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
У порушення законодавства 26.02.2010 року відповідачем не було проведено із позивачем розрахунок та не видана трудову книжку.
Згідно довідки від 26.02.2010 року, на дату звільнення заборгованість по заробітній платі, у тому числі компенсація за невикористану відпустку становить 3113,38грн.
Згідно довідки від 26.02.2010 року, середня заробітна плата позивача становить 881,67 грн.
У зв'язку з невиплатою позивачу заробітної плати за січень місяць та нездійснення з нею розрахунку при звільненні, сума належних їй до виплати грошових коштів становить 5868,68 грн, з яких заборгованість по заробітній платі, у тому числі компенсаційні виплати за невикористані відпустки 3113,38 грн, вихідна допомога при звільненні у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю 2645,01 грн, сума втрати частини зарплати через її несвоєчасну виплату згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» 22,12 грн та належний до виплати середній заробіток за період затримання виплати належних грошових сум 88,17 грн.
З огляду на те, що ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» своєчасно не виплачені передбачені при звільненні платежі, не видана трудова книжка та не виданий наказ про звільнення позивача з роботи, позивач була змушена звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати трудовий договір, укладений 10.12.2007 року між позивачем та директором ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» розірваним з 26.02.2010 року за власним бажанням працівника у зв'язку з невиконанням власника або уповноваженого ним органу законодавства про працю, ч.3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, стягнути на її користь з ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» суму належних їй до виплати у зв'язку з звільненням з роботи грошових коштів у розмірі 5868,68 грн, з яких заборгованість по заробітній платі, у тому числі компенсаційні виплати за невикористані відпустки 3113,38 грн, вихідну допомогу при звільненні у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю 2645,01 грн, суму втрати частини зарплати через її несвоєчасну виплату згідно з Законом України «про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» 22,12 грн, належний до виплати середній заробіток за період затримання виплати належних грошових сум 88,17 грн та судові витрати у розмірі 184,68 грн.
У попередньому судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просить суд визнати трудовий договір, укладений 10.12.2007 року між позивачем та директором ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» розірваним з 26.02.2010 року за власним бажанням працівника у зв'язку з невиконанням власника або уповноваженого ним органу законодавства про працю, ч.3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, стягнути на користь позивача з ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» суму належних їй до виплати у зв'язку з звільненням з роботи грошових коштів у розмірі 6515,24 грн, з яких заборгованість по заробітній платі, у тому числі компенсаційні виплати за невикористані відпустки 3113,38 грн, вихідну допомогу при звільненні у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю 2645,01 грн, суму втрати частини зарплати через її несвоєчасну виплату згідно з Законом України «про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» 22,12 грн, належний до виплати середній заробіток за період затримання виплати належних грошових сум 734,73 грн та судові витрати у розмірі 194,15 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, але надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник позивача ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» у судове засідання не з'явився, про розгляд справи належним чином був повідомлений, про що свідчить повідомлення Укрпошти м. Свердловська Луганської області, поважності причин своєї неявки до суду не надав.
Представник позивача відповідно до вимог ст.224 ЦПК України звернувся до суду з заявою про слухання справи за відсутності представника відповідача, оскільки представник відповідач у судові засідання за викликом суду з'являтися не бажає, та просить винести заочне рішення по справі.
Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.ст.169, 224 ЦПК України розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки у матеріалах справи знаходиться достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.
Вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, визнані судом достатніми для розгляду справи по суті, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
Згідно зі ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно зі ст. 24 КЗпП України, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Згідно зі ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки відповідачем визначено позивачу продовжити роботу до звільнення на два тижні, позивач обґрунтовано дійшла висновку про необхідність у такому випадку розірвати трудовий договір, який з нею був укладений на невизначений строк, у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про працю.
Частиною 3 ст.38 КЗпП України визначено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Судом достовірно встановлено, що відповідач дійсно не виконує законодавство про працю, а саме, вимоги ст.ст.94,115 КЗпП України, ст.ст.21,24 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких заробітна плата виплачується працівникам регулярно… не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно зі ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Згідно зі ст. 47 ч. 1 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що з позивачем ОСОБА_1 та директором ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» ОСОБА_4, відповідно до наказу №106-ОК від 10.12.2007 р. укладено трудовий договір, за яким позивач прийнята на роботу на посаду бухгалтера. 12.02.2010 року позивач ОСОБА_1 подала через почту на ім'я директора ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» заяву про звільнення за власним бажанням з 26.02.2010 року, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати та про виплату їй вихідної допомоги, з виплатою компенсації за невикористану відпустку, а також компенсації за втрачену частину заробітної плати, у зв'язку з її несвоєчасною виплатою, резолюція директора на заяві не поставлена, так як директор ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що повідомила у судовому засіданні представник позивача.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оплату праці» , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно зі ст.ст. 1,3,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Це порушення підтверджено довідкою б/н від 26.02.2010 року, виданою та підписаною головним бухгалтером ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» ОСОБА_5, із якої убачається, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за січень 2010 рік становить 1229,10 грн, за лютий 2010 рік становить 1084,69 грн.
Відповідно до листа Національного банку України №62-211/106 від 08.02.2010р., НБУ повідомляє, що за даними Державного комітету статистики України індекс споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції) у січні 2010 року до попереднього місяця становив 101,8%.
Тобто сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати становить 22,12 грн.
Відповідно до ст.44 КЗпП України вихідна допомога виплачується внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менш тримісячного середнього заробітку.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ). Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (з наступними змінами і доповненнями) середньо місячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Як убачається із довідки бн від 26.02.2010р., виданою та підписаною головним бухгалтером ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» ОСОБА_5, середня заробітна плата ОСОБА_1 становить 881,67 грн. При її розрахунку береться до уваги заробіток за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р. та січень 2010р. Таким чином, вихідна допомога при звільненні повинна становити 881,67 х 3 = 2645,01 грн.
За таких обставин відповідачем дійсно порушуються законодавство про працю та позивач обґрунтовано просить розірвати трудовий договір між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, вихідної допомоги при звільненні та суми втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідним з 26.02.2010 року розірвати трудовий договір, який був укладений 10.12.2007 року між ОСОБА_1 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» ОСОБА_4, за власним бажанням, у зв'язку із невиконанням ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» законодавства про працю, а саме ст.ст.115,116 Кодексу законів про працю України та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 2313,79 грн, вихідну допомогу при звільненні у розмірі 2645,01 грн та суму втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 22,12 грн.
Згідно зі ст. 74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Згідно зі ст. 75 ч. 1 КЗпП України, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Згідно зі ст. 79 ч. 1 КЗпП України, щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі,організації.
Згідно зі ст. 83 ч. 1 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Згідно зі ст. 2 ч. 1 Закону України «Про відпустки», право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Згідно зі ст.3 ч. 1 Закону України «Про відпустки», за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Розрахунок компенсації за невикористану відпустку проводиться на підставі п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (з наступними змінами і доповненнями), за яким н арахування виплат за час щорічної відпустки… або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Кількість календарних днів відпрацьованого позивачем періоду становить 365 днів, із розрахунку: лютий 2009р. - 28 днів, березень 2009р. - 31 день, квітень 2009 р. - 30 днів, травень 2009р. - 31 день,червень 2009р. - 30 днів, липень 2009р. - 31 день, серпень 2009р. - 31 день, вересень 2009р. - 30 днів, жовтень 2009р.- 31 день, листопад 2009р.- 30 днів, грудень 2009р.- 31 день, січень 2010р. - 31 день. Сумарна заробітна плата за відпрацьований період відповідно до наданої довідки становить 8845 грн. За таких обставин середньоденна заробітна плата для обрахування компенсації за невикористану відпустку становить 24,23 грн із розрахунку: 8845:365. Позивач за своєю роботою користувалася мінімальною відпусткою у розмірі 24 днів, за відпрацьований час вона мала при звільненні отримати компенсацію за невикористану відпустку за 33 дня. Таким чином, розмір такої компенсації становить 799,68 грн із розрахунку: 8845:365х33
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому від підприємства сум провадиться в день звільнення, а при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно відповідно до ст.117 КЗпП України виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як випливає з обставин справи, з позивачем повний розрахунок відповідачем проведений не був у результаті непередбачених обставин.
З приводу чого суд вважає, що вини відповідача в ній немає, тому що поточні та інші рахунки ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» у банку були закриті, у зв'язку зі смертю 24.01.2010р. директора ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія ОСОБА_4, який є його учасником та діє від його імені на підставі статуту, у зв'язку з чим ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» не мало можливості розрахуватися з працівником при його звільненні.
У результаті чого суд не може погодитися з вимогою позивача щодо стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Відповідно до ст.ст.233-234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску строку з поважних причин, суд може поновити його. Позивач звернулася до суду 01.03.2010р. за таких обставин позивачем законодавчо встановлений строк звернення до суду не пропущений, та з цього приводу у суду не має підстав для поновлення строку звернення з позовом до суду.
Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, хоча б ця сторона була звільнена від сплати судових витрат. У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 71,25 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Свердловським міським судом у розмірі 123 грн, а всього у розмірі 194,15 грн, оскільки з його вини позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.2,21,24,36,38,44,47,54,71,74,75,79,8394,115,116,117,233 КЗпП України, ст.ст.1,21,24,27,34 Закону України “Про оплату праці”, ст.ст. 1,3,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», керуючись ст.ст. 10-15,60,212-215,223,224,294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» про визнання трудового договору розірваним, стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги при звільненні, суми втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку задовольнити частково.
Укладений трудовий договір 10.12.2007 року між ОСОБА_1 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» ОСОБА_4, розірвати за власним бажанням ОСОБА_1, згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України з 26.02.2010 року, у зв'язку із невиконанням ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» законодавства про працю - невиплата заробітної плати, про що внести відповідний запис в трудову книжку про звільнення ОСОБА_1 - «звільнена за особистим бажанням за ст. 38 ч.3 КЗпП України з 26.02.2010 року».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія», рр 26000100975 в «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33553687 на користь ОСОБА_1, рр НОМЕР_2 в філії №5450/031 відділення в м. Свердловську Луганської області ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 364241 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 2313,79 грн, вихідну допомогу при звільненні у розмірі 2645,01, суму втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 22,12 грн та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 799,68 грн, а всього у розмірі 5780,60 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія», рр 26000100975 в «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33553687 на користь ОСОБА_1, рр НОМЕР_2 в філії №5450/031 відділення в м. Свердловську Луганської області ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 364241 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 71,25 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Свердловським міським судом у розмірі 123 грн, а всього у розмірі 194,15 грн.
У решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення у частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви його перегляд та після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до Апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Суддя