01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.11.2009 № 43/166
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Гнип О.З. - представник за довіреністю,
від відповідача : Румша А.Л. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус Гурт” та Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС- СЕРВІС”
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2009
у справі № 43/166 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус Гурт”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС- СЕРВІС”
про стягнення 44021,99 грн.
В квітні 2009 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 32 200,00 грн. - основного боргу, 6 623,99 грн. - пені, 579,00 грн. - 3% річних, 2 318,40 грн. - інфляційних втрат, 2 300,00 грн. - штрафу та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 20080530/1 від 30.05.2008р..
В процесі розгляду даної справи у суді першої інстанції, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 32 200,00 грн. - основного боргу, 5 504,88 грн. - пені, 764,86 грн. - 3% річних, 3 252,20 грн. - інфляційних втрат, 2 300,00 грн. - 5% штрафу та судових витрат.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2009р. у справі №43/166 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС-СЕРВІС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус Гурт” 5 504,88 грн. пені, 2 300,00 грн. штрафу, 78,05 грн. витрат по сплаті державного мита та 20,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 5 ГПК України, ст.ст.173, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 610, 611, ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду скасувати частково.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення в частині стягнення пені, штрафу та судових витрат скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом безпідставно не взято до уваги та/або відхилено, подані у запереченнях до позову докази, в тому числі нормативне обґрунтування вимог. Також, місцевим судом при накладенні штрафних санкцій не враховано норми ст.233 Господарського кодексу України та ст.ст.613, 616, 851 Цивільного кодексу України.
Крім того, посилаючись на положення пункту 2.1 укладеного між сторонами Договору, відповідач зазначає, що місцевим судом не враховано ту обставину, що ТОВ „Папірус- Гурт” не виконало зобов'язання щодо передачі йому оформленого актом прийому-передачі оригінал-макету із вихідними даними замовленої для виготовлення продукції.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ „Папірус-Гурт” задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг та відзивів, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ „АВС-СЕРВІС” підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ТОВ „Папірус Гурт” слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Встановлено, що 30.05.2008р. між ТОВ „АВС СЕРВІС”, як підрядником, та ТОВ „Папірус Гурт”, як замовником, був укладений договір № 20080530/1, відповідно до умов якого замовник замовляє, а підрядник, в свою чергу, приймає на себе виконання поліграфічних послуг по виготовленню блоків - „Optima” блокнотів тиражем 20000 примірників з характеристиками ( технічні характеристики, кількість, асортимент, ціна, матеріал, з якого виготовляється продукція) визначеними у специфікації №1 (а.с.12), яка є невід'ємним додатком до договору (далі - Договір).
Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунок за виконання робіт здійснюється шляхом: 70 % попередньої оплати згідно рахунка-фактури підрядника, а остаточний розрахунок протягом п'яти банківських днів після повного виконання робіт та підписання сторонами акту приймання - передачі робіт. Загальна вартість Договору становить 46 000, 00 грн..
Так, позивачем на виконання умов Договору було перераховано попередню оплату в розмірі 32 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №243.
Згідно із п. 2.1 Договору відповідач зобов'язувався виготовити Товар наступним графіком: 2 000 шт. - 04.06.2008р.; 7 000 шт.-16.06.2008р.; 7 000 шт. - 23.06.2008; 4 000 шт.-01.07.2008р..
Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання відповідно до умов Договору належним чином не виконав.
Відповідач, в свою чергу, стверджував, що ним було здійснено поставку Товару на підставі довіреності ЯОУ № 368645 від 25.06.2008 та видаткової накладної № КП-0000197 від 27.06.2008р..
Колегія суддів вважає, що відповідно до положень Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" видаткова накладна № КП-0000197 від 27.06.08, на яку посилається відповідач не може бути підтвердженням поставки Товару за Договором, оскільки на ній відсутній підпис повноваженого представника позивача.
Крім того, судова колегія зазначає, що довіреність, видана працівнику позивача, лише підтверджує повноваження представника на можливість отримання Товару, а не факт його отримання.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що у відповідача виникло зобов'язання немайнового характеру, а саме виготовлення та поставка продукції, а не повернення грошових коштів.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2008р. позивач надіслав на адресу відповідача претензією №28/72, відповідно до якої позивач звертається лише з вимогою виготовити та поставити продукцію, а не повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати на момент звернення до місцевого суду у відповідача не виникло.
Окрім того, колегія звертає увагу на те, що пунктом 2.1 Договору підряду в якості необхідної передумови для виконання робіт передбачено отримання відповідачем від позивача вихідних даних (файли, макети); отримання вихідних даних оформлюється Актом приймання-передачі.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що сторонами на виконання умов Договору Акт приймання-передачі вихідних даних (файли, макети) не складався. Позивачем докази зворотнього, так само, як докази передачі вихідних даних відповідачу не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
В силу ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання умов договору підрядником.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, положення Договору й фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правомірними дії відповідача, який зупинив подальше виконання зобов'язань за цим Договором внаслідок недотримання з боку замовника умов Договору щодо необхідності надання підряднику вихідних даних щодо замовленої продукції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного висновку про не обґрунтованість позовних вимог в частині основного боргу, оскільки правові підстави для повернення грошових коштів, одержаних відповідачем в якості попередньої оплати за Договором підряду, відсутні.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення,, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами Договору у відповідача виникло зобов'язання немайнового характеру, а саме виготовлення та поставка продукції, а не повернення грошових кошів (грошове зобов'язання), тому, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що відсутні підстави для застосування ст. 625 Цивільного кодексу України.
Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні в цій частині.
Стосовно позовних вимоги про стягнення пені і штрафу, колегія суддів вважає, їх необґрунтованими, а оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню, оскільки згідно із ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України необхідною передумовою застосування штрафних санкцій є порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус -Гурт” не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус Гурт” слід залишити без задоволення; апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС-СЕРВІС” підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення, яким частково задоволені позовні вимоги, підлягає скасуванню частково, в позові слід відмовити повністю.
Відповідно до положень ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус Гурт” залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС-СЕРВІС” задовольнити.
3. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.07.2009 р. у справі №43/166 скасувати частково .
4. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Папірус Гурт” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС- СЕРВІС” 5 504,88 грн. пені, 2 300,00 грн. штрафу відмовити.
5. В іншій частині рішення залишити без змін.
6. Матеріали справи №43/166 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді