донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.12.2009 р. справа №44/197
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Апонащенко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Легка Г.В. -за дов. б/н від 26.10.2009 р.
від відповідача: Зеленов А.С. -за наказом № 1259-в від 27.10.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2009 р. по справі № 44/197 (суддя Мєзєнцев Є.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український науковий центр технічної екології", м. Донецьк
до відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк
про стягнення боргу у розмірі 477 444,52 грн., -
Відкрите акціонерне товариство „Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк звернулося до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати за договором № 2 від 01.07.2008 р. у розмірі 427 250 грн., суми річних 5 393,33 грн., пені 41 047,56 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30 вересня 2009 року по справі № 44/197 частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології”: стягнуто з Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології” суму боргу 427 250 грн., трьох процентів річних 5 393,33 грн., пені 41 047,56 грн., а також відшкодування державного мита у розмірі 4736,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,52 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 30 вересня 2009 року по справі № 44/197 скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в порушення приписів статей 526, 614, 627 Цивільного кодексу України місцевим господарським судом не прийнято до уваги те, що сторонами у п.4.2 договору погоджено, що орендар виконує свої платіжні зобов'язання по орендній платі відповідно до умов договору та бюджетних асигнувань. При цьому скаржник зазначив, що кошторисом на 2009 рік ГУДКУ у Донецькій області за "КЕКВ 1136 Оренда" виділено асигнувань лише у розмірі 155683 грн., відповідач звертався до Державного казначейства України з метою отримання додаткових асигнувань, однак це питання до цього часу не вирішене. Отримані ним за "КЕКВ 1136 Оренда" кошти перераховувались позивачу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками з рахунку. Отже, на думку скаржника, ГУ ДКУ у Донецькій області вживало всіх можливих заходів щодо виконання зобов'язань за спірним договором, тому його вина у порушенні цих зобов'язань відсутня. З огляду на таке, скаржник вважає, що згідно умов спірного договору, він повинен нести грошові зобов'язання в межах виділених асигнувань на 2009 рік за "КЕКВ 1136 Оренда".
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Донецької області від 30 вересня 2009 року по справі № 44/197 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених в відзиві на апеляційну скаргу (а.с.130-131).
Дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
1 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Український науковий центр технічної екології" (орендодавець) та Головним управлінням Державного казначейства України в Донецькій області (орендар) укладено договір оренди № 2 (а.с.23), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 1965,08 кв.м., що складаються з приміщень 2-го поверху, приміщень 3-го поверху: №№ 31-41, 43-47, 51-59, 77-81, з приміщень 4-го поверху: №№ 36-55 та приміщень 5-го поверху: №№ 55-88 в будівлі, що розташована за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 25 і є власністю орендодавця на підставі наказу Донецького регіонального Фонду держмайна України за № 6594 від 27.11.1995 року, зареєстрованого в КП Донецьке БТІ за № 7781 від 03.04.2001 р. Вартість об"єкту оренди складає 2 323 655,18 грн.
Пунктом 2.2. Договору сторонами встановлено, що строк оренди становить 18 місяців. Перебіг строку оренди починається з дати передачі об"єкту оренди орендарю по Акту приймання-передачі.
Згідно розділу 4 Договору, розмір щомісячної орендної плати становить за місяць 108079,40 грн. з урахуванням індексу інфляції. Орендар зобов"язаний здійснювати перерахування сум орендної плати за поточний місяць до 5 числа наступного місяця. Орендар виконує свої платіжні зобов'язання відповідно до умов Договору та бюджетних асигнувань.
Пунктом 10.1 Договору сторони встановили, що договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення печатками та припиняється по закінченні строку оренди, а стосовно обов'язків, пов'язаних з розрахунками та передачею Об'єкту оренди -після повного виконання.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтями 525 та 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення загальною площею1965,08 кв.м., що складаються з приміщень 2-го поверху, приміщень 3-го поверху: №№ 31-41, 43-47, 51-59, 77-81, з приміщень 4-го поверху: №№ 36-55 та приміщень 5-го поверху: №№ 55-88 в будівлі, що розташована за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 25, про що свідчить Акт прийому-передачі нежилого приміщення від 1 липня 2008 року (а.с.28).
Згідно наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2/1 від 30.01.2009 р., № 2/2 від 27.02.2009 р., № 2/3 від 31.03.2009 р., № 2/4 від 30.04.2009 р., № 2/5 від 26.05.2009 р. (а.с.29-33), підписаних представниками обох сторін без зауважень, індексація орендної плати орендодавцем не проводилась.
В порушення норм статті 526 ЦК України орендна плата сплачувалась відповідачем частково, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 427 250 грн. за період січень - травень 2009 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 49 від 27.02.2009 р. на суму 5 720 грн., № 138 від 01.04.2009 р. на суму 2 398 грн., № 165 від 29.04.2009 р. на суму 90 481 грн., № 269 від 22.06.2009 р. на суму 5 070 грн., № 268 від 22.06.2009 р. на суму 9 480 грн. (а.с.44-48) та актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2/1 від 30.01.2009 р., № 2/2 від 27.02.2009 р., № 2/3 від 31.03.2009 р., № 2/4 від 30.04.2009 р., № 2/5 від 26.05.2009 р. (а.с.29-33).
В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем суми заборгованості з орендної плати, тому господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати в сумі 427 250 грн. за період січень - травень 2009 року.
Щодо застосування місцевим господарським судом відповідальності до відповідача та стягнення з нього на користь позивача за оскаржуваним рішенням суми пені в розмірі 41047,56 грн. та трьох процентів річних 5 393,33 грн., колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в цій частині такими, що не ґрунтуються як на приписах законодавства так і на узгоджених умовах договору оренди, що укладений між сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, за умовами статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Лише у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки згідно умов статті 611,549 ЦК України та сплата трьох відсотків річних від простроченої суми згідно статті 625 ЦК України.
Відповідальність за умовами статей 549, 625 ЦК України підлягає застосуванню до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання.
Боржник, за приписами пункту 1 статті 612 ЦК України, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається, реченням першим пункту 4.2 договору оренди № 2 від 01.07.2008р. встановлено, що «орендар зобов"язаний здійснювати перерахування сум орендної плати за поточний місяць до 5 числа наступного місяця», але другим реченням того ж пункту сторони узгодили, що «Орендар виконує свої платіжні зобов'язання відповідно до умов Договору та бюджетних асигнувань».
Як свідчать матеріали справи, Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області є бюджетною установою, що повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету згідно приписів ст.ст.1,21 Бюджетного кодексу України та п.12, п.13 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 4 квітня 2006 р. N 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 р. за N 454/12328, у зв"язку з чим може здійснювати перерахування бюджетних коштів лише за наявності відкритих асигнувань.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до Державного казначейства України з метою отримання асигнувань за кодом "КЕКВ 1136 Оренда" в розмірі 1302,04тис.грн., про що свідчать листи № 13.1-06/24-401 від 21.01.2009 р., № 13.1-06/89-2382 від 20.03.2009 р. (а.с.49, 55) та розрахунок до проекту кошторису по апарату відповідача на 2009рік (а.с.50), але як вбачається кошторисом на 2009 рік ГУДКУ у Донецькій області за "КЕКВ 1136 Оренда" виділено асигнувань лише у розмірі 155683 грн. Матеріали справи також свідчать, що отримані відповідачем кошти за кодом "КЕКВ 1136 Оренда" невідкладно та в повному обсязі перераховувались позивачу у справі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками з рахунку (а.с. 44-48, 143-162). Так, при отриманні відповідачем коштів з бюджету за кодом "КЕКВ 1136 Оренда" в розмірі 2398грн. 01.04.2009р. вони були переховані на користь позивача 01.04.2009р., при отриманні коштів 25.02.2009р. у розмірі 5706грн. вони перераховані на користь позивача 27.02.2009р., при отриманні коштів 23.04.2009р. у розмірі 10835грн. та 28.04.2009р. у розмірі 79 606грн. вони були переховані 29.04.2009р. (а.с. 44-48, 143-162).
З огляду на зазначене, матеріали справи доводять, що відповідач у справі - ГУ ДКУ у Донецькій області - вживав усіх можливих заходів щодо виконання зобов'язань за спірним договором оренди та виконував свої платіжні зобов"язання за цим договором в межах тих бюджетних асигнувань, які надходили відповідачу як бюджетній установі у справі , що ґрунтується на узгоджених між сторонами умовах договору оренди № 2 від 01.07.2008р. та приписах чинного законодавства, у зв"язку з чим відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов"язань за договором оренди у відповідності до статті 610, ч.1 ст.612 ЦК України, що зумовлює і відсутність підстав для застосування відповідальності за вимогами статті 549 та 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 41 047,56 грн. та трьох відсотків річних в сумі 5 393,33 грн. підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та через неправильне застосування норм матеріального права, а у позовних вимогах в цій частині слід відмовити з підстав, наведених вище.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.2,п.4 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2009 р. по справі № 44/197 скасувати в частині задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми річних 5 393,33 грн., пені 41 047,56 грн. та відшкодування витрат по сплаті державного мита в розмірі 464, 41грн. з прийняттям в цій частині нового рішення у справі.
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми річних 5 393,33 грн., пені 41 047,56 грн. відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2009 р. по справі № 44/197 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня прийняття постанови.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС