донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.12.2009 р. справа №38/220
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:
від третьої особи-1:
від третьої особи-2:Кошуба В.О.- за довіреністю №03-43 від 22.12.2008 року,
Трелін О.О. -за довіреністю №03-300 від 25.11.2009 року,
Почтальон Г.М. -за довіреністю №03-150 від 27.03.2009 року,
не з'явився,
Татусь О.А. -за довіреністю №36/10 від 29.07.2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги1) Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз»м.Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз»м.Слов'янськ Донецької області;
2) Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м.Київ;
на рішення господарського судуДонецької області
від02.11.2009 року
по справі№38/220(суддя Лейба М.О.)
за позовомвідкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз»м.Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз»м. Слов'янськ Донецької області
доКомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»в особі Слов'янського регіонального виробничого управління м. Слов'янськ Донецької області
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору1) Національної комісії регулювання електроенергетики України м.Київ;
2) Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м.Київ;
простягнення 18 139 грн.73 коп.(згідно остаточних вимог)
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2009 року у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз»м.Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз»м. Слов'янськ Донецької області (далі по тексту - ВАТ «Донецькоблгаз»в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз») до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»в особі Слов'янського регіонального виробничого управління м. Слов'янськ Донецької області (далі по тексту - КП «Компанія «Вода Донбасу»в особі Слов'янського регіонального виробничого управління), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: 1- Національної комісії регулювання електроенергетики України м.Київ (далі по тексту -НКРЕ України); 2- дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м.Київ (далі по тексту ДК«Газ України»НАК «Нафтогаз України»), про стягнення заборгованості у сумі 18 139 грн.73 коп., яка складається з основного боргу в сумі 15 349 грн. 27 коп., пені в розмірі 1732 грн. 00 коп., інфляційних витрат у сумі 828грн.86 коп. та 3% річних у розмірі 229 грн. 60 коп.(згідно остаточних вимог (том 2; а.с.36) - відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги незаконні, необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не доведені належним чином.
Позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодились і подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, і прийняти нове рішенням, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В обґрунтування апеляційних скарг заявники зауважують, що ціна на газ не встановлюється за домовленістю сторін, а являється державною фіксованою та регульованою ціною. Договором №09-37/1 (2009)-Пр від 01.01.2009 року передбачено, що у разі зміни ціни застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне коригування. Тому зміна ціни, яка виникла після укладання договору, додатковому узгодженню не підлягає і повинна діяти з 01.01.2009 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 28.01.09р. та постанови НКРЕ України №57 від 29.01.2009 року де була затверджена ціна на природний газ на рівні 2020, 25 грн. за 1000 м? газу, без ПДВ яка є обов'язковою для застосування сторонами.
Крім того, заявники апеляційних скарг зазначають, що не стягнення коштів з відповідача може призвести до порушення прав ДК «Газ України»та заподіянню збитків держаним підприємствам.
Також в апеляційних скаргах наведені і інші заперечення, які на думку позивача та третьої особи є підставою для скасування оскарженого рішення.
Позивачем 17.12.2009 року надіслано клопотання №755/04 від 15.12.2009 року, в якому він просить відкласти судове засідання у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність його уповноваженого представника з причини відрядження останнього до м. Києва.
Дане клопотання судовою колегією не задоволене, оскільки останнім не надано доказів неприбуття його представника в судове засідання з поважних причин.
Представник відповідача у відзивах на апеляційні скарги та під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги - без задоволення як безпідставні.
Третя особа-1 не скористалася своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, проте надала письмові пояснення по справі.
Відповідач та третя особа-2 не заперечували проти розгляду справи у відсутності представника позивача та третьої особи-1.
Виходячи з вищенаведеного , судова колегія вважала можливим розгляд справи за відсутності представників позивача та третьої особи -1 у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-2, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ВАТ «Донецькоблгаз»в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз»(постачальник) та КП «Компанія «Вода Донбасу»в особі Слов'янського регіонального виробничого управління (покупець) -01.01.2009 року було укладено договір № 09-37/1 (2009) - Пр (далі по тексту - договір), згідно з п.1.1 якого постачальник передає покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору, акти приймання-передачі газу, які є підставою для остаточних розрахунків, складаються представниками сторін до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що ціна за 1000 м? газу становить 1900, 512 грн.
Додатковою угодою до договору на постачання природного газу від 01.01.2009 року (том 2; а.с.5) сторони дійшли згоди щодо встановлення з 01.01.2009 року ціни за 1000 м? газу у розмірі 2198,58 грн.
Згідно з п.5.1 договору ( в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору (том 1; а.с.14), оплата за газ проводиться шляхом попередньої сплати у розмірі 50% вартості обсягів газу, визначених заявкою покупця на відповідний місяць постачання. Оплата здійснюється до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки. Наступна оплата за газ проводиться шляхом попередньої сплати у розмірі 40% вартості обсягів газу, визначених заявкою покупця на відповідний місяць постачання. Оплата здійснюється до 15 числа поточного місяця. Кінцева сплата за газ здійснюється на підставі акту прийому-передачі до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі попередньої сплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни, застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне корегування.
Відповідно до п.5.3 договору, ціни зазначені п.4.1 даної угоди є обов'язковими для обох сторін та додатковому узгодженню не підлягають.
На виконання умов договору та вищезазначеної додаткової угоди до нього, на підставі акту-рахунку №40 від 31.01.2009 року (том 1; а.с.61) позивач поставив відповідачу 179,351тис. м? природного газу на загальну суму 461057грн.62 коп., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування №22 від 31.01.2009 року (том.1; а.с.16).
Відповідно до вищевказаного акту-рахунку, ціна встановлена з урахуванням приписів постанови НКРЕ України №57 від 29.01.2009 року (том 1; а.с.24) та становить за 1тис. м? газу -2 570грн.70 грн., тобто вартість поставленого в січні 2009 року газу становить, за розрахунками, проведеними позивачем в односторонньому порядку - 461057грн.62 коп.
Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого газу виконав в наступному обсязі: останнім здійснено попередню оплату в січні 2009 року -435300грн.00 коп., в лютому 2009 року -10498грн.35 коп., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на суму 15 349 грн.27 коп.
Листом № 59/04 від 06.02.2009 року позивач повідомив відповідача про зміни у вартості поставленого газу у зв'язку з прийняттям постанови НКРЕ України №57 від 29.01.2009 року та направив останньому для розгляду та підписання додаткову угоду до договору на постачання природного газу, датовану від 01.01.2009 року.
Протоколом розбіжностей від 19.02.2009 року до додаткової угоди від 01.01.2009 року до договору на постачання природного газу (том 2; а.с.6) відповідача повідомив позивача про застосування запропонованої ціни на газ, що було прийнято першим у добровільному порядку з 29.01.2009 року.
Також листом №327 від 19.02.2009 року (том 1; а.с.36) відповідач повернув позивачу акт-рахунок №40 від 31.01.2009 року для подальшого переоформлення з урахуванням розрахунку відповідача, згідно якого вартість спожитого газу за період з 01.01.2009 року по 29.01.2009 року становить 392658 грн.15 коп. (том 1; а.с.38).
Листом № 606 від 18.03.2009 року відповідач просив позивача вважати платежі за природний газ від 15.01.2009 року на суму 90 000грн.00 коп., від 20.01.2009 року на суму 65 000 грн.00 коп., від 21.01.2009 року на суму 32 000 грн.00 коп., від 26.01.2009 року на суму 65000грн.00 коп., від 30.01.2009 року на суму 70000грн.00 коп. за платіжним дорученням №193, від 30.01.2009 року на суму 70000грн.00 коп. за платіжним дорученням №80046, від 30.01.2009 року на суму 654грн.15 коп. за платіжним дорученням № 192 (том 1; а.с.121) -оплатою природного газу за січень 2009 року, а суму в платіжному дорученні №192 від 30.01.2009 року,яка становить 42 641грн.85 коп. -оплатою спожитого газу за лютий 2009 року.
Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача щодо визначення вартості спожитого природного газу у січні 2009 року, та зарахував частину коштів, перерахованих відповідачем в якості оплати спожитого газу за лютий 2009 року, як погашення заборгованості за січень 2009 року.
За умовами того, що відповідач свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати спожитого природного газу не виконав, ВАТ «Донецькоблгаз»в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз»звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до КП «Компанія «Вода Донбасу»в особі Слов'янського регіонального виробничого управління про стягнення заборгованості у сумі 18 139 грн.73 коп., яка складається з основного боргу в сумі 15 349 грн. 27 коп., пені в розмірі 1732 грн. 00 коп., інфляційних витрат у сумі 828грн.86 коп. та 3% річних у розмірі 229 грн. 60 коп.(згідно остаточних вимог (том 2; а.с.36), у задоволенні яких рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2009 року по справі №38/220 відмовлено повністю.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційних скарг та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників відповідача та третьої особи-2, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Судова колегія вважає, що договір № 09-37/1 (2009) - Пр від 01.01.2009 року за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України).
Згідно зі ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
На підставі вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що вищезазначений договір є укладеним.
Предметом даного спору є стягнення основного боргу в сумі 15 349 грн. 27 коп., пені в розмірі 1732 грн. 00 коп., інфляційних витрат у сумі 828грн.86 коп. та 3% річних у розмірі 229 грн. 60 коп.(згідно остаточних вимог (том 2; а.с.36) за договором № 09-37/1 (2009) - Пр від 01.01.2009 року.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Стаття 191 ГК України передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст.4 Закону України вiд 03.12.1990 № 507-XII «Про ціни і ціноутворення»Кабінет Міністрів України:
- забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;
- визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;
- визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», зокрема п.8 останньої передбачено, що Національна комісія регулювання електроенергетики України встановлює: граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.
Відповідно до п.13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14 березня 1995 року № 213/95 ( в ред. Указу Президента №335/98 від 21.04.98), рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.
Пунктом 105 Регламенту НКРЕ України, рішення останньої набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не зазначено в цих актах.
Так, НКРЕ України в своїй постанові №57 від 29.01.2009 року «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік», відповідно до якої був затверджений граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання установив на рівні 2020грн.25 коп. за 1000 м?.
Отже, вищезазначена постанова НКРЕ України набула чинності з дати її прийняття, тобто з 29.01.2009 року.
Відповідно до ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оскільки сторонами у встановленому законом порядку не було досягнуто згоди щодо збільшення ціни природного газу з 01.01.2009 року у зв'язку з прийняттям постанови НКРЕ України №57 від 29.01.2009 року, та з урахуванням належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати спожитого газу за січень 2009 року, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 15 349 грн. 27 коп., з огляду на те, що зміна ціни природного газу, встановленої договором, з 01.01.2009 року суперечить приписам ч.3 ст.632 ЦК України, з чим погоджується судова колегія Донецького апеляційного господарського суду.
Апеляційний суд також погоджується з висновком господарського суду Донецької області про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягненні з відповідача пені в розмірі 1732 грн. 00 коп., інфляційних витрат у сумі 828грн.86 коп. та 3% річних у розмірі 229 грн. 60 коп., з огляду на їх безпідставність, оскільки останні нараховані на суму заборгованості, у задоволення якої відмовлено.
Посилання позивача та третьої особи-2 на те, що постановою НКРЕ України №57 від 29.01.2009 року було затверджено ціну на природний газ на рівні 2020, 25 грн. за 1000 м? газу, яка є обов'язковою для застосування сторонами та додатковому узгодженню не підлягає, тому саме з 01.01.2009 року потрібно застосовувати нову ціну у розрахунку вартості спожитого газу за спірним договором, до уваги судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються як безпідставні, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Також судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішені спору по суті повно та всебічно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, проаналізував діюче законодавство, та вірно дійшов висновку про відмову в заявленому позові.
Що стосується інших заперечень, викладених в апеляційних скаргах, то господарський суд мотивовано відхилив їх та дав їм належну оцінку, а тому вони судовою колегією до уваги не приймаються за безпідставністю, оскільки спростовуються вищевикладеним, та матеріалами справи.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції як норм матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2009 року по справі №38/220 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційних скарг відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз»м.Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз»м. Слов'янськ Донецької області та дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м. Київ відносяться відповідно на їх заявників.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2009 року по справі №38/220 - залишити без змін.
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз»м.Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз»м.Слов'янськ Донецької області та дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м.Київ - залишити без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 10 прим.
1,2. позивачу
3,4. відповідачу
5,6. у справу
7.ДАГС
8.ГСДО
9.3-ім особам - 2