донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.12.2009 р. справа №17/71
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:Шевчук В.І. -за довіреністю №юр/08/04 від 02.01.2009 року,
Лисенко О.В. -за довіреністю №юр/08/05 від 01.02.2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень м. Красний Лиман
Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від30.09.2009 року
по справі№17/71 (суддя Матюхін В.І.)
за позовомдержавного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень м. Красний Лиман Донецької області
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" м.Горлівка Донецької області
простягнення 87659грн. 52коп.
Державне підприємство “Донецька залізниця” м.Донецьк в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень м. Красний Лиман Донецької області (далі по тексту -ДП “Донецька залізниця” ) звернулося до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" м.Горлівка Донецької області (далі по тексту - ТОВ "ЦЗФ "Узлівська") про стягнення 87659грн. 52коп. збору за зберігання вантажу, у задоволенні яких судом першої інстанції у рішенні від 12.01.09 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.09року, відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.09року з посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанції неповно з'ясували обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, а також в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності”, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.09р. та рішення господарського суду Донецької області від 12.01.09р. скасовані, а справа передана до господарського суду Донецької області на новий розгляд.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2009 року по справі №17/71 у задоволенні позовних вимог ДП “Донецька залізниця” -відмовлено повністю.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпідставно нарахований збір за зберігання вагонів з вантажем у зв'язку з їх затримкою на коліях станції Трудова, оскільки вагони з вантажем знаходилися в межах безоплатного строку зберігання, встановленого ст.46 Статуту залізниць України.
Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішенням, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що вагони, які надійшли на адресу відповідача, були затримані на станції Трудова з вини одержувача. Вантаж на станції Трудова вантажоодержувачу не видавався, так як договором №2/19 його видача передбачена на під'їзній колії.
Тому скаржник вважає, що термін обчислення початку безкоштовної доби зберігання вантажу повинен здійснюватися у відповідності до пункту 8 Правил зберігання вантажів, а не на підставі ст.46 Статуту залізниць України.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання просить рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2009 року по справі № 17/71 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представники відповідача в судовому засіданні не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника позивача, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) та з урахуванням строків, передбачених ст.102 ГПК України, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ДП “Донецька залізниця” та ТОВ "ЦЗФ "Узлівська" 01.12.2006 року було укладено договір №27003 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі по тексту договір №27003), згідно з п.2.2 якого залізниця зобов'язується приймати до перевезення вантажі ТОВ “ЦЗФ “Узлівська”, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами та заявками відповідача та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.
Пунктом 3 вищезазначеного договору, плата за додаткові послуги за регульованими тарифами визначається відповідно до розділу 2 Тарифного керівництва №1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею.
Додатковою угодою №3 від 22.11.2007 року (том 1; а.с.13), дія договору №27003 від 01.12.2006 року була пролонгована до 31.12.2008 року.
Порядок подачі та забирання вагонів врегульований сторонами умовами договору № 2/19 від 03.09.2007р. на подачу та забирання вагонів ТОВ “ЦЗФ “Узловська” при станції Трудова ДП “Донецька залізниця”.
Відповідно до п. 4 договору № 2/19 від 03.09.2007 року, вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення. Повідомлення про подавання вагонів передається товарним касиром ст. Трудова прийомоздавальнику відповідача по телефону не пізніш, ніж за 2 години до подавання вагонів (порожніх чи завантажених) з записом у книгу повідомлень, з подальшим підписом повідомленої особи в момент розкредитування документів.
Пунктом 5 договору зазначеного договору встановлено, що вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці з розстановкою їх на місцях завантаження, розвантаження. Здавання вагонів здійснюється в місцях завантаження чи розвантаження у відповідності до Правил перевезення вантажів.
Згідно з п.17 договору № 2/19 від 03.09.2007року, останній діє з 01.01.2008 року по 31.12.2012 року.
У період з 30.01.2008 року по 14.02.2008 року на станцію Трудова Донецької залізниці на адрес відповідача надходили вагони з вантажем, зокрема:
- 30.01.2008 року: о 05год.25хв. прибуло 18 завантажених вагонів, о 12год.50хв. -12 вагонів;
- 31.01.2008 року: о 00год.50хв. - 8 вагонів, о 13год.05хв. -28 вагонів;
- 02.02.2008 року: о 06год.12хв. - 27 вагонів, о 10год.20хв. -4 вагони;
- 03.02.2008 року: о 03год.20хв. - 22 вагони;
- 04.02.2008 року: о 02год.30хв. - 11 вагонів, о 07год.45хв. -15 вагонів;
- 11.02.2008 року: о 07год.30хв. -1 вагон, о 11год.20хв. -9 вагонів;
- 12.02.2008 року: о 07год.45хв. - 17 вагонів, о 16год.35хв. -15 вагонів;
- 13.02.2008 року: о 04год.50хв. - 10 вагонів (усього 197 завантажених вагонів).
На виконання приписів ст.34 Статуту залізниць України, п.1 Правил видачі вантажів та п.4 договору № 2/19 від 03.09.2007 року залізницею були направлені відповідачу телеграми про прибуття вантажу на станцію призначення.
У зв'язку з зайнятістю фронтів вивантаження відповідача, вищевказані вагони залізницею були подані під вивантаження наступного дня після їх прибуття на станцію призначення а саме:
- 18 вагонів, які прибули 30.01.2008 року о 05год.25хв., були подані під вивантаження 31.01.2008 року: 10 вагонів о 15год.20хв. і 8 вагонів о 17год.15 хв.;
- 12 вагонів, які прибули 30.01.2008 року о 12год.50хв., були подані під вивантаження 31.01.2008 року о 18год.00 хв.;
- 8 вагонів, які прибули 31.01.2008 року о 00год.50хв., були подані під вивантаження 01.02.2008 року о 03год.40 хв.;
- 28 вагонів, які прибули 31.01.2008 року о 13год.05хв., були подані під вивантаження 01.02.2008 року: 10 вагонів о 17год.10 хв., 9 вагонів о 22год.45 хв.та 9 вагонів о 23год.00 хв.;
- 27 вагонів, які прибули 02.02.2008 року о 06год.12хв., були подані під вивантаження 03.02.2008 року: 6 вагонів о 16год.40 хв., 11 вагонів о 19год.00 хв.та 10 вагонів о 21год.00 хв.;
- 4 вагони, які прибули 02.02.2008 року о 10год.20хв., були подані під вивантаження 03.02.2008 року о 16год.40 хв;
- 22 вагони, які прибули 03.02.2008 року о 03год.20хв., були подані під вивантаження 04.02.2008 року: 8 вагонів о 21год.30 хв., 4 вагони о 21год.50 хв.та 10 вагонів о 23год.00 хв.;
- 11 вагонів, які прибули 04.02.2008 року о 02год.30хв., були подані під вивантаження 05.02.2008 року: 7 вагонів о 05год.15 хв. і 4 вагони о 10год.30 хв.;
- 15 вагонів, які прибули 04.02.2008 року о 07год.45хв., були подані під вивантаження 05.02.2008 року: 5 вагонів о 10год.30 хв., 10 вагонів о 13год.00 хв.;
- 1 вагон, який прибув 11.02.2008 року о 07год.30хв., був поданий під вивантаження 12.02.2008 року о 13год.50 хв.;
- 9 вагонів, які прибули 11.02.2008 року о 11год.20хв., були подані під вивантаження 12.02.2008 року: 1 вагон о 13год.50 хв. та 8 вагонів о 23год.30 хв.;
- 17 вагонів, які прибули 12.02.2008 року о 07год.45хв., були подані під вивантаження 13.02.2008 року: 10 вагонів о 12год.10 хв. та 7 вагонів о 14год.00 хв.;
- 15 вагонів, які прибули 12.02.2008 року о 16год.35хв., були подані під вивантаження 13.02.2008 року: 6 вагонів о 19год.15 хв.та 9 вагонів о 21год.30 хв.;
- 10 вагонів, які прибули 13.02.2008 року о 04год.50хв., були подані під вивантаження 14.02.2008 року о 08год.50 хв.
Про час знаходження вагонів з вантажем на станції призначення в очікуванні звільнення фронтів вивантаження залізницею були складені акти загальної форми:
- № 849 від 30.01.2008р. та №№ 890, 896 від 31.01.2008р.;
- № 852 від 30.01.2008р. та № 897 від 31.01.2008р.;
- № 864 від 30.01.2008р. та № 898 від 31.01.2008р.;
- № 876 від 31.01.2008р. та № 912 від 01.02.2008р.;
- № 889 від 31.01.2008р. та № 929 від 01.02.2008р. і №938 від 02.02.2008р.;
- № 895 від 31.01.2008р. та № 937 від 02.02.2008р.;
- № 952 від 02.02.2008р. та №№ 999, 1002 від 03.02.2008р.;
- № 953 від 02.02.2008р. та №№ 1003, 1008 від 03.02.2008р.;
- № 954 від 02.02.2008р. та № 1007 від 03.02.2008р.;
- № 960 від 02.02.2008р. та № 1000 від 03.02.2008р.;
- № 986 від 03.02.2008р. та №№ 1045, 1047 від 04.02.2008р.;
- № 987 від 03.02.2008р. та № 1044 від 04.02.2008р.;
- № 1026 від 04.02.2008р. та № 1053 від 05.02.2008р.;
- № 1027 від 04.02.2008р. та № 1062 від 05.02.2008р.;
- № 1032 від 04.02.2008р. та №№ 1064, 1065 від 05.02.2008р.;
- № 1207 від 11.02.2008р. та №№ 1243, 1258 від 12.02.2008р.;
- № 1235 від 12.02.2008р. та № 1270 від 13.02.2008р.;
- № 1238 від 12.02.2008р. та №№ 1271, 1273 від 13.02.2008р.;
- № 1248 від 12.02.2008р. та № 1279 від 13.02.2008р.;
- № 1250 від 12.02.2008р. та № 1282 від 13.02.2008р.;
- № 1268 від 13.02.2008р. та № 1296 від 14.02.2008р.
Перелічені вище акти були підписані представниками сторін без зауважень.
Позивач, вважаючи, що затримка видачі вагонів сталася з вини відповідача, нарахував збір за зберігання вантажу на загальну суму 87 659грн.52 коп., у тому числі:
- 11 650,08грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 01020143 за період з 1 по 2.02.08р.;
- 4 742,40грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 01020144 за період з 1 по 2.02.08р.;
- 11 687,52грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 02020136 за період з 2 по 3.02.08р.;
- 443,04грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 02020137 за період з 2 по 3.02.08р.;
- 13 434,72грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 04020150 за період з 4 по 5.02.08р.;
- 23 287,68грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 05020153 за період з 5 по 6.02.08р.;
- 861,12грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 12020169 за період з 12 по 13.02.08р.;
- 10 732,80грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 13020173 за період з 13 по 14.02.08р.;
- 10 820,16грн. (з ПДВ) за накопичувальною карткою № 14020175 за період з 14 по 15.02.08р.
Відповідач підписав накопичувальні картки з застереженням, "збір за зберігання вантажу не визнав" та від сплати наявної заборгованості відмовився, про що були складені акти загальної форми № 41 від 04.02.2008р., № 37 від 03.02.2008р., № 38 від 03.02.2008р., № 47 від 05.02.2008р., № 48 від 06.02.2008р., № 63 від 13.02.2008р., № 65 від 14.02.2008р. та № 68 від 05.02.2008р.
З огляду на те, що збір за зберігання вантажу, нарахований залізницею у відповідності до накопичувальних карток №№ 01020143, 01020144, 02020136, 02020137, 04020150, 05020153, 12020169, 13020173, 14020175 не був визнаний та сплачений вантажоодержувачем, ДП “Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ “ЦЗФ “Узлівська” збору за зберігання вантажу заборгованості у сумі 87659грн. 52коп.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників відповідача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 87659грн. 52коп. збору за зберігання вантажу у 197 вагонах.
Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу.
Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п.5 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з п.8 вищевказаних Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Предметом спору є стягнення 87659грн. 52коп. збору за зберігання вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що залізницею був нарахований збір за зберігання вантажу, який не було розвантажено відповідачем у зв'язку з зайнятістю фронтів вивантаження у встановлені строки.
При нарахуванні зазначеного збору, позивач керувався приписами ст.46 Статуту залізниць України, відповідно до якої, за його твердженням, відлік 24 годин безкоштовного зберігання вантажів на станції починається через дві години після повідомлення про подачу вагонів під вивантаження.
Враховуючи дані обставини, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що ст.46 Статуту залізниць України прямо передбачає, що у випадку подачі вагонів на під'їзні колії вантажоодержувача під вивантаження його засобами, термін безкоштовного зберігання вантажів на станції обчислюється з 24 години дати, коли залізниця мала подати вагони під вивантаження, тобто 24 години дати, зазначеної залізницею у повідомленні про час подачі вагонів під вивантаження, яке вона відповідно до п.2 Правил видачі вантажів має направити вантажоодержувачу, що дає підстави стверджувати про знаходження спірних завантажених вагонів на станції Трудова в межах безкоштовного терміну зберігання.
Також при повторному розгляді справи господарським судом Донецької області було повно та всебічно з'ясовані всі обставини справи та виконані вказівки касаційної інстанції відповідно до ст.43 ХПК України.
Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, до уваги судової колегії апеляційної інстанції не приймаються за безпідставністю, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
При перевірці оскарженого рішення, апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції як норм матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2009 року по справі №17/71 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою Державного підприємства “Донецька залізниця” підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця ” м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2009 року по справі №17/71 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2009 року по справі №17/71 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6 прим.
1,2. позивачу
3. відповідачу
4 у справу
5 ДАГС
6. ГСДО