Справа № 372/150/20
Провадження № 1-кп-118/20
іменем України
24 червня 2020 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019110230000781 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Обухів, Київської області, не одруженого, працюючий комірником в ТОВ «Вова Хоріка», проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
07.08.2019 приблизно о 18 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 2 по вул. Миру в м. Обухів, Київської області, де крім нього знаходився потерпілий ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень останньому, який виник раптово в ході словесного конфлікту, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою заподіяння фізичного болю останньому, умисно наніс ОСОБА_5 , один удар долонею правою руки по обличчю останнього, після чого ОСОБА_5 почав бігти, в сторону будинку № 123 по вул. Київській в м. Обухів, тоді ОСОБА_7 , наздоганяючи ОСОБА_5 , наніс правою ногою один удар ззаду по лівій нозі останнього, від якого ОСОБА_5 впав на землю, після чого ОСОБА_7 підбіг до нього та наніс близько десяти ударів долонею правої руки по обличчю ОСОБА_5 , чим спричинив йому тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 202 від 28.11.2019 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому суглобового виростку нижньої щелепи справа зі зміщенням уламків; синців в підочних ділянках, на лівому та правому плечі, на правій боковій поверхні грудної клітки в проекції 6-10 ребер; синця та садна в області гребеня правої здухвинної кістки, саден на правому плечі, на лівому передпліччі, на обох колінних суглобах. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) твердого (-их) предмета (-ів) з обмеженою травмуючою поверхнею, та за ступенем тяжкості відносяться - до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я понад 21 день за звичайного перебігу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , винним себе у вчиненні указаного злочину визнав повністю, та пояснив, що дійсно він 07 серпня 2019 року близько 18 години йому зателефонував його брат та повідомив що йому погрожують. Після чого він вийшов з будинку та побачив на лавочці біля під'їзду потерпілого, в якого запитав чи це правда. Після відповіді потерпілого він наніс йому декілька ударів в область голови, після чого останній почав втікати. Він наздогнавши його повалив на землю та наніс ще декілька ударів долонею по обличчю. В даний час він шкодує про скоєне, просить його суворо не карати. Заявлений потерпілим позов він визнає та зобов'язується відшкодувати потерпілому завдані збитки.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом досліджено дані, що характеризують особу обвинуваченого, дослідження інших доказів по справі визнано недоцільним, оскільки ті фактичні обставини справи, ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміє ОСОБА_7 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позицій, а також роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він 07 серпня 2019 року відпочивав на лавочці біля під'їзду будинку, де в нього виник конфлікт з братом обвинуваченого. Через деякий час прийшов обвинувачений та наніс йому тілесні ушкодження, в результаті чого його забрала «Швидка допомога», оскільки в нього була зламана щелепа. Заявлений цивільний позов він підтримує оскільки йому заподіяно матеріальної та моральної шкоди. Щодо покарання вважається на розсуд суду.
Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності з врахуванням ч.1 ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 122 КК України доведеною повністю, та приходить до висновку про доведеність його винуватості у вчиненні даного злочину, оскільки він вчинив умисні дії в нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу винного та його відношення до скоєного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання, суд вбачає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, те, що обвинувачений працює, матеріальний та соціальний стан, висновок органу пробації, думку потерпілого який покладається на розсуд суду при обранні покарання, думку прокурора який просить не позбавляти волі обвинуваченого, суд знаходить, що виправлення ОСОБА_7 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання пов'язане з обмеженням волі та застосувати положення ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, оскільки такий вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р.) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.
Судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого потерілому (цивільному позивачу) було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, які він зазнав в результатті отриманого тілесного ушкодження, що призвело в подальшому до тривалого лікування та реабілітації, порушенням життєвих зв'язків, втраті душевного спокою, зміні звичного способу життя. За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступеню його вини, глибини страждань потерпілого, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода на користь потерпілого в розмірі 150000 тис. грн. , що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». В частині відшкодування завданих матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_5 підлягає повному задоволенню згідно поданих доказів.
Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Згідно ст.100 КПК України речові докази - DVD-R диск марки «DATEX» на якому міститься відео запис слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_7 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження. Слід залишити при матеріалах кримінального провадження; медична картка стаціонарного хворого № 3653 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що передана власнику, слід залишити власнику.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою ОСОБА_7 покласти на Обухівський районний відділ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Цивільний позов по справі ОСОБА_5 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 150000 грн., як відшкодування моральних збитків та 29683 грн. 41 коп. відшкодування матеріальної шкоди , а всього 179683 грн. 41 коп..
Речові докази по справі; - DVD-R диск марки «DATEX» на якому міститься відео запис слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_7 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження; медична картка стаціонарного хворого № 3653 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що передана власнику - залишити власнику.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1