29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" грудня 2009 р. Справа № 12/1782
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.
Хмельницький
до 1. Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м. Київ в особі відособленого
підрозділу Регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" в м. Хмельницький
до 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький
про розірвання договору та припинення забезпечення зобов'язання
Суддя Шпак В. О.
Представники сторін:
Позивача : ОСОБА_3 - представник за довіреністю 01.10.09р.
Відповідача 1 : Омельчук В.М. - представник за довіреністю від 17 липня 2009 року Відповідача 2 : не з'явився
Рішення приймається 16.12.2009року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договору про надання кредитної лінії від 19.06.2008р. та припинення правовідношенння поруки згідно договору поруки від 19.0б.2008р. з моменту його укладення. Посилається на те, що між позивачем та банком був укладений договір про надання кредитної лінії CrL SME М00/043/2008 від 19.06.2008 р. Відповідно до цього договору банк зобов'язувався надавати за вимогою грошові кошти в межах ліміту кредитної лінії, який визначений договором у розмірі 348 000,00 грн. Задля отримання коштів в межах ліміту кредитної лінії позичальник надав банку усі необхідні документи та підтвердження, необхідність подання яких передбачена договором та уклав договори забезпечення, зокрема, договір поруки № SR-SМЕ МОО/043/2008 від 19.06.2008 р., поручителем в якому по зобов'язанням позичальника, виступав ОСОБА_2 Після цього за заявками позичальника банк надавав кошти: 19.06.2008 р. - 100 000,00 грн.; 28.07.2008 р. - 50 000,00 грн.; 29.08.2008 р. - 50 000,00 грн.; 23.10.2008 р. - 50 000,00 грн.; 28.10.2008 р.- 30 000,00 грн., а всього 280 000,00 грн., 10 000грн. з яких було повернуто.
На заявку позичальника про отримання чергового траншу у розмірі 60 000грн. листом №11-2/38 від 25.02.09р. була отримана відмова, яку банк аргументував погіршенням фінансового стану позичальника чи/та неналежного виконання ним будь-яких умов кредитного договору, що передбачено п. 2.2.7. останнього. Така ж відмова була отримана і на звернення від 02.07.2009 р. листом № 11-2-11-2/226 від 10.07.29р. Укладаючи договір про надання кредитної лінії позичальник сподівався, що виходячи із приписів ст. 528 ЦК України зобов'язання в рамках кредитного договору будуть виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства і у будь-який момент він зможе скористатися необхідними йому обіговими коштами. У той же час, на думку позивача підстави, на які посилається банк відмовляючи у наданні коштів - відсутні. У зв'язку із цим 18.08.2009 р. позивач направив банку заяву про розірвання кредитного договору, на що 15.09.2009 р. отримав відмову банку проводити дострокове розірвання кредитного договору.
Тому просить суд, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України розірвати договір.
Із врахуванням того, що підставою для розірвання кредитного договору є порушення його умов банком, а підставою для припинення поруки - саме таке розірвання, є підставним стверджувати, що об'єднання цих вимог не порушує правила об'єднання вимог або об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог до кількох відповідачів, і їх сумісний розгляд не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і лише полегшить вирішення спору.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що згідно пункту 1.7.3 Договору, кредит надається на поточний рахунок однією сумою чи траншами згідно з Кредитними заявками позичальника, які надаються позичальником до банку не пізніше 3 банківських днів до дня передбачуваної дати видачі траншу.
У відповідності до „Застереження 2” до пункту 1.8 Договору, про призупинення чи відмову у видачі кредитних коштів банк повідомляє позичальника письмово. Відмова у видачі чергового траншу можлива виключно у разі якщо вона передбачена положеннями даного Договору адже у іншому випадку буде мати місце безпідставне не виконання банком умов договору. Тому Банком, як фінансовою установою при укладені договору було передбачено підстави при наявності яких він може відмовити у видачі наступного траншу, а саме: Пункт 2.2.7 розділу 2.2 „Права Банку” Договору, у відповідності до якого Банк у випадку погіршення фінансового стану позичальника Банк має право зменшити розмір ліміту кредитної лінії, в тому числі відмінити видачу кредитних коштів.
При цьому позичальник підписуючи Договір, в тому числі пункт 3.6 свідомо знав та запевняв Банк в тому, що укладаючи даний договір він не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов'язки сторін, інші умови договору) відповідно він знав та був цілком обізнаний про підстави відмови у видачі наступного траншу, які передбачені у Договорі.
До направлення листа-відповідь №11-2-11-2/226 від 10.07.2009 року про відмову у видачі наступного траншу у розмірі 78 000,00 гривень за наслідками направленого позичальником листа від 02.06.2009 року Банком було проведено на підставі наданих позичальником відповідних документів детальний аналіз доходів та витрат за 2008 та 2009 рік у відповідності до яких Банк прийшов до ґрунтовного висновку щодо погіршення фінансового стану позичальника, а тому відмовив у видачі наступного траншу з підстав передбачених у Договорі.
Враховуючи вищевказане вважає, що Банк діяв в межах Договору та відповідно відмова щодо видачі відповідного траншу яка грунтується на положення Договору про надання кредитної лінії є законною.
Крім того зазначив, що позивач направив пропозицію щодо розірвання Договору до регіонального відділення АТ „ОТП Банк" в м. Хмельницький, яке не є юридичною особою і відповідно стороною договору, що є порушенням ст. 188 Господарського кодексу України . При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, отже, відособлений підрозділ не має цивільної процесуальної дієздатності, він діє від імені юридичної особи, якою він створений.
На підставі викладеного просить в позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
19.06.2008року між позивачем та банком був укладений договір про надання кредитної лінії CrL SME М00/043/2008.
В п.п.1,2 Договору зазначено, що цей Договір складається з 2 (двох) частин, які нероздільно пов'язані між собою. Договір вважається укладеним за умови підписання Сторонами обох частин цього Договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину цього Договору). Банк встановлює Позичальнику Кредитну лінію, а Позичальник використовує її на наступних умовах: ліміт кредитної лінії становить 348 000грн.; валюта кредиту -гривня; строк дії кредитної лінії становить до,, 19 " червня 2017р. (включно); строк дії ліміту кредитної лінії - до „17" червня 2011р. (включно), день сплати процентів - „18" (вісімнадцятого) числа кожного календарного місяця.
Згідно п.1.7.3 Частини №2 Договору Кредит надається на Поточний рахунок однією сумою чи Траншами згідно з Кредитними заявками Позичальника, які надаються Позичальником до Банку не пізніше 3 (трьох) Банківських днів до дня передбачуваної дати надання Траншу. Банк, виключно на власний розсуд, при надходженні відповідної заяви Позичальника, може прийняти до виконання Кредитну заявку раніше встановленого строку.
В «Застереженні 2»до пункту 1.8 Договору зазначено, що Про призупинення чи відміну у видачі кредитних коштів Банк повідомляє Позичальника письмово.
В п. 2.1.1 Договору вказано, що Банк зобов'язаний при умові неухильного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань, а також за умови прийняття Банком відповідної Кредитної заявки - відкрити Позичальнику Кредитну лінію та надати в її рамках Кредит в порядку та на умовах, обумовлених в цьому Договорі.
Водночас, п. 2.2.7 розділу «Права Банку»передбачено, що у випадку погіршення фінансового стану Позичальника чи/та неналежного виконання Позичальником будь-яких умов цього Договору, Банк має право зменшити розмір Ліміту Кредитної лінії чи/та призупинити, в тому числі відмінити, видачу кредитних коштів.
16 лютого 2009року ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про отримання чергового траншу у розмірі 60 000грн.
Листом №11-2/38 від 25.02.09р. було відмовлено в задоволенні заяви позивача і зазначено, що зважаючи на поточну ринкову ситуацію, Банк змушений застосувати положення п. п. 2.2.7 Кредитного договору: «У випадку погіршення фінансового стану Позичальника чи/та неналежного виконання Позичальником будь-яких умов цього Договору, Банк має право зменшити розмір Ліміту Кредитної лінії чи/та призупинити, в тому числі відмінити, видачу кредитних коштів ». Така ж відмова була отримана і на звернення від 02.07.2009 р. листом № 11-2-11-2/226 від 10.07.29р.
У зв'язку із цим 18.08.2009 р. позивач направив банку заяву про розірвання кредитного договору.
15.09.2009р. отримав відмову банку проводити дострокове розірвання кредитного договору(Лист №11/334).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 1056 Кодексу кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач 25.02.09р. та 02.07.2009р. звертався до Банку з заявами про отримання чергових траншів на які отримав відмову листами відповідно №11-2/38 від 25.02.09р. та № 11-2-11-2/226 від 10.07.2009р.
В п. п. 2.2.7 розділу „Права Банку” Договору сторони передбачили, що у випадку погіршення фінансового стану Позичальника чи/та неналежного виконання Позичальником будь-яких умов цього Договору, Банк має право зменшити розмір Ліміту Кредитної лінії чи/та призупинити, в тому числі відмінити, видачу кредитних коштів.
До направлення позивачу відмов у видачі наступного траншу Банком було проведено на підставі наданих позичальником відповідних документів детальний аналіз доходів та витрат за 2008 та 2009 рік відповідності до яких Банк прийшов до ґрунтовного висновку щодо погіршення фінансового стану позичальника, а тому відмовив у видачі наступного траншу з підстав передбачених у Договорі.
З аналізу банку вбачається, що на час звернення позичальника до банку на отримання кредиту (червень 20008 року) середньомісячні доходи складали 44 498,00 гривень. Для аналізу приймалися дані надані позичальником, згідно „Звітів суб'єктів малого підприємництва ФОП” за четвертий підсумковий квартал 2007 року (486155,00/12 =40 512,92 гривень) та за перший квартал 2008 року (145 255,00/3= 48 418,33гривень.)
Відповідно середній дохід визначався 40 512,92+48 418,33=88 932,00/2=44 498,00гривень в місяць.
На момент звернення Позичальника до банку із заявою від 16.02.2009 року середньомісячні доходи складали 37 318,00 гривень. Для аналізу приймалися дані надані позичальником, згідно „Звітів суб'єктів малого підприємництва ФОП” за третій квартал 2008 року(335 855,00/9=37 318,00 гривень).
Крім того, Управлінням безпеки АТ „ОТП Банк” була надана інформація щодо задекларованих позичальником доходів у четвертому кварталі 2008 року відповідно до яких середній дохід склав 35 459,00 гривень.(Загальна сума задекларована 425 505,00/12=35 459,00 гривень). Таким чином, видно погіршення фінансового стану позичальника.
Отже на підставі відповідних аналізів банк дійшов до висновку, що видача чергового траншу у розмірі 60 000,00 доларів США збільшить навантаження по щомісячній сплаті основного боргу та відсотків. При цьому відповідні отримані доходи за відповідні періоди зменшились.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 188 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов до висновку, що Банк діяв в межах Договору і відповідно відмова щодо видачі відповідного траншу грунтувалась на положення Договору про надання кредитної лінії і відповідно підстав для розірвання договору немає.
З огляду на викладене, в позові ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору про надання кредитної лінії CrL SME М00/043/2008 від 19.06.2008 р. і відповідно припинення забезпечення зобов'язання необхідно відмовити.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на позивача.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м. Київ в особі відособленого підрозділу Регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" в м. Хмельницький, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про розірвання договору про надання кредитної лінії CrL SME М00/043/2008 від 19.06.2008 р. та припинення забезпечення зобов'язання відмовити.
Суддя
Віддруковано 4 примірника: 1 - позивачу; 2,3 - відповідачам; 4 - до справи.