Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2009 р. Справа № 38/345-09
вх. № 9629/6-38
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Любимий О.М. - за довір. б/н від 01.10.2009 року,
відповідача: ОСОБА_2 (особисто).
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст-98", м. Харків
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 54255,00 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст-98» (код ЄДРПОУ 30139594) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 54255,00 грн., завданих внаслідок знищення майна позивача під час його використання відповідачем відповідно з Договором оренди майна з правом викупу від 15.07.08, який укладено між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3, що є власником майна.
Відповідач проти позову заперечує, надав до суду відзив, в якому вказує, що ним дійсно орендоване нерухоме майно, що використовувалось для підприємницької діяльності. В листопаді 2008 року в орендованому приміщенні з вини відповідача сталась пожежа, внаслідок якої орендоване майно та майно позивача знищено, проте розмір заявлених збитків позивачем не обґрунтований та не відповідає дійсності, тому в позові слід відмовити.
Під час розгляду справи позивачем подано до суду письмову заяву про зміну предмету позову, в якій позивач, посилаючись на ті ж самі обставини, просить суд визнати за ним право власності на двоповерхову нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. З урахуванням приписів ст. 22 ГПК України подальший розгляд справи судом здійснювався з урахуванням заявлених позивачем змін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є власником нежитлового приміщення (майстерні) літ. «А-1» загальною площею 430,3 м2, які розташовано за адресою АДРЕСА_1. В цій же будівлі на першому поверсі розташовано приміщення загальною площею 191,0 м2, власником якого є фізична особа ОСОБА_3.
Між ОСОБА_3 та відповідачем укладено Договір оренди майна з правом викупу від 15.07.08, відповідно з яким ОСОБА_3 повинна передати, а відповідач прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 191,0 м2 строком на два календарні роки. Відповідно з Актом передання нерухомого майна в оренду від 15.07.08 відповідач фактично отримав майно в користування для потреб ведення господарської діяльності.
Згідно з Довідкою від 28.04.09 № 550/501 судом встановлено, що 07.11.08 в орендованому відповідачем приміщенні сталась пожежа внаслідок короткого замкнення електропроводки. В результаті пожежі нерухоме майно позивача та ОСОБА_3 є фактично знищеним, що також підтверджується Актом обстеження будівель та конструкцій від 02.12.08. Факт пожежі з вини відповідача самим відповідачем не заперечується, про що вказано у відзиві на позов, де відповідач підтверджує, що пожежа сталась через недбалість осіб, що перебували з ним в трудових відносинах та фактично знаходились на нерухомому об'єкті.
Відразу після пожежі, а саме 25 листопада 2008 року ОСОБА_3 звернулась до позивача із письмовою заявою, в якій з посиланням на ст. 347 ЦК України відмовилась від права власності на нежитлові приміщення 1 поверху № 1-8, 9а, 10, 11, ІІ, ІІІ, ІV загальною площею 191,0 м2 в лит. «А-1», що розташовані за адресою АДРЕСА_1 на користь позивача. При цьому ОСОБА_3 вказує, що дана заява має наслідком припинення права її приватної власності на вказані приміщення.
Відповідно з вимогами ст. 347 ЦК України передбачено, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. За цих обставин суд дійшов висновку про правомірність дій ОСОБА_3 в частині відмови від права власності на нежитлові приміщення 1 поверху № 1-8, 9а, 10, 11, ІІ, ІІІ, ІV загальною площею 191,0 м2 в лит. «А-1», що розташовані за адресою АДРЕСА_1 на користь позивача.
Подальші обставини свідчать, що з метою відновлення нерухомого майна позивач за власні кошти відбудував знищену частину нерухомого майна, що на момент подання позову є двоповерховою нежитловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Згідно даних зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, здійсненого ВАТ «Трест Жилбуд-1», вартість об'єкту нерухомості на цей час становить 391700,00 грн., фактично витрачених позивачем.
В позовній заяві позивач вказує, що на момент подання позову він вважає себе власником двоповерхової нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 суд погоджується з позивачем з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно з вимогами ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з Висновком про технічний стан основних будівельних конструкцій двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1, зробленого Проектною майстернею № 20 ВАТ «Жилбуд-1» (державна ліцензія від 09.09.08 НОМЕР_2) технічний стан будівлі в цілому оцінено як нормальний, що дозволяє його подальшу експлуатацію, тому збудована позивачем замість знищеного майна будівля відповідає технічним вимогам щодо якості будівництва.
Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту порушеного права є визнання судом права особи.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Судові витрати по справі належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст-98» (код в ЄДРПОУ 30139594) право власності на двоповерхову нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) на користь ТОВ "Автомобіліст-98" (АДРЕСА_1, код в ЄДРПОУ 30139594) 3917 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повний текст рішення підписано судом 01.12.2009 р.
Суддя