"14" грудня 2009 р.Справа № 17/92-1892
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV", м. Одеса
до відповідача Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль
Представник від:
позивача: Лещишин А.В., уповноважений, довіреність без номеру від 24.09.09р.;
відповідача : не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю письмового клопотання сторони.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV", м. Одеса, звернувся 12.10.09р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, про стягнення 55627,54 грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки №47/ЗУ від 05.01.09р.
Позов обґрунтовується копією договору поставки №47/ЗУ від 05.01.09р. з протоколом розбіжностей до нього; копіями видаткових накладних № ЛРН_000830 від 16.07.09р., №ЛРН_000939 від 21.07.09р., №ЛРН_000919 від 21.07.09р., №ЛРН_001060 від 13.08.09р., №ЛРН_000890 від 16.07.09р., №ЛРН_000778 від 24.06.09р., №ЛРН_000891 від 16.07.09р., №ЛРН_001135 від 19.08.09р., №ЛРН_001063 від 13.08.09р. та №ЛРН_000692 від 11.06.09р.; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 15.10.2009р. порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 27.10.09р. Судове засідання відкладалося, востаннє на 14.12.2009р. у зв'язку з перебуванням судді Андрусик Н.О. на стаціонарному лікуванні та для надання можливості сторонам подати додаткові документи на підтвердження своїх вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 14.12.09р. подав заяву в порядку ст. 22 ГПК України, згідно якої просить суд припинити провадження у справі в частині нарахованої пені в розмірі 1734,89 грн. у зв'язку з відмовою від позову в цій частині.
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштової кореспонденції №2575869, №2594278, №2554942), причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
05 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV "як Постачальником та Приватним підприємством "Продекспорт", як Покупцем, укладено договір поставки № 47/ЗУ (далі Договір), згідно умов якого Постачальник взяв зобов'язання поставити, а Покупець -прийняти та оплатити оптові партії товару (вино-коньячну та лікеро-горілчану продукцію) згідно узгоджених та затверджених заявок Покупця. Відповідно до п. 7.1. договору, він вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2009р.
Поставка Товару здійснюється на склад Покупця за місцезнаходженням: м. Тернопіль, вул. Живова, 15А (п. 2.1. Договору).
Як випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач згідно видаткових накладних № ЛРН_000939 від 21.07.09р., № ЛРН_001060 від 13.08.09р., № ЛРН_001135 від 19.08.09р. та №ЛРН_001063 від 13.08.09р. передав, а відповідач прийняв зазначений у накладних товар (вино-коньячну та лікеро-горілчану продукцію) на загальну суму 19614,54 грн. Факт отримання продукції підтверджується підписами представника відповідача на зазначених накладних, котрі засвідчено печаткою підприємства.
Умовами укладеного договору (розділ 3) сторони визначили ціну товару та порядок проведення розрахунків за поставлений товар. Так, у відповідності до п. 3.2. Договору оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу до 21 календарного дня від дати підписання товаро-супровідних документів.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як стверджує позивач і це не заперечено відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV" свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив договірні зобов'язання, не провівши повної оплати за отриманий товар, внаслідок чого, станом на 07.10.2009р. заборгованість відповідача за Договором №47/ЗУ від 05.01.2009р. (згідно накладних № ЛРН_000939 від 21.07.09р., № ЛРН_001060 від 13.08.09р., № ЛРН_001135 від 19.08.09р. та №ЛРН_001063 від 13.08.09р.) становить 19614,54 грн.
Отже, матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини, що випливають з договору поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).
Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем в установлені договором строки вартість купленого товару повністю не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.
В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати придбаного товару (згідно накладних № ЛРН_000939 від 21.07.09р., № ЛРН_001060 від 13.08.09р., № ЛРН_001135 від 19.08.09р. та №ЛРН_001063 від 13.08.09р.) в сумі 19614,54 грн. та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між тим, розглядаючи вимоги про стягнення заборгованості за товар, поставлений згідно видаткових накладних № ЛРН_000919 від 21.07.09р., № ЛРН_000830 від 16.07.09р., № ЛРН_000890 від 16.07.09р., № ЛРН_000778 від 24.06.09р., №ЛРН_000891 від 16.07.09р. та № ЛРН_000692 від 11.06.09р., господарський суд враховує наступне.
Ухвалами суду від 08.12.2009р., 15.10.2009р. від позивача суд витребовував для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви та товарно-транспортні накладні, на підставі яких здійснювалася поставка товару, та які зазначені в видаткових накладних № ЛРН_000830 від 16.07.09р., № ЛРН_000890 від 16.07.09р., № ЛРН_000778 від 24.06.09р., №ЛРН_000891 від 16.07.09р. та № ЛРН_000692 від 11.06.09р., оскільки як вбачається з тексту останніх до них додавалися, зокрема, товарно-транспортні накладні №913428 від 16.07.09р., №913429 від 16.07.09р., №949484-88 від 24.06.09р., №943432-33 від 16.07.09р., №160125-27 від 11.06.09р., які б підтверджували факт поставки товару за вищезазначеними накладними та згідно договору №17/ЗУ.
Однак, позивачем вимоги суду не виконано, товарно-транспортних накладних не подано, як і не подано для огляду в судовому засіданні оригіналів видаткових накладних, на підставі яких відповідачу відпускався товар. Як слідує з видаткової накладної № ЛРН_000919 від 21.07.09р., остання не містить підпису посадової особи відповідача на підтвердження приймання товару, а тому, зважаючи на відсутність оригіналів цих накладних, суд позовні вимоги про стягнення 34021,28 грн. боргу за відпущений згідно видаткових накладних № ЛРН_000919 від 21.07.09р., № ЛРН_000830 від 16.07.09р., № ЛРН_000890 від 16.07.09р., № ЛРН_000778 від 24.06.09р., №ЛРН_000891 від 16.07.09р. та № ЛРН_000692 від 11.06.09р. товар залишає без розгляду в порядку ч. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки без їх представлення неможливо дослідити та встановити факт отримання товару відповідачем.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, що за підрахунками суду за період з 11.08.09р. по 07.10.2009 року (згідно накладних № ЛРН_000939 від 21.07.09р., № ЛРН_001060 від 13.08.09р., № ЛРН_001135 від 19.08.09р. та №ЛРН_001063 від 13.08.09р.) становить 64,47 грн.
В частині стягнення 192,33 грн. -3 % річних (нарахованих згідно № ЛРН_000919 від 21.07.09р., № ЛРН_000830 від 16.07.09р., № ЛРН_000890 від 16.07.09р., № ЛРН_000778 від 24.06.09р., №ЛРН_000891 від 16.07.09р. та № ЛРН_000692 від 11.06.09р.) позовні вимоги до задоволення не підлягають, так як заборгованість в цій частині позивачем не доведена належними та допустимими доказами.
Окрім того, розглянувши подане позивачем клопотання про припинення провадження у справі щодо стягнення пені в розмірі 1734,89 грн. у зв'язку з відмовою від позову в цій частині, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення як таке, що подано в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, та, одночасно роз'яснивши правові наслідки відмови від позову, зважаючи, що така відмова не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, відповідає правам сторони в процесі, приймає відмову позивача від позову, відтак, провадження у справі щодо стягнення 1734,89 грн. пені -припиняє згідно п. 4 статті 80 ГПК України.
Таким чином, суд вважає правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 19614,54 грн., а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача даної суми боргу.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 14.12.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 549-551, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 -47, 22, 32-34, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, п. 5 ст. 81, ст.ст. 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, вул. Живова, 15А, ідентифікаційний код 30047671 -19614,54 грн. основного боргу, 64,47 грн. -3% річних та 280,28 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV", м. Одеса, вул. Дворянська, 8/26, ідентифікаційний код 32751017.
3. В частині стягнення 1734,89 грн. пені провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою від позову.
4. В частині стягнення 34021,28 грн. позовні вимоги залишити без розгляду.
5. В решті позову -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „21” грудня 2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя