"21" грудня 2009 р.Справа № 17/99-2298
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОПІК" м. Львів
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в сумі 112073,04 грн.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОПІК" м. Львів звернулося до господарського суду Тернопільської області 09.12.2008р. (згідно штампу на поштовому конверті) з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Тернопіль, про стягнення 112073,04 грн. заборгованості на підставі укладеного між сторонами договору поставки №04/09 від 04.03.09р., з яких: 79987,50 грн. основного боргу, 5939,27 грн. пені, 1670,13 грн. -3 % річних, 19996,87 грн. штрафу та 4479,27 грн. інфляційних нарахувань.
Ухвалою господарського суду від 21.12.2009р. порушено провадження у справі № 17/99-2298.
Одночасно з позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, що належать відповідачу у справі, а саме: Mercedes-benz 250 D (1993 р.в.), Mercedes-benz 300 (1986 р.в.), ВАЗ 2101 (1979 р.в.) та MAN 14.192 (1984 р.в.) та просить заборонити відповідачу вчиняти дії щодо будь-якого відчуження чи передачі в заставу даних транспортних засобів. Посилаючись на ст.ст. 66, 67 ГПК України, заявник вказує, що відповідачем неодноразово ігнорувалися вимоги про погашення суми заборгованості, котрі надсилалися Товариством підприємцю. Суб'єкт підприємницької діяльність ОСОБА_2 має намір відчужити належні йому транспортні засоби, про що свідчать подані ТОВ «Тропік»копії оголошень в газеті «RIA плюс»№47 від 25.11.2009р. про їх продажу.
Розглянувши подане клопотання, оцінивши доводи, наведені на його обґрунтування, суд прийшов до висновку, що клопотання позивача підлягає відхиленню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/611 від 23.08.1994р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм закону та поданої заяви, суд вважає, що позивач не обґрунтував необхідність та доцільність вжиття обраних ним заходів до забезпечення позову та не довів документально, що в подальшому виконати судове рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, буде неможливо без застосування відповідних заходів, оскільки сам факт відчуження відповідачем належного йому майна не може слугувати достатньою підставою вважати, що рішення суду не може бути виконано (у разі задоволення позовних вимог) за рахунок іншого майна чи грошових коштів відповідача.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОПІК" м. Львів про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, що належать Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, м. Тернопіль, а саме: Mercedes-benz 250 D (1993 р.в.), Mercedes-benz 300 (1986 р.в.), ВАЗ 2101 (1979 р.в.) та MAN 14.192 (1984 р.в.) та заборони відповідачу вчиняти дії щодо будь-якого відчуження чи передання в заставу даних транспортних засобів - відмовити.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Суддя