17.12.09 Справа № 5/288-09.
за позовом Національної акціонерної компанії «Оранта» в ососбі Сумської обласної дирекції, м. Суми
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Сумської філії, м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, м. Путивль Сумської області
про стягнення 3625 грн. 14 коп.
СУДДЯ Заєць С.В.
При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участю представників сторін:
Від позивача: Скринька Л.О.
Від відповідача: Акімов Е.О.
Від третьої особи: не з'явився
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 3 625 грн. 14 коп., яка була виплачена ОСОБА_5 на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу від 16.11.2007року, згідно якого було застраховано автомобіль ВАЗ 21154.
Представник позивача в судове засідання на виконання ухвали господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. подав копію свідоцтва № 1296 від 27.06.2008р. аварійного комісара ОСОБА_6, що склав звіт, яким визначено суму матеріального збитку пошкодженого автомобілю.
Представник відповідача подав заперечення (№ 582 від 16.12.2009р.) на позовну заяву, в яких частково незгоден з позовними вимогами та зазначає, що поліс № ВВ/2358451 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», укладений за умови застосування безумовної франшизи у розмірі 510 грн. 00 коп..
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмового пояснення на позовну заяву не надав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи за № 494631 від 28.10.2009р.
Справа, розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:
16 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу УБ № 374740, за яким застраховано автомобіль ВАЗ 21154, державний номер НОМЕР_1 на страхову суму 47000 гри. 00 коп. Договором були визначені страхові ризики: пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП та інших подій (франшиза 0%) та угон транспортного засобу (франшиза 7%).
24 вересня 2008 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 21154, державний номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Першотравневій в м. Буринь. В цей час ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 210994, державний номер НОМЕР_2, допустив зіткнення з вищевказаним автомобілем. Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою від 29 вересня 2008 року № 2599, виданою Буринським районним відділом УМВС України в Сумській області.
У зв'язку з настанням страхового випадку, до позивача звернувся страхувальник ОСОБА_5 з заявою (№ 46 від 25 вересня 2008року) про виплату страхового відшкодування. Згідно з дослідженням спеціаліста ОСОБА_6 (звіт № 179, складений 29 вересня 2008 року (а.с. 16-18)), матеріальний збиток завданий власникові застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, склав 3625 грн. 14 коп.
На підставі страхового акту від 18 листопада 2008 року № 288-10.08/1890, договору страхування (п. 1.3) та заяви ОСОБА_5 про виплату страхового відшкодування, страхове відшкодування було виплачено «Райффайзен Банк Аваль» як вигодонабувачу за договором страхування, що підтверджується платіжним дорученням № 3468 від 18.11.2008р. (а.с. 12)
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2008 року винною особою в скоєнні ДТП є ОСОБА_2, який, у відповідності до зазначеної постанови, притягнений до адміністративної відповідальності (а.с. 10).
Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно полісу № 2358451 від 02.10.2007р. (а.с. 11), застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_3, строк дії з 03.10.2007 року по 02.10.2008 р. Страховиком є ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Відповідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу претензію № 06-07/554 від 25.02.2009р. з вимогою сплатити 3625 грн. 14 коп. завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але, відповідач, розрахунки з позивачем не провів, відповіді на претензію не надав, тому позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-праової відповідальності власників наземних транспортних засобів», поліс № ВВ/2358451, який посвідчує укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між ОСОБА_8 та ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» за умови застосування безумовної франшизи у розмірі 510 грн. 00 коп. Тому, збиток, завданий протиправними діями страхувальника відшкодовується за вирахуванням безумовної франшизи, передбаченої умовами договору.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 3115 грн. 14 коп. У стягненні 510 грн. 00 коп. безумовної франшизи, у позові відмовити.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Сумської філії (40000, м. Суми, вул. Кузнечна, 2а, код 21101478) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Сумської обласної дирекції (40030, м. Суми, вул. Засумська, 3, код 14025009) 3115 грн. 14 коп. заборгованості, 87 грн. 65 коп. державного мита, 202 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 510 грн. 00 коп. - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішенн
Повний текст рішення підписано 21.12.09р.
Суддя