Справа № 199/3819/20
(3/199/2209/20)
іменем України
30.06.2020 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої продавцем у магазині ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
за участю: ОСОБА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 25.05.2020 за ч. 1 ст. 156 КУпАП, ОСОБА_1 25.05.2020 об 11:00 годині за адресою: місто Дніпро, вул. Калинова, 14-а,в приміщенні без назви здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями на розлив без відповідних документів на даний вид діяльності.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, не визнала та пояснила, що у вказаний день та час вона перебувала в приміщенні магазину, де здійснювалися ремонтні роботи. Торгівельна діяльність 25.05.2020 не проводилася. В приміщенні магазину перебували дві пляшки горілки, які зберігалися для власного вживання. Торгівельна діяльність алкогольними напоями без відповідних документів в даному магазині не здійснювалася.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, під час судового розгляду справи встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення взагалі не містять доказів, які б підтверджували факт здійснення 25.05.2020 об 11:00 годині за адресою: місто Дніпро, вул. Калинова, 14-а, роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив без відповідних документів.
Зокрема, справа не містить доказів придбання алкогольних напоїв на розлив у продавця ОСОБА_1 будь-якими покупцями.
У справі відсутні докази здійснення контрольної закупівлі горілки або інших алкогольних напоїв у вищевказаному магазині, що могло би об'єктивно підтверджувати порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 156 КУпАП.
До наявних в справі письмових пояснень ОСОБА_3 про те, що йому відомо про здійснення продажу алкогольних напоїв без документів за адресою: місто Дніпро, вул. Калинова, 14-а, в результаті чого він викликав поліцію, слід відноситися критично, оскільки дана особа не придбавала алкогольні напої у ОСОБА_1 та такі пояснення не підтверджені іншими доказами у справі.
Відповідно до протоколу огляду від 25.05.2020 слідує, що у приміщенні за адресою: місто Дніпро, вул. Калинова, 14-а, виявлено та вилучено лише дві пляшки горілки. В даному протоколі огляду працівником поліції також зазначено, що зі слів ОСОБА_1 вказані пляшки горілки вона зберігала для власного вживання.
Таким чином, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 25.05.2020 здійснювала торгівлю алкогольними напоями без відповідних документів на даний вид діяльності, свого підтвердження не знайшли.
Крім того, слід зазначити, що ч. 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, а тому при описі суті правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, які норми діючого законодавства України порушено особою, яка притягається до відповідальності.
Натомість, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в графі: «суть учиненого адміністративного правопорушення» не містить посилання на те, яку норму діючого законодавства України порушено ОСОБА_1 .
При цьому, слід враховувати приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважити на практику ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), де ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні поліцейським про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 156 КУпАП, так як її вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятним та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Алкогольні напої у кількості 2 пляшок горілки - повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко