справа № 165/999/20
провадження №2/165/418/20
26 червня 2020 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-ПіжукО.Р.,
за участю секретаря судового засідання Пилипчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську Волинської області ОСОБА_1 до Державного підприємства "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві,-
встановив:
15.04.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 30.07.1986 року працював на Шахті №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля». Як наслідок роботи у шкідливих умовах праці він отримав профзахворювання.
19.05.2017 року було складено акт розслідування професійного захворювання, яким встановлено, що він отримав професійні захворювання внаслідок довготривалої роботи у шкідливих умовах праці, а саме фізичне навантаження, пил, шум.
21.06.2019 Волинським обласним бюро МСЕК встановлено йому 35% втрати професійної працездатності.
Вважає, що відповідач несе обов?язки щодо відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому важким та тривалим лікуванням, яке триває надалі, відновлення попереднього стану не прогнозовано. Внаслідок професійного захворювання втратив 35 відсотків працездатності, отримав обмеженість у фізичних можливостях - зокрема у самообслуговуванні, постійний больовий синдром, поганий сон, що суттєво вплинуло на сімейне життя позивача. Позивач зазначає, що у його життєвих і виробничих стосунках виникли істотні вимушені зміни - втрата звичних життєвих і виробничих стосунків з колегами, товаришами, колективом, змушений постійно відвідувати лікувальні заклади, хвороби зруйнувала усі мрії та перспективи позивача щодо кар'єрного росту, та розвитку в професійному плані, негативні зміни в сімейному житті, додаткові витрати та зниження матеріального становища сім?ї, зниження прибутків, і відповідно фінансових можливостей, дискомфорт та незручність у диханні, рівень доходів позивача значно знизився через неможливість продовження трудової діяльності, підробітків. Обмежений у спілкуванні з дітьми, допомозі по господарству. Зазначає, що через ушкодження здоров'я на виробництві позивачу спричинено моральну шкоду, обов'язок про відшкодуванню якої несе роботодавець, зокрема ДП «Волиньвугілля». Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 165620 грн., виходячи з того, що розмір моральної шкоди визначається як добуток ступеню втрати працездатності (35 відсотків) на розмір мінімальної заробітної плати, який складає 4723 гривень, із розрахунку 35%х4723грн.= 165620 грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові, просить їх задоволити.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, щодо вирішення спору покладаються на розсуд суду, однак при постановленні рішення просить врахувати скрутне матеріальне становище підприємства.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» на підземних роботах (а.с.5,6).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання №8 від 19.05.2017 (а.с.7,8), позивачу встановлено хронічне професійне захворювання: хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.).
Згідно з пунктами 13, 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.05.2017, причина виникнення професійного захворювання були фізичне навантаження, пил, шум.
Висновком Нововолинської МСЕК від 21.06.2019 позивачу ОСОБА_1 встановлено 35 % втрати професійної працездатності. Вказані обставини підтверджуються копією довідки МСЕК (а.с.10).
Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці.
Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у такому.
ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, втратив 35% професійної працездатності.
Отже, спричинена позивачу моральна шкода у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.
Відповідно до роз'яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 30000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.).
Переніс ряд медикаментозних призначень. Внаслідок професійного захворювання втратив 35 відсотків працездатності, отримав обмеженість у фізичних можливостях -у самообслуговуванні, незручність у спілкуванні. Протипоказані роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища постійно, потребує спостереження у лікарів спеціалістів та лікування.
Втрата здоров'я позивача, призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків, незручностей в побуті у самообслуговуванні, незручність спілкування, і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач отримав негативні зміни в житті, додаткові витрати та зниження матеріального становища- зниження прибутків та витрати на постійне медикаментозне лікування. А тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 30000 грн. моральної шкоди.
З огляду на вищенаведену мотивацію, а також беручи до уваги фінансове становище відповідача, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Також, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.ст. ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст.ст. 264 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України - суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, юридична адреса: вул. Луцька, 1, м. Нововолинськ Волинської області, код ЄДРПОУ 32365965, на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві.
Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, юридична адреса: вул. Луцька, 1, м. Нововолинськ Волинської області, код ЄДРПОУ 32365965, в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк щодо апеляційного оскарження судового рішення продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя О.Р. Ференс-Піжук