Справа № 161/20236/19
Провадження № 2/161/241/20
(заочне)
22 червня 2020 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики .
Позовну заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 20 листопада 2018 року позичив у нього грошові кошти в сумі 2040 доларів США та в сумі 1800 доларів США ,строком до 20 січня 2019 року, на підтвердження чого надав власноручно написані розписки від 20 листопада 2018 року. Крім того, 03 грудня 2018 року ОСОБА_2 позичив у нього грошові кошти в сумі 1700 доларів США, строком до 13 грудня 2018 року, з приводу цих обставин надав розписку від 03 грудня 2018 року . Таким чином, відповідач позичив у нього кошти в сумі 5540 доларів США. Фактично між ними були укладені договори позики у формі розписок.
Станом на 14 листопада 2019 року (офіційний курс гривні до долара| США становить 24,315588 заборгованість відповідача перед ним становить 138137,10грн., що еквівалентно 5 681,01 доларів США, що стверджується розрахунком сум штрафних санкцій.
Посилаючись на вищенаведене, позивач, згідно уточненої позовної заяви, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договорами позики в сумі 5681,01 доларів США, що еквівалентно 138137,10грн , станом на 14.11.2019р.
Представник позивача подав в суд заяву про розгляд справи за його відсутності , згідно з якою позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що у матеріалах справи міститься відповідне поштове повідомлення. Крім того, є оголошення на сайті судової влади про розгляд даної справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.
Суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутності сторін, заочно, на підставі ст.280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ст. 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
З матеріалів справи випливає, що згідно розписок від 20 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_2 взяв в борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2040 доларів США та в сумі 1800 доларів США , які обіцяв повернути наступним чином: 20.12.2018р. - 170 доларів США, 20.01.2019р. -1870 доларів США, 20.12.2018р. зобов'язався повернути 150 доларів США, 20.01.2019р. повинен був повернути 1650 доларів США.
Крім того, як випливає з матеріалів справи, 03 грудня 2018 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1700 доларів США, строком до 13 грудня 2018 року, надавши при цьому розписку від 03 грудня 2018 року .
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , згідно розписок від 20 листопада 2018 року та 03 грудня 2018 року були укладені договори позики.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався неодноразово до відповідача ОСОБА_2 з проханням повернути суму боргу за розписками, проте останній відмовився повертати кошти.
Докази про те, що відповідач ОСОБА_2 повернув позивачу ОСОБА_1 борг відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як випливає з наданих представником позивача та перевірених судом розрахунків, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5 681,01 доларів США, що еквівалентно 138 137,10 грн, з них:
Згідно розписки від 20.11.2018 року на суму 2040 доларів США заборгованість станом на 14 листопада 2019 року становить 2 089,97 доларів США, що еквівалентно 50 818,85 грн. (станом на 14.11.2019 року офіційний курс гривні до доларів США становить 24,315588 (згідно роздруківки з офіційного сайту НБУ , яка міститься в матеріалах справи), з яких: 2 040 доларів США - основний борг; 49,97 доларів США (49,97 = 2040 х 3% х 298 днів прострочення / 365 днів в році / 100 %) - 3% річних за користування грошовий коштами за період з 21.01.2019 р. по 14.11.2019 р.
Відповідно до розписки від 20.11.2018 року на суму 1800 доларів США заборгованість станом на 14 листопада 2019 року становить 1844,09 доларів США, що еквівалентно 44 840,13 гри. (станом на 14.11.2019 року офіційний курс гривні до доларів США становить 24,315588 (згідно роздруківки з офіційного сайту НБУ , яка міститься в матеріалах справи), з яких: 1 800 доларів США - основний борг; 44,09 доларів США (44,09 = 1800 х 3% х 298 днів прострочення / 365 днів в році / 100 %)-3% річних за користування грошовими коштами за період з 21.01.2019 р. по 14.11.2019 р.
Згідно розписки від 03.12.2018 року на суму 1700 доларів США заборгованість станом на 14 листопада 2019 року становить 1746,95 доларів США, що еквівалентно 42 478,12 грн. (станом на 14.11.2019 року офіційний курс гривні до доларів США становить 24,315588 (згідно роздруківки з офіційного сайту НБУ , яка міститься в матеріалах справи), з них: 1 800 доларів США - основний борг; 46,95 доларів США (46,95 = 1700 х 3% х 336 днів прострочення / 365 днів в році / 100 %) - 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 14.12.2018 р. по 14.11.2019 р.
Отже, як встановлено судом, загальна сума заборгованості відповідача за розписками (договорами позики), трьох процентів річних, станом на 14.11.2019р., становить 5681,01 доларів США , що в еквіваленті в гривні складає 138137,10грн, та підтверджується наданим позивачем і перевіреним судом розрахунком заборгованості від 02 грудня 2019 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача встановлену в судовому засіданні заборгованість за договорами позики .
Як слідує із змісту ч.ч.1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з огляду на повне задоволення позовних вимог, підлягає до стягнення з відповідача в користь позивача сплачений останнім судовий збір в сумі 1381,40грн. за подання позовної заяви та 384,20грн.- за подання заяви про забезпечення позову, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 5, ч.3 ст. 12, 81, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-
ухвалив :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1
на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 заборгованість за договорами позики в сумі 5681,01 доларів США , що еквівалентно в гривнях 138137,10грн (сто тридцять вісім тисяч сто тридцять сім гривень 10 копійок), станом на 14.11.2019р.
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1
на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 судові витрати в розмірі 1765,60грн.(одна тисяча сімсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 09.02.2017р. органом 0710, адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.