Справа № 161/7214/20
Провадження № 2/161/2325/20
25 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
з участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, -
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 30 жовтня 2005 року.
В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_4 .
Покликається на те, що з відповідачем тривалий час не проживають як подружжя, не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини припинено. Вважає, що подальше збереження сім'ї є недоцільним, шляхів для відновлення шлюбних відносин немає.
Крім того, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не займається їх вихованням. В добровільному порядку вирішити питання по утриманню дітей вони не можуть.
Просить суд, розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який був укладений 30.10.2005 року, стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, не заперечував щодо його задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.11.2005 року шлюб між сторонами зареєстрований 30 жовтня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1618 (а.с. 5).
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Шлюб існує формально. При таких обставинах подальше спільне проживання і збереження сім'ї неможливе, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
За змістом частини другої статті 114, статті 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.04.2006 року ОСОБА_3 , з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 23.02.2010 року ОСОБА_4 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є їх батьком (а.с. 6-7).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
В силу ч. 1 ст. 181 СК України визначаючи розмір аліментів у частці від заробітку (доходу), частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд встановив, що відповідач ухиляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Частиною дев'ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
На думку суду, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, а також беручи до уваги рівність прав та обов'язків батьків в утриманні дитини, на користь позивача з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Цих коштів, на думку суду, буде достатньо для покриття витрат на задоволення життєвих потреб дітей.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України ст. ст. 80-182, 184, 191СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою смт. Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем м. Луцька Волинської області, який зареєстрований 30 жовтня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1618 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Луцька Волинської області в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.05.2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Луцька Волинської області в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Луцька Волинської області в дохід держави судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 25 червня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська