Справа № 161/7497/20
Провадження № 2/161/2352/20
18 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачам з 04.11.2000 року В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилися дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка ОСОБА_5 .
Після розірвання шлюбу 15.04.2020 року вони проживають разом, але самостійно здійснюють виховання та утримання дітей, а тому просить суд стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно.
Крім того, їх дочка ОСОБА_5 в даний навчання на денній формі навчання, є студенткою Луцького базового медичного коледжу (І-ІІ рівень акредитації), термін навчання до червня 2012 року, навчання платне. Дочка стипендію не отримує, перебуває на її утриманні та потребує матеріальної допомоги, а тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, до закінчення навчання, однак не довше, як до досягнення двадцяти трьох років дочкою.
Позивач в судовому засіданні подала до суду заяву, у якій просила позов задовольнити, розгляд справи провести у її відсутності.
Відповідач в судовому засіданні подав до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення позову, розгляд справи провести у його відсутності.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Сімейного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 4-6).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
В силу ч. 1 ст. 181 СК України визначаючи розмір аліментів у частці від заробітку (доходу), частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд встановив, що відповідач ухиляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Частиною дев'ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
На думку суду, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, а також беручи до уваги рівність прав та обов'язків батьків в утриманні дітей, на користь позивача з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Цих коштів, на думку суду, буде достатньо для покриття витрат на задоволення життєвих потреб дітей.
Крім того, з довідки від 15 листопада 2019 року № 284 вбачається, що ОСОБА_5 є студенткою 2 курсу за спеціальністю фармація Луцького базового медичного коледжу, денної форми навчання, термін навчання з 01.09.2019 року по 30.06.2021 року.(а.с. 21).
Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Як роз'яснено в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановлено судом, то мати ОСОБА_1 - позивач по справі на даний час надає допомогу на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 , однак, її розмір є недостатнім. Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки.
Відповідно до норм ст. 4 ЦПК України та ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка та син.
За змістом зазначених статей ОСОБА_1 має право звернутися з позовом до суду, але такий позов може бути поданий в інтересах повнолітньої дитини, на користь якого мають бути стягнуті аліменти.
Відповідно до статті 183 Сімейного Кодексу України кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути визначені у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Таким чином з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача аліменти на користь ОСОБА_5 на її утримання в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15.05.2020 року, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку за умови продовження навчання.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України ст. ст. 180-182, 183, 191, 199, 200 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця м. Долинська Кіровоградської області в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 15.05.2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця м. Долинська Кіровоградської області в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання в розмірі1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 15 травня 2020 року, протягом навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця м. Долинська Кіровоградської області в дохід держави 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 18 червня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська