Справа №155/452/20
Провадження №2/155/528/20
(заочне)
30 червня 2020 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді - Адамчук Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ревуцької М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Свій позов мотивує тим, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 2018 року. Шлюб був зареєстрований 21 квітня 2018 року в Горохівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №29. В шлюбі в них народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Відсутність взаєморозуміння між сторонами по справі, розбіжність поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки На даний час подружні відносини між сторонами по справі припинено.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 21 квітня 2018 року, зареєстрованому в Горохівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №29.
В шлюбі в них народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Судом встановлено, що відносини в сім'ї ускладнились, вони не розуміють одне одного, вони не ведуть спільного господарства, проживають окремо, шлюб існує лише формально.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю» встановлено, що проголошена Конституцією охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
За змістом частини другої статті 114, статті 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Крім того, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені нею по справі судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
На підставі ст.ст.10, 12, 13, 19, 141, ст.ст.247, 258, 259 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю», п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 квітня 2018 року в Горохівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №29 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий