Справа № 560/1958/20
іменем України
30 червня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: 1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2016 року (дванадцять місяців) з січня по грудень включно; за 2017 рік (дванадцять місяців) з січня по грудень включно; за 2018 рік (вісім місяців) з січня по серпень включно; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 2016 року (дванадцять місяців) з січня по грудень включно; за 2017 рік (дванадцять місяців) з січня по грудень включно; за 2018 рік (вісім місяців) з січня по серпень включно з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця), визначеного військовою частиною НОМЕР_1 який був встановлений до 01.01.2016.
В обґрунтування вимог позову зазначив, що в період з 26 вересня 2003 року по 20 серпня 2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27 липня 2018 року №15-РС його звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». 24.02.2020 листом за вихідним № 350/485/60/473 від 19.02.2020 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача що нарахувати та виплатити індексацію немає підстав. Вважає такі дії військової частини НОМЕР_1 протиправними, такими, що суперечать вимогам законів України та порушують його Конституційні права, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
29.04.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву №350/485/60/987 від 27.04.2020, згідно з яким відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що протягом 2016, 2017 років та січня-лютого 2018 року асигнування на індексацію грошового забезпечення не виділялись. В березні 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» військовослужбовцям підвищено посадові оклади. У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу в місяці підвищення приймається за 1 або 100%, тобто місяць підвищення вважається базовим та індексація в цьому місяці не проводиться. У зв'язку з тим, що березень 2018 року вважався базовим, то й відповідно індекс споживчих цін для проведення індексації згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 розраховувався з квітня 2018 року.
06.05.2020 до суду від позивача поступила відповідь на відзив, в якій вказує, що його право, з урахуванням заявлених позовних вимог щодо проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Зазначає, що спростування доводів відповідача детально викладене в адміністративному позові.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Згідно з витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27 липня 2018 року №15-РС позивача звільнено з військової служби у запас (арк. спр. 10).
Відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.08.2018 №193, прапорщика ОСОБА_1 з 20.08.2018 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (арк. спр. 9).
У відповідь на запит ОСОБА_1 від 07.02.2020 щодо нарахування та виплати суми індексації грошового забезпечення, листом Військової частини НОМЕР_1 №350/485/60/473 від 19.02.2020 повідомлено позивача, що протягом 2016-2017 років бюджетні асигнування виділялись виключно на забезпечення основних соціальних гарантій. Нарахувати та виплатити індексацію за період 2016-2017 років військова частина не має підстав. Протягом 2018 року індексація грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини нараховувалась та виплачувалась встановленим порядком (арк. спр. 13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ст. 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з абз 4-5 п. 1-1 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, зокрема, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до абз. 1-2 п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Пунктом 6 Порядку № 1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.
Суд також зазначає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Отже, недостатність бюджетного фінансування відповідача жодним чином не впливає на наявність обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу, що передбачено Законами, які чинні.
Цей висновок суду не спростовує роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року № 248/3/9/1/2 (відповідно до яких індексацію грошового забезпечення слід не нараховувати до окремого роз'яснення, арк. спр. 38), та інші роз'яснення (листи), на які посилається відповідач у відзиві, оскільки військова частина має керуватися та діяти відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078, котрі мають вищу юридичну силу, ніж вказані роз'яснення, і вони не заперечують право позивача на індексацію.
Також безпідставними є доводи відповідача про відсутність механізму виплати індексації у поточному році за минулі періоди, оскільки відсутність такого механізму не може позбавляти позивача на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
Згідно наданої відповідачем Довідки про нараховану та виплачену індексацію ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 20.08.2018, сума разом 0,00 грн, а березень 2018 року - базовий місяць для розрахунку індексації (арк. спр. 17).
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач просить визнати протиправними дії щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення.
У постанові Верховного Суду від 19.03.2018 по справі № 9901/414/18 зазначено, що під діями суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти активну поведінку, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб. В той же час, під бездіяльністю розуміється пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка також може вплинути на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб. При цьому така бездіяльність призвела або могла призвести до певних негативних наслідків для громадянина чи юридичної особи і за своїм призначенням спрямована на зміну юридичного та фактичного стану цих осіб.
Порушення прав та інтересів позивача виникло внаслідок невиплати індексації, тобто внаслідок не вчинення відповідачем дій, які він повинен і міг вчинити, тобто, має місце бездіяльність, а не дії. Тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.08.2018. Як наслідок, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за такий період.
При цьому, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. Тому позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача встановити базовий місять для обчислення індексації не підлягають задоволенню. Позовні вимоги у цій частині є передчасними та направлені на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, тоді як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
Також, безпідставними є доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування індексації з 01.03.2018, оскільки наявність чи відсутність підстав для нарахування індексації встановлюється при обчисленні відповідних сум враховуючи вищенаведене.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з урахуванням правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, адже відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо позивача та не довів, що діяв у межах закону при не виплаті індексації грошового забезпечення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 серпня 2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 серпня 2018 року, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В решті позовних вимог відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 червня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя А.І. Петричкович