30 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1244/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Калівошко В.В.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Національної поліції в Херсонській області про поворот виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку належних сум при звільненні,
встановив:
У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - ГУНП в Херсонській області) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку належних сум при звільненні у період з 30 листопада 2018 року по 08 липня 2019 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, позов задоволено.
Стягнуто з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку належних сум при звільненні у період з 30 листопада 2018 року по 08 липня 2019 року в сумі 68 637,80 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Національної поліції в Херсонській області звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2020 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області - задоволено.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року по справі №540/1244/19 - скасовано.
Ухвалено по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку належних сум при звільненні - відмовлено.
10.06.2020 року Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області подано до Херсонського окружного адміністративного суду заяву про поворот виконання рішення.
Заява обґрунтована тим, що на підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 року по справ №540/1244/19 ОСОБА_1 виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Постановою Верховного Суду перелічені рішення скасовані, що, на думку заявника в сукупності з приписами ст. 380 КАС України створює підстави для стягнення з ОСОБА_1 отриманих коштів. Вказує, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не входить до структури заробітної плати, а тому приписи ст. 381 КАС України на спірні правовідносини не розповсюджуються.
На підставі зазначеного, ГУ НП в Херсонській області просить задовольнити подану заяву.
Ухвалою суду від 12.06.2020 року заяву Головного управління Національної поліції в Херсонській області про поворот виконання рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.
Датою судового засідання визначено 23.06.2020 року, про що учасників справи повідомлено шляхом вручення їм відповідної ухвали (розписка про отримання ухвали позивачем та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №7302702161578 наявні в матеріалах справи).
18.06.2020 року позивачем подано до суду письмові пояснення та відзив на заяву про поворот виконання рішення, які є аналогічними за змістом та повідомляють про наступне. Так, ОСОБА_1 зазначає, що заяви відповідача не визнає, вважає її такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що, на його думку, виплачені за результатами судового розгляду справи №540/1244/19 кошти поверненню не підлягають, оскільки в п.46 рішення суду Касаційної інстанції в цій же справі зазначено про непідтвердженість судових витрат, понесених учасниками справи.
Також вважає, що законність виплати коштів підтверджена ухвалою Верховного Суду від 29.01.2020 року в справі №540/1244/19. Додатково зазначає, що на теперішній час не перебуває в трудових відносинах з відповідачем та вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосування приписи ст. 381 КАС України. Окрім наведеного посилається на положення ст.1215 ЦК України.
На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні заяви ГУ НП в Херсонській області.
В судове засідання, призначене на 23.06.2020 року, з'явився позивач. Проти задоволення заяви про поворот виконання судового рішення заперечував з підстав, зазначених ним у письмових поясненнях та відзиві на заяву.
Дослідивши матеріали заяви, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку належних сум при звільненні у період з 30.11.2018 по 08.07.2019 року в сумі 68 637,80 грн.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів - платіжних доручень №7110, 7111, 7112 від 19.12.2019 року ГУ НП в Херсонській області сплатило визначені судовим рішенням кошти в повному обсязі. З них 57295,12 грн. - виплата ОСОБА_1 , а 10470,17 грн. та 872,51 грн. - обов'язкові платежі до бюджету, пов'язані з виплатою означеної суми.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2020 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області - задоволено, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року по справі №540/1244/19 - скасовано.
У зв'язку з чим, ГУ НП в Херсонській області звернулось до суду з заявою про поворот виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.
Так, відповідно положень статті 381 КАС України, на приписи якого посилається ОСОБА_1 як на підставу, що звільняє його від обов'язку повертати отримані від ГУ НП в Херсонській області кошти, поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
З привод зазначеного суд вказує, що згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Також, враховуючи схожу правову природу грошового забезпечення та заробітної плати, суд звертається до положень статті 1 Закону України "Про оплату праці", за якої заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Стаття 2 даного закону, визначає структуру заробітної плати. Виходячи із приписів зазначеної статті заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлених норм. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати. Грошове утримання вид оплати праці, який застосовується до деяких категорій державних службовців.
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, яка була затверджена Державним Комітетом Статистики України наказом від 13 січня 2004 року № 5, Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До фонду оплати праці не належить суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до фонду оплати праці та не є складовою грошового забезпечення. Також, очевидним є те, що дана виплата не може вважатись відшкодуванням шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, пенсією чи іншим періодичним платежем з Державного бюджету України або з позабюджетних державних фондів.
Тому, справа №540/1244/19 не відноситься до окремих категорій адміністративних справ, перелік яких зазначений в ст. 381 КАС України, в яких поворот виконання рішення суду можливий тільки якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами, що спростовує твердження позивача про протилежне.
Також, помилковими є посилання позивача на ст. 1215 ЦК України, оскільки, по-перше, в силу викладеного судом вище, суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, платежем, що прирівнюються до неї, пенсією, допомогою, стипендією, відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліментами або іншими грошовими сумами, наданими фізичній особі як засіб до існування, а по-друге, виплата середнього заробітку була здійснена ГУ НП в Херсонській області не добровільно, а на підставі зобов'язання суду. Тому, приписи ст. 1215 ЦК України також не підлягають застосуванню в спірних правовідносинах.
Окрім зазначеного, такими, що ґрунтуються на помилковому розумінні правових понять, є твердження ОСОБА_1 про те, що відсутність в постанові Верховного Суду від 31.03.2020 року по справі №540/1244/19 зазначень про момент втрати чинності судовими рішеннями першої та другої інстанції має наслідком збереження їх дії в часі до дати скасування.
Формуючи такий висновок, ОСОБА_1 посилається на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" в частині того, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Проте, суд звертає увагу позивача на те, що визнання нечинним акта суб'єкта владних повноважень та скасування такого акту є різними способами судового захисту, перший з яких передбачає втрату чинності акту з моменту прийняття рішення про визнання його нечинним або з дати визначеною судом, другий спосіб передбачає втрату чинності скасованим актом з дати прийняття такого акту.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2020 року по справі №540/1244/19 рішення судів попередній інстанцій не визнавались нечинними, як помилково вважає ОСОБА_1 , а були скасовані. Тому, рішення втратили чинність з моменту їх прийняття та самі по собі не можуть вважатись діючою правовою підставою для отримання ОСОБА_1 суми визначеної в рішеннях як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Однак, сторонами не враховано приписів статті 239 КЗпП України, відповідно до яких, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.09.2018 року по справі №1570/771/2012, обставини якої є найбільш релевантними обставинам даної справи середній заробіток за час вимушеного прогулу належить до інших виплат, що випливають з трудових правовідносин.
Підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції Верховним Судом стало, згідно висновків суду, відсутність у ГУ НП в Херсонській області станом на дату звільнення позивача зі служби - 28 листопада 2018 року законодавчо встановленого обов'язку або обов'язку, встановленого рішенням суду, щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, підстава скасування зазначених рішень не ґрунтувалось на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підробленими документами.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України). Верховенство право є одним із основних принципів адміністративного судочинство відповідно до статті 2 КАСУ.
За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Згідно частини першої статті 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним) він, зокрема, відмовляє в позові повністю.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ч.7 ст. 380 КАС України).
При цьому колегія суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішення від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету "в інтересах с"спільства". Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто "справедливого співвідношення" між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Тому, виходячи із змісту статті 381 КАС України, статті 239 КЗпП України, позиції Европейского суду з прав людини та принципу Верховенства права, суд дійшов висновку, що не має правових підстав для зобов'язання позивача повернути грошові кошті за скасованим судовим рішенням.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви ГУ НП в Херсонській області про поворот виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 239, 243, 248, 381 КАС України,
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Херсонській області про поворот виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку належних сум при звільненні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Згідно п.3 «Прикінцевих положень» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя О.В. Ковбій