30 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1458/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонської області щодо безпідставного обмеження помісячних коефіцієнтів заробітної плати до цифри 5.6 при обчисленні пенсії з 26.04.1993 по 17.05.1996, а статтю 41 Закону України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року визнати як незаконно застосовану при розрахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області розрахувати помісячні коефіцієнти заробітної плати при обчислені пенсії, за період страхового стажу з 26.04.1993 року по 17.05.1996 року, згідно статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України від 05.11.1991 року №1788-II "Про пенсійне забезпечення";
- перерахунок і виплату перерахованої пенсії здійснити згідно законодавства, яке діяло на день виходу на пенсію за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.05.2017; частину пенсії за період страхового стажу з 26.04.1993 по 17.05.1996 перерахувати з врахуванням Тимчасової Угоди від 15.03.1993 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення ст. 3 за нормами законодавства Російської Федерації.
Ухвалою від 10.06.2020 суд залишив позовну заяву без руху, у звязку з тим, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позовні вимоги в позовній заяві не зрозуміло викладені; формулювання позовних вимог у спосіб обраний позивачем є неприйнятним, оскільки не дозволяє зрозуміти суті заявлених позовних вимог та допускає неоднозначне тлумачення; в позовній заяві відсутні належний та зрозумілий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; не вказано, в чому полягають протиправні дії відповідача. Позивач не оскаржує ні рішення ПФУ, ані відмови, які викладені в листах-відповіддях; позивач не заявляє вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування пенсії в певному розмірі та за певний конкретний період. Також суд вказав на відсутність обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України, та відсутність відповідного клопотання про його поновлення. Також не надано позивачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
25.06.2020 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 , в яких він просить відкрити провадження у справі та прийняти рішення. Вказує на те, що оскаржує рішення ГУ ПФУ у Херсонській області від 30.05.2019 про відмову зняти обмеження при обчисленні помісячних коефіцієнтів заробітної плати до цифри 5.6 за період страхового стажу з 26.04.1993 по 17.05.1996; вважає, що строки звернення до суду не порушені, пенсія повністю не нарахована і відлік строку звернення не розпочався. Просить звільнити від сплати судового збору, так як предметом позову є захист соціальних прав громадянина.
Розглянувши заперечення позивача від 23.06.2020, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
Таким чином, позивач повинний вказати якими діями, бездіяльністю або рішеннями суб'єкт владних повноважень, яким є відповідач, порушив його права та охоронювані законом інтереси, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. В позовній заяві позивач не конкретизував такі дії, бездіяльність та рішення, з доданих до позовної заяви документів вбачалось, що заявником подавались численні звернення до відповідача та отримувались відповідді, та навіть рішення від 30.05.2019 про відмову у перерахуванні пенсії. Суд вказав в ухвалі, що позивач не оскаржує ні рішення ПФУ, ані відмови, які викладені в листах-відповідях, не заявляє вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування пенсії за певний конкретний період. У запереченнях, які надійшли до суду 25.06.2020 цей недолік не усунено, тільки по тексту зазначає, що оскаржує рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 30.05.2019. Суд вже звертав увагу позивача на пропуск строку звернення до суду, позов ОСОБА_1 поданий до суду 04.06.2020, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення, який передбачений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Твердження позивача про те, що строки звернення не пропущені, пенсія не нарахована повністю і відлік строку звернення не розпочався є помилковими, початок перебігу строку для подання адміністративного позову починається з дня, коли позивач дізнався або повинний був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому суд вважає за необхідне зазначити, що для пред'явлення вимоги про визнання неправомірними дій, рішень відповідача та зобов'язання вчинити певні дії строк звернення відліковується від дня, коли позивач дізнався про вчинення відносно себе таких дій (наприклад, отримав негативну відповідь на заяву (звернення) позивача, дізнався про прийняття органом ПФУ рішення про відмову у перерахунку пенсії), а якщо позивач буде оскаржувати бездіяльність відповідача, яка має тривалий характер, і якщо така бездіяльність не зникла на час звернення до суду, то позивач строк не порушує. КАС України передбачає певний порядок поновлення пропущених строків, тому позивач має подати клопотання про поновлення пропущеного строку з вказівкою поважності причини пропущення строку та навести відповідні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищенаведене та положення ч.2 ст. 121 КАС України, суд вважає за можливе з власної ініціативи продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 30.06.2020.
Суддя В.В. Хом'якова